Tag Archives: Рясне

Леонід Дідоренко: Храми Краснопільщини (X)

До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича

ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (X)

(закінчення)

***
Монастирі

Ряснянський монастир

(продовження)

Свято-Дмитрівський храм у монастирі

Головний храм Ряснянського монастиря – собор святого великомученика Дмитрія Солунського, освячений на честь цього святого 25 жовтня 1881 р. Іменем цього святого освячені храми в Рясному, Новодмитрівці, та й монастир носить ім’я Святого Дмитрія. Continue reading

Леонід Дідоренко: Храми Краснопільщини (IX)

До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича

ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (IX)

(продовження)

***
Монастирі

Ряснянський монастир

Ряснянський Свято-Димитрівський монастир — це ціле містечко, котре було відомим духовним і культурним центром для широкої округи і котре зникло, затерте різними соціальними і насильницькими політичними перетвореннями. Його ніяк не можна викреслити з історії нашого минулого. Отож, вважаємо за потрібне розповісти про цей монастир на згадку поколінням. Continue reading

Леонід Дідоренко: Храми Краснопільщини (VII)

До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича

ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (VII)

(продовження)

Свято-Дмитрівський храм у Рясному

«Село это, – пише архієпископ Філарет – одно из лучших сел благодатной Украины. Оно расположено на полугоре, с трех сторон окружено водою и прекрасными рощами; во всех дачах почва земли – чистый чернозем, самый плодородный; в каждой равнине можно найти источник чистой воды; лес большей частью строевой»[43]. Село було засноване сумським полковником Герасимом Кондратьєвим у 1670 р. і населене його підданими черкасами. Тоді ж було побудоване в Рясному перше училище. Continue reading

Контрабанда чи риболовля: Що сталося на Сумщині між сбушниками та прикордонниками

Сутичка на російсько-українському кордоні в Сумській області завдасть неабияких репутаційних втрат українській правоохоронній системі, адже суспільство не стільки обурюється, скільки кепкує з прикордонників та сбушників. При цьому великі підозри викликає те, що жодне відомство досі не повідомило, що ж там насправді сталося і з якої причини

Розбираємося, що ж таки сталося на Сумщині проти ночі 18 червня. Continue reading

Ряснянська комуна (до 100-річчя)

Після буремних подій 1917-1920 рр. та остаточної перемоги більшовизму, перед молодою державою нового типу постало непросте завдання – швидко відновити господарство, основою котрого з глибини віків було сільськогосподарське виробництво. У мріях ідеологів комунізму результат бачився, як створення «держави-комуни», де не буде приватної власності, товарно-грошових відносин і ринку.

На думку мрійників-стратегів, подати приклад швидкого подолання відстані від тотальної розрухи і бідності до щасливого ситого майбутнього мають сільськогосподарські комуни, базовані на експропрійованих поміщицьких та монастирських економіях. Серед найбільше знедолених селян знайшлися і прихильники такої політики. Так як свого майна та засобів виробництва вони майже не мали, вступаючи до комуни – нічого не втрачали, готові були жити у гуртожитках, переселятися на будь-які відстані у пошуках кращої долі. Continue reading

Сергій Спиридонович Загорулько: «Нічого надважливого не було в моєму житті. Жив, працював, так сто років і промайнуло»

Сергія Спиридоновича знають і пам’ятають далеко за межами Рясного, – і не лише як довгожителя, а і як висококваліфікованого ветеринарного лікаря, до будинку якого завжди йшли за допомогою в будь-який час доби власники худоби. В цьому ж будинку при в’їзді до села він проживає й сьогодні.

Чоловік сидить у світлині старенької, але охайної хати, яку називає своєю «ровесницею». Голосно вітається, простягаючи руку. Проникливо вдивляється у вічі.

– З газетою і її редакторами дружив завжди. На моє 90-річчя приїздив тодішній редактор Іван Чичикало. Цілу сторінку мені присвятили, – Сергій Спиридонович показує на стіл, де лежить сторінка із статтею «Життя прожить – не поле перейти», датовану 26 січня 2011 року. – Навіть не сподівався, що знову прийматиму у гостях редактора. Continue reading

Про справи у нашому краї Олександра Паліцина і Олександра Каразіна (ч.1)

В Україні в усі часи знаходились люди, котрі своєю діяльністю закладали основи розвитку суспільства на століття вперед. 200 років тому на Слобідщині яскравими зірками небосхилу просвітництва палали імена Олександра Паліцина та Василя Каразіна. Про їх справи у нашому краї і піде мова у цьому нарисі.

Портрет О.Паліцина французького художника П.Берже, 1813 р.

Олександр Олександрович Паліцин у 1792 р. викупив у нащадків Андрія Андрійовича Кондратьєва хутір Попівка (північніше села Залізняк, сьогодні – у Сумському районі). Йому сподобався ландшафт місцевості на зразок альпійської, а тихоплинне сільське життя на віддалі від гамірного міста найкращим чином сприяло реалізації творчих планів на майбутнє. Швидко облаштував навколишній життєвий простір – великий будинок на багато кімнат, навколо – садово-парковий ансамбль в англійському стилі, ставок та пасіка. Continue reading

Земляна загата на молочній ріці

Чому запровадження купівлі-продажу сільгоспгектарів не сприятиме розвитку тваринницької галузі

Сьогодні важко знайти двох або кількох свідомих людей, котрі їхали б разом до якогось села та не говорили дорогою про землю. Ось і ми з Володимиром Михайловським (на знімку) не уникли цієї теми: актуальнішої, мабуть, немає. Позаду залишився Сумський район, і досить гладенька автотраса почала перетинати Краснопільський.

Ферми врятували Рясне, Лісне і Земляне

У Краснопільському районі на Сумщині Володимир Михайловський разом із компаньйонами придбав тваринницьке господарство, яке опісля розділили на дві частини. У ТОВ “Краснопільський ММК” відгодовують 10 тисяч свиней, а у ТОВ “М’ясо-молочний комплекс” утримують майже 600 голів ВРХ, з яких 300 – дійні корови. У товариствах мають роботу і цілком пристойну зарплату 120 місцевих жителів. Continue reading

Юні краєзнавці району поділилися результатами пошуків на своїй щорічній конференції

Вивчення історії, географії рідного краю, популяризація його традицій, культурних цінностей, надбаних народом протягом століть, у наш час, є одним із найголовніших завдань, що стоять перед усіма закладами освіти, культури району.

З метою формування гармонійно розвиненої особистості шляхом залучення дітей до активної діяльності з вивчення історичної та культурної спадщини рідного краю, виховання в дітей та учнівської молоді патріотизму, поваги до культурних і духовних цінностей українського народу на базі читального залу районного Палацу культури та спільно з його працівниками проведена щорічна учнівська краєзнавча конференція «В подорож по Краснопільщині». Continue reading

У Краснопіллі відкрилася персональна виставка художника-дизайнера Анатолія Савченка

21 лютого в Краснопільському районному палаці культури відбулася знаменна подія в культурному житті нашого району, а саме відкриття персональної виставки нашого земляка, художