У програмі про біатлон «150 штрафних» на «Радіо Спорт» 19 квітня Віта Семеренко розповіла про те, як боролася з травмою спини, про свою залежність від лиж, про свої нинішні тренування і про те, як критикує Валю після невдалих гонок.

– Віто, чим зараз займаєшся, як себе почуваєш? Почнемо із загального, а далі з тобою поспілкуємось більш детально.

– Чим я займаюсь? Звичайно, в першу чергу підтримую свою фізичну форму, катаюсь на лижоролерах, адже, на жаль, зима закінчилась. Зараз знаходжусь вдома в м. Суми, тренуюсь на базі «Динамо» в Токарях.

– Віто, ти з якимось сумом сказала, що зима закінчилась?

– Так, адже я скучила за своїм улюбленим видом спорту, за лижами. На жаль, я стала на сніг лише в кінці грудня і не встигла насолодитись цим ковзанням, яке відчуваєш на лижні.

– Нагадай, будь-ласка: ти виїжджала в Поклюку, потім засвітилась в італійських Альпах. Де ти ставала на лижі, можеш розповісти?

– Так, я розпочала перші свої кроки у Поклюці у Словенії, потім у мене була самостійна підготовка і я поступово вкатувалась в Австрії, потім з Валею і особистим тренером Григорієм Івановичем Шамраєм вилетіли в Італію, приїхала додому і потім знову продовжували сніг, щоб довше постояти на лижах.

– Віто, в цьому сезоні у тебе була можливість спостерігати за сестрою, і за командою з позиції вболівальника, раніше у тебе такої можливості не було. Як воно – дивитись із стадіону ту ж саму естафету?

– З одного боку погано, адже хочеться брати участь і відчувати всю ту атмосферу на лижні, а з іншого боку виходить, що спокійно подивитись естафету не виходить, переживаєш не менше за дівчат. Мені краще самій брати участь у змаганнях, я скучила за усім цим. Я заздрила білою заздрістю, що дівчата на лижні, а я вдома сиджу на дивані.

– Головне, щоб чорної заздрості не було, а біла – це нормально.

– Чорної у мене немає. Я поставила собі нові плани і поступово йду по цій доріжці, я вірю, що поверну собі найкращу пікову форму і буду радувати себе і своїх вболівальників.

– Спортсмени приїздять з чемпіонатів світу, з тривалих від’їздів і вдома намагаються надолужити згаяне у домашньому господарстві. Ти вже два роки в повній мірі не береш участі у змаганнях, тренуваннях, мабуть все заплановане зробила вдома?

– Побутова робота є постійно, її нереально переробити всю, але багато чого з того, що хотіла, зробила. В першу чергу зайнялась своїм здоров’ям, бо після Олімпійських ігор в Сочі була знесилена, вичавлена, мов лимон. Тому радію, що змогла позбавитись своїх болячок із спиною. Це була моя найважча проблема.

– Пам’ятаю історію, що повертаючись із Тюмені, ти змушена була стояти?

– Були такі неприємні моменти в моєму житті, але нічого, ми їх пережили.

– Тобто проблеми із спиною вже позаду?

– У нас в Україні є висококласні лікарі, спеціалісти, завдяки яким я сьогодні чудово себе почуваю.

– Нині тренування прописує тобі тренер чи сама визначаєш собі навантаження?

– В першу чергу раджусь із тренером, а вже потім корегую із своїм самопочуттям.

– Віто, всі бачили фотознімки, де ти в Сумах в манежі вручала футболістам нагороди. На яких ще заходах, не пов’язаних біатлоном, ти з’являєшся?

– Тоді все сталося випадково і не очікувано. Я прийшла вболівати за чоловіка, який брав участь в тому чемпіонаті. Сиділа на трибуні і почула оголошення, що треба йти нагороджувати чемпіонів… Це було приємно, хоч і не очікувано.

– Віто, ти не уявляєш, як вболівальники хочуть почути бодай твій голос…

– Я теж скучила за спортивним життям, за вболівальниками, але так сталося, як сталося, тож трішки почекаємо і скоро зустрінемось.

– Всі знають про захоплення Валі квітами, у тебе є щось подібне?

– Я теж люблю квіти, адже вони приносять радість, заспокоюють. Ми радимося з цього приводу з Валею, обмінюємось знімками і потім приймаємо якесь рішення.

– Скільки гонок за участі Валі ти дивилась в цьому сезоні?

– Всі. Я живу біатлоном і без нього не уявляю своїх буднів, звикла бути в русі.

– Валя пробігла дистанцію, а ти в цей час вдома. Як ви з нею зв’язуєтесь після фінішу?

– Буквально за хвилину смс з коментарями у неї вже в телефоні. Я розумію, що цього року у неї важкий сезон, вона два роки тягне команду. Багато й критики від мене отримала, але все рівно намагаюсь її підтримувати, бо знаю, що їй важко.

– Скоро Великдень, чи є у вас якась сімейна традиція?

– Так, ми збираємось родиною за святковим столом, а потім усі разом вирушаємо на природу.

Запис передачі можна послухати тут:
https://www.mixcloud.com/radiosportua/150-%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BD%D1%8B%D1%85-13-%D0%B9-%D0%B2%D1%8B%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA-19042016/

Це інтерв’ю на сайті «Краснопілля. Край Слобожанський»:
http://krasnews.at.ua/news/vita_semerenko_ja_zhivu_biatlonom_i_bez_nogo_ne_ujavljaju_svojikh_budniv/2016-04-20-6308
20.04.2016