5 листопада виповнилося б 70 років Леоніду Ушкалову — автору захопливих літературознавчих праць від бароко до постмодерну. Колеги, учні, знайомі Леоніда Володимировича згадують його з незмінною пошаною і вдячністю. Тиждень звернувся до Ростислава Мельниківа, Олени Рибки, Олександра Савчука, Назара Федорака, Ростислава Семківа, Данила Ільницького з проханням написати кількадесят теплих слів про Леоніда Ушкалова. Continue reading
Category Archives: Наука
Академік Борис Лазарєв: Науковий пошук — це крок у невідоме. Як Харків став світовою столицею… холоду
До 120-річчя академіка НАН України Бориса Георгійовича Лазарєва
Продовжуємо знайомити читачів сайту з науковою спадщиною нашого земляка, уродженця Миропілля (у ті часи ще чималого міста, відомого своїми промислами і талановитими мешканцями), академіка Бориса Лазарєва.
У статті наукової журналістки Олени Зеленіної – про видатну подію 95-річної давнини – початок дослідного виробництва рідкого водню, а через рік і рідкого гелію, у кріогенній лабораторії Українського фізико-технічного інституту під керівництвом 25-річного талановитого фізика Бориса Лазарєва, яка стала проривом не лише у науковому житті Харкова і України, але й світової фізики. Адже в стінах цієї лабораторії невдовзі буде зроблено чимало наукових відкриттів світового рівня… Continue reading
До 120-річчя академіка НАН України Бориса Георгійовича Лазарєва
У серпні цього року виповнилося 120 років від дня народження нашого земляка, уродженця Миропілля, академіка Бориса Георгійовича Лазарєва – видатного радянського і українського фізика, одного з фундаторів фізики низьких температур в Україні і СРСР, першовідкривача ядерного парамагнетизму твердого водню, який першим у світі виміряв магнітний момент протона, а також відкрив і дослідив низку фізичних явищ і властивостей речовини у галузі фізики твердого тіла, фізики низьких температур, надпровідності, кріогенної та вакуумної техніки.
Пропонуємо читачам ювілейну статтю про постать академіка Бориса Лазарєва (до 110-річчя від дня його народження), яка побачила світ 2016 року у науково-популярному журналі Національної академії наук України та Головної астрономічної обсерваторії НАН України «Світогляд» (2016, № 5).
*** Continue reading
Син відомого поета, що винайшов електронне телебачення. Цікаві факти про Бориса Грабовського
26 травня 2026 року виповнилося 125 років від дня народження Бориса Павловича Грабовського (1901 —1966) — українського винахідника, сина відомого українського поета-революціонера Павла Арсеновича Грабовського. Борис Грабовський – один з перших винахідників електронної системи телебачення, вперше в світі здійснив безпровідну передачу на відстань рухомого зображення.
*** Continue reading
Професор Іван Гаврилович Єременко про роботу з учнями з інтелектуальними порушеннями
18 квітня 2026 року виповнилося 110 років від дня народження уродженця Миропілля, професора, видатного педагога Івана Гавриловича Єременка (1916 – 2002). Все його життя було присвячене служінню дітям, які потребують особливої уваги й підтримки. Без його наукового внеску неможливо уявити становлення цілої галузі педагогічної науки.
Народився Іван Єременко у місті Миропілля на Сумщині в селянській родині. У 1938 році закінчив Полтавський педагогічний інститут. Учасник 2-ї світової війни, мав бойові нагороди. Доктор педагогічних наук (1968), професор (1969). Понад чверть століття (1959–86) його діяльність була пов’язана з Науково-дослідним інститутом педагогіки (нині Інститут педагогіки НАПН України): від завідувача відділу дефектології до керівника лабораторії олігофренопедагогіки. Саме тут формувалися наукові засади, які визначили розвиток української корекційної педагогіки.
Педагогічний досвід професора Івана Гавриловича Єременка пам’ятають і розвивають колеги-педагоги. Пропонуємо одну із недавніх статей, присвячених науковій спадщині видатного вченого. Continue reading
Брати Федір і Григорій Помаленькі – розбудовники української аграрної науки та жертви тоталітарного режиму
13 квітня 2026 року виповнилося 130 років від дня народження уродженця Миропілля, професора Григорія Григоровича Помаленького.
