«Якщо ви знаєте, що десь у Краснопіллі голодує собака, – напишіть адресу, і ми приїдемо», – волонтер Дмитро розповів Кордон.Медіа, як годує покинутих тварин у напівзруйнованому селищі.
Із березня, коли росіяни почали активно обстрілювати Краснопілля КАБами, звідти почали масово евакуйовуватися люди.
Зараз селищем бігають голодні коти та собаки, яких залишили власники.
Майже 2 місяці Дмитро привозить корм для покинутих тварин. Continue reading
Осоївка на Сумщині виглядає як декорація до фільму-катастрофи. Попри те, що до кордону понад 10 кілометрів, російські КАБи зруйнували село — школу, магазини, хати людей. Тут залишилось не більш як пів сотні мешканців. Поміж зруйнованих будинків блукають покинуті тварини.
Кордон.Медіа вирушили в Осоївку разом з отцем Олександром – священником-волонтером, який ще з березня вивозить людей з прикордоння. Continue reading
Три тижні під ударами авіабомб виживає Краснопільська громада на Сумщині. Кордон.Медіа сьогодні побували у селищі, аби показати, як змінилося Краснопілля. росіяни щодня скидають на прикордонне селище десятки авіабомб, атакують дронами й артилерією.
Тут розбиті будівлі селищної ради, ліцею, лікарні, «Укртелекому» та Центру дитячої творчості. Під ворожими ударами також приватні будинки. Вже майже місяць із Краснопілля триває евакуація населення. Люди продовжують виїжджати з громади. Continue reading
Регіональний координатор гуманітарної місії “Проліска” з питань евакуації Денис Наумов в інтерв’ю УНІАН розповів про стерті з лиця землі села на Сумщині та сотні цивільних, які не бажають звідти виїжджати навіть під загрозою смерті.
Після майже повного виходу ЗСУ з Курщини, ситуація на прикордонній з РФ Сумщині ще більше загострилася. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що ворог фактично пішов у наступ, намагаючись створити там буферну зону. Але попри те, що жителі громад, розташованих на кордоні з Росією, підлягають обов’язковій евакуації, багато з них, переважно літні люди, не хочуть виїжджати і продовжують жити під ворожими авіаударами. Continue reading
«Говорить і показує Україна»
Галузь мовлення і телебачення українського прикордоння потребує максимального наповнення національним змістом
У Сумській області одна з найдовших протяжність кордону з російською федерацією — понад 560 кілометрів. А наявність в агресорів великої кількості потужних ретрансляторів дає їм змогу здійснювати багаторічну інформаційну експансію на прикордонні території. І ця експансія тільки посилилася з початком повномасштабної війни. Крім суто оборонних завдань, пріоритетною для області залишається інформаційна безпека, бо 24 лютого підтвердило, що за російським словом ідуть російські танки. Continue reading
Медіапроєкт журналістів Білопілля та Краснопілля на Сумщині об’єднує ентузіастів відродження прикордонних територій
Газети «Білопільщина» та «Перемога», що виходять у Білопільській та Краснопільській громадах на Сумщині, належать до видань, які читачі поважають і пильно стежать за ними. Попри всі складнощі журналісти зберегли часописи, не розгубили накладу і передплатників, неухильно шукають і знаходять варіанти не тільки утриматися на плаву, а й розширити читацькі обрії. І це попри те, що обидва виходять на прикордонних територіях, що постійно потерпають від ворожих обстрілів. Continue reading
Хвилі ріки … зі сходу сягають до міста,
З заходу мури міські, там захищає гора
Феофан Прокопович
«Опис Києва»
Будівництво фортець і укріплень в період заселення та утворення Слобідської України та Сумського полку зокрема було найактуальнішим питанням для осадців. З огляду на перманентну загрозу татарських нападів, новопоселенці засновували переважно міста та містечка і лише зрідка – села. Козаки та цивільне населення самостійно зводили переважно невеликі укріплені споруди за «козацьким звичаєм», що давали змогу відбитися від набігів кочівників – інших ворогів тут на той час не було. Значні ж фортеці споруджувалися, як правило, під пильним наглядом присланих із Москви воєвод, із урахуванням їхніх побажань, а інколи й за спеціально розробленими планами. Фортифікація Слобідської України мала переважно еклектичний характер, оскільки в ній поєднувались як московські, козацькі, так і європейські традиції фортифікаційного будівництва. Continue reading
