Tag Archives: герой

Сьогодні Павлу Биченку мало б виповнитись 22 роки! Але назавжди залишилось двадцять…

Старший солдат Павло Биченко загинув 3 березня 2022 року неподалік Лебедина, але й після смерті росіяни, які так хизуються своєю набожністю, познущались над тілом дев’ятнадцятирічного гвардійця, і коли труну через кілька днів все ж доставили до Краснопілля, Павлу Биченку, який героїчно загинув у бою, не змогли віддали останню шану земляки, друзі та знайомі через небезпеку обстрілів.

Попри те, що спогади про ті страшні березневі дні даються вкрай важко матері Тетяні Валентинівні, під час спілкування вона тримається мужньо.

– Колись моя прабабуся говорила, що треба терпіти і не плакати, бо тому, кого оплакуєш, буде сиро на тому світі. Тому й тримаюся, хоч іноді хочеться кричати. Якби моєму Паші Там було комфортно, а я вже тут все терпітиму, – каже Тетяна Валентинівна. Continue reading

ВІН БУВ ДОБРИМ ОДНОСЕЛЬЦЕМ І ВОЇНОМ ВІДВАЖНИМ. ЗГАДУЮЧИ ВОЇНА-ЗЕМЛЯКА СЕРГІЯ ЛЮТЕНКА

Сергій Лютенко народився 1 березня 1985 році в місті Суми. У 1993 році разом з батьками переїхав до села Локня Юнаківської громади Сумського району. З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Останні 5 років мешкав у селі Хмелівка Краснопільської селищної ради, де жив разом із дружиною та трьома дітьми, працював охоронцем. Continue reading

“Це була дивовижна Людина, найкращий друг”. Згадуючи Воїна-земляка Анатолія Хиценка

Анатолій Петрович Хиценко загинув 20 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області, обороняючи Україну від російського загарбника. Анатолій Хиценко був доброю і працьовитою людиною, завжди йшов назустріч людям, підтримував і допомагав.

Він народився 9 травня 1980 року в селі Мезенівка в багатодітній родині. Батьки були робітниками Мезенівського цукрового заводу. Анатолій був найменшою дитиною в сім’ї. У 1995 році Анатолій закінчив вісім класів Мезенівської восьмирічної школи. Трудову діяльність розпочав молодим робітником Мезенівського цукрозаводу. Потім працював робітником у Мезенівському бурякорадгоспі на молочнотоварній фермі. Continue reading

“Він вмів зробити життя легшим”. Згадуючи Воїна-земляка Сергія Веремієнка

Ще не встигли зів’янути квіти з похорону Героя Анатолія Хиценка, який загинув 20 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області, як знову жителі села Мезенівка проводжали в останню путь Воїна-земляка Сергія Веремієнка.

Віддаючи шану та славу, небайдужі жителі Краснопілля, зі схиленими головами, квітами, запаленими лампадками та прапорами, не стримуючи сліз, вийшли на центральну дорогу селища, якою рухався траурний кортеж. Continue reading

Краснопільчанину Павлу Биченку посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Сумського району»

22 листопада 2023 року пройшла двадцять п’ята сесія Сумської районної ради восьмого скликання. Під час пленарного засідання депутатським корпусом прийнято рішення про присвоєння звання «Почесний громадянин Сумського району» вісьмом військовим, які загинули, захищаючи державу в лавах Збройних Сил України. Зокрема, сержантам Ігору МІНЯЙЛУ, Олександру БАБАКУ та Василю КОРОБЕЙНИКУ, молодшому сержанту Іллі ГАВРИЛИШИНУ, старшим солдатам Анатолію ПАВЛЮЧЕНКУ, Павлу БИЧЕНКУ та Дмитру БІЛОУСУ, солдату Богдану БОНДАРЕНКУ. Почесною відзнакою «За особливі заслуги перед громадою Сумського району» I ступеня нагороджено солдата Дмитра БУЙВАЛА (посмертно). Також почесними відзнаками I-III ступенів нагороджені військовослужбовці та добровольці, службовці та працівники підприємств, установ та організацій Сумського району. Continue reading

ЗА ГЕРОЄМ ПЛАКАЛО І НЕБО. ЗГАДУЮЧИ ВОЛОДИМИРА ГАНЦЕВА

Щира посмішка, добра душа і хоробре серце. Таким залишиться Володимир у пам’яті рідних, друзів, побратимів. Ще дев’ятнадцятирічним юнаком Володимир став солдатом, обравши службу за контрактом як альтернативну строковій. Брав участь у бойових діях на сході нашої держави. По закінченню терміну дії контракту повернувся до цивільного життя, працював у ДП «Агролісгосп». З перших днів повномасштабного вторгнення російського агресора Володимир став до строю. А 20-го жовтня повернувся назавжди додому на щиті. Continue reading

А КОМУ ТОДІ МОЇ СОЛДАТИ БУДУТЬ ПОТРІБНІ?

В Україні вже понад півтора року триває війна. В цьому південному місті щодня чутно тривогу. Місцеві мешканці вже давно звикли до нової реальності. Любов Миколаївна Грідчина переїхала до Одеси зовсім недавно. Вона працює бібліотекарем у місцевій школі. Тут живе її донька Ольга з чоловіком і однорічною онучкою Полінкою. Тут похований її син Максим – Герой, який загинув, захищаючи український Маріуполь. Continue reading

ЗГАДУЮЧИ ДМИТРА БАБЕНКА. «ВІН У ВСЬОМУ БУВ ПЕРШИМ І НАЙКРАЩИМ»

Безкрайні поля, на яких працює комбайн під напрочуд спекотним вересневим сонцем. Цією дорогою Дмитро Бабенко щодня діставався до школи у Хмелівці, цією дорогою нещодавно приїздив у відпустку до батьківської хати, обіцяючи знову повернутись з Перемогою. Тепер цією ж дорогою, яку односельчани всипали квітами, Дмитра проводжали в його останню путь…

Дмитро Сергійович Бабенко народився 5 червня 1991 року в с. Веселе тоді Краснопільського, а нині Сумського району. З 1997 року навчався в Хмелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Брав активну участь у футбольних турнірах, любив настільний теніс, навіть на війні з ним була його улюблена тенісна ракетка. Continue reading

Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. ЮРБА

ЮРБА

Змалечку й до сьогодні не зношу юрби. Може, це тому, що я, дякувати Богу, — сільська дитина, а значить, у моїй душі назавжди закарбувались тиша, спокій, настояний запах степу, відчуття первозданності світу й первородності самого себе. А потім, не пам’ятаю вже коли й чому, та напевно дуже рано, я зрозумів, що хочу жити за принципом «мінус А», тобто робити все не так, як усі… То вже куди пізніше я прочитав у «пророка епохи нігілізму» Еміля Мішеля Чорана: «Ніколи не погоджуйся з юрбою. Навіть тоді, коли вона має рацію». Continue reading

Пам’яті Віталія Піддубного

ПАМ’ЯТАЄМО ГЕРОЯ…

Віталій Піддубний («Сват»): “Мамулічко, ніколи не плач! Коли навіть загину, вам ніколи не буде соромно за мене. Ви будете пишатись мною!”

Народився Віталій 4 жовтня 1977 р. у с. Миропілля Краснопільського району (нині – Миропільської територіальної громади, Сумського р-ну), Сумської обл. У 1984 – 1994 рр. навчався в Миропільській загальноосвітній школі. Continue reading