Tag Archives: Грабовське

Музей, який був частиною життя. Історія Надії Скоропад з Грабовського

Leave a reply

Для Надії Скоропад музей Павла Грабовського у селі Грабовське був не просто місцем роботи. Ще п’ятикласницею вона стала екскурсоводкою, а згодом усе трудове життя присвятила бібліотеці й музею. Тут зустрічали гостей з усієї України та з-за кордону, збирали старовинні рушники, поповнювали експозицію новими знахідками, відкривали для відвідувачів життя поета, який народився саме в цьому селі. Continue reading →

Три кохання, син-винахідник і заслання до Сибіру. Розповідаємо про поета із Сумщини Павла Грабовського

Leave a reply

Павло Грабовський із Сумщини був поетом, публіцистом і перекладачем. У пам’ять про нього назвали село, у якому народився, — Грабовським. Коли поету було трохи більш як 20 років, його заарештували, а згодом відправили на заслання. Жити до України він більше не повернувся. Розповідаємо, як поет друкувався у Львові — за тисячі кілометрів від поселень, у яких жив, мав три кохання, а його син став фізиком — і долучився до створення сучасного телебачення. Continue reading →

Ягничка і чотири відра картоплі. Мрія Валентини Ярмош, про день, коли можна буде повернутися в Угроїди

Leave a reply

Валентина Іванівна Ярмош сьогодні мешкає в Сумах. Але сама вона на це лише сумно посміхається.

— Я не міська жителька, — каже жінка. — Мій дім в Угроїдах. Переїзд до міста не був її вибором. За неї це зробила війна.

Вона мешкає у квартирі, яку колись отримав її батько, працівник «Хімпрому», але справжнім домом вважає інше місце — свою садибу в Угроїдах, де пройшло майже все життя, де народилися і виросли діти, де кожне дерево посаджене власними руками і де залишилася частинка її душі.

— Я не розумію, як тут жити, — розводить руками Валентина Іванівна. — Це не життя.

Майже щотижня вона намагається вирватися додому. Туди, де зараз немає нормального життя, де небезпека чатує на кожному кроці. Де немає світла, газу і води. Де постійно чути війну. Але там залишилися її кури, коти, собаки, ягничка з ягнятком і спогади. І все це для неї однаково важливе. Continue reading →

Росіяни заявляють про захоплення сіл «авансом», але загрози прориву фронту немає. Що відбувається на прикордонні Сумщини

Leave a reply

«Напівоточення Сум» — фраза, яка цієї весни облетіла десятки медіа й пабліків. Військові кажуть: найближчими місяцями цього не буде. Однак росіяни продовжують намагатися просуватися на Сумщині. За даними мапи DeepState, з березня до травня загальна окупована територія в області зросла приблизно з 269 до 338 квадратних кілометрів. Що за цей час відбувалося на кордоні, чи дійсно Росія планує створити «буферну зону» й чи загрожує Сумам напівоточення — у нашому огляді фронту. Continue reading →

«Коли людина працює з землею, вона отримує імпульс до розвитку». Переселенці в Сумах вирощують рослини

Leave a reply

Мешканці гуртожитку ГО «Плурітон» у Сумах — переселенці з прикордонних громад Сумщини — вирощують квіти та овочеву розсаду, облаштовують клумби і разом доглядають за територією. Для людей, які втратили домівки через війну, спільна праця на землі стала не лише щоденною справою, а й психологічною опорою.

Наталія Михалко евакуювалася з Рясного Краснопільської громади у грудні минулого року — тоді російські військові зайшли в сусіднє село Грабовське. Нині вона живе в гуртожитку «Плурітону». Continue reading →

Сергій Миронов: «Ми все одно повернемося»

Leave a reply

Коли почалася повномасштабна війна, у прикордонних селах Краснопільщини люди найбільше боялися одного: що залишаться без хліба. Але навіть у найважчі дні він там був.

Як працював хлібозавод під обстрілами, як водії їхали через російські блокпости і чому сьогодні підприємство змушене зупинити роботу, розповідає голова правління Краснопільської районної спілки споживчих товариств, депутат селищної ради, і з кінця минулого року Почесний громадянин Сумського району Сергій Миронов. Continue reading →

Від дитинства до безсмертя: Життя і подвиг Олександра Лизогуба

Leave a reply

«З Сашею ми були знайомі з дитинства. Народились і зростали в одному селі. Але Він був на сім років молодшим. І, звісно, у роки юності я не розглядала його як супутника по життю», – з жалем у голосі і неймовірним сумом в очах починає свою розповідь про Героя Наталія Рибін.

«Свого часу я вийшла заміж і переїхала до села Грабовське. Хоч і народили ми з чоловіком Віру, Надію і Любов, але сімейне життя не склалось…» Continue reading →

Відійшов у засвіти наш земляк, професор, доктор історичних наук, уродженець Грабовського Сергій Олександрович Наумов

Leave a reply

Харківський національний університет імені Каразіна з сумом повідомляє, що після раптової тяжкої хвороби передчасно відійшов у засвіти професор, доктор історичних наук Сергій Олександрович Наумов.

Сергій Олександрович Наумов народився 19 вересня 1958 року в селі Грабовське Краснопільського району Сумської області. Навчався у місцевій школі, згодом у Лебединському педагогічному училищі, а потім на історичному факультеті Харківського державного університету, отримавши диплом із відзнакою в 1982 р. Continue reading →

Від першої “сірої” зони до стабілізації лінії фронту: хронологія російського наступу на Сумщину

Leave a reply

28 червня чотири місяці, як на карті DeepState були відображені зміни контролю над територією у Юнаківській громаді — наприкінці лютого з’явилася перша “сіра” зона поблизу села Новеньке. Нині ж окупованими значаться майже 212 кілометрів квадратних у Юнаківській, Хотінській та Миропільській громадах.

21 червня Головнокомандувач ЗСУ Сирський повідомив, що українські військові відновили контроль над Андріївкою Хотінської громади, а 26 червня — про стабілізацію лінії бойового зіткнення. Суспільне зібрало основні події чотирьох місяців російського наступу на Сумщину. Continue reading →

“Село вимирає”. Як живе село Веселе на Сумщині з населенням у 53 людини

Leave a reply

У селі Веселе на Краснопільщині живе 53 людини. Роботи тут немає, пасажирське сполучення починається за кілька кілометрів. В селі є фельдшерський пункт та магазин, діти навчаються онлайн, а головне джерело доходу — власне господарство. Про життя села, яке поступово зникає — у матеріалі Суспільного.

Щоб виїхати із села Веселе Краснопільської громади, треба пройти кілька кілометрів до траси, де курсують рейсові маршрутки. Але місцеві із села виїжджають нечасто, розповідає староста Хмелівського старостинського округу Олексій Дяченко: “Хто в Краснопілля добирається на роботу. Люди живуть в основному за рахунок підсобного господарства”. Continue reading →