Наш сайт продовжує знайомити земляків з біографіями відомих діячів української аграрної освіти і науки братів Федора і Григорія Помаленьких. Брати були активними учасниками Української революції 1917-1921 років та подальших подій в житті України, зокрема розбудови і становлення сільськогосподарської освіти і науки. На жаль, жорна репресій і політичних переслідувань 1920-х – 1940-х років перемололи і їх долі.
*** Continue reading
Загурська-Архимович Кіра Іванівна – вчена-селекціонер, доктор агрономії, учасниця українського наукового та громадсько-культурного життя в США
Загурська-Архимович Кіра Іванівна (17(30).01.1902, с. Угроїди Охтирського повіту Харківської губернії (нині – Сумський район Сумської області) – 02.03.1991, м. Розендейл, штат Нью-Йорк, похована у містечку Бавнд Брук, штат Нью-Джерсі, США) – українська вчена-селекціонер, доктор агрономії (1969). Дружина Олександра Зиновійовича Архимовича, відомого українського вченого, президента УВАН у 1962-1970 роках.
Загурська Кіра Іванівна закінчила 2-у Сумську жіночу гімназію (1919), Київський сільськогосподарський інститут і Московський інститут цукрової промисловості (1936). Працювала в Українському НДІ цукрової промисловості (Київ) та Київському політехнічному інституті, розробляла методику щеплень однорічних рослин. Від 1943 року – разом з чоловіком на еміграції. Співробітниця селекційної станції поблизу Відня. Брала участь у створенні в Німеччині УВАН, НТШ, Українського технічно-господарського інституту, в якому викладала. Від 1948 року – в Іспанії, де на насіннєвій фірмі «Продес» допомагала чоловікові в дослідницькій роботі з питань буряківництва і картоплярства, а також займалася селекцією томатів. 1953 року переїхала до США, працювала у Бруклінському ботанічному саду (м. Розендейл, до 1956). Авторка спогадів «Голод», «Українські ботаніки світового масштабу і роль І. Мічуріна в їх загибелі», нарису «Сумський художній музей очима гімназистки» («Нові дні», Канада, червень 1985, присвячений пам’яті його фундатора Н. Онацького). Continue reading
Кравченко Валентин Мусійович – уродженець Великої Рибиці, вчений-протозоолог, еколог, кандидат біологічних наук, педагог
Кравченко Валентин Мусійович (10.07.1938, с. Велика Рибиця Краснопільського р-ну, нині Сумської обл.) – вчений-біолог, еколог, кандидат біологічних наук (1970), викладач Сумського державного педагогічного інституту ім. Макаренка, від 1993 до 2001 р.р. – завідувач кафедри зоології природничого факультету СДПІ ім. Макаренка, автор понад 30 наукових праць в галузях протозоології, гідробіології, ентомології.
***
Красиловець Юрій Гаврилович – уродженець Славгорода, професор, доктор сільськогосподарських наук, фахівець із захисту рослин
Красиловець Юрій Гаврилович (20.11.1935, с. Славгород Краснопільського р-ну, нині Сумської обл. – 2013, м. Харків) – вчений-агроном, доктор сільськогосподарських наук (1992), професор (2002). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут (1963). Працював агрономом у Харківській області; на Сумській сільськогосподарській дослідницькій станції (1964–66); від 1969 року – в Інституті рослинництва НААНУ (Харків): від 1980 – завідувач лабораторії та сектору технічного захисту рослин, від 2004 – головний науковий співробітник; за сумісністю з 1994 року – у Харківському аграрному університеті (від 2002 – професор кафедри фітопатології). Обґрунтував природу стійкості пшениці до шкідників генеративних органів; розробив системи заходів із захисту овочевих та зернових колосових культур від шкідників і хвороб. Співредактор і співукладач довідника «Оптимізація інтегрованого захисту польових культур» (Х., 2006). Continue reading
Відійшов у засвіти наш земляк, професор, доктор історичних наук, уродженець Грабовського Сергій Олександрович Наумов
Харківський національний університет імені Каразіна з сумом повідомляє, що після раптової тяжкої хвороби передчасно відійшов у засвіти професор, доктор історичних наук Сергій Олександрович Наумов.
Сергій Олександрович Наумов народився 19 вересня 1958 року в селі Грабовське Краснопільського району Сумської області. Навчався у місцевій школі, згодом у Лебединському педагогічному училищі, а потім на історичному факультеті Харківського державного університету, отримавши диплом із відзнакою в 1982 р. Continue reading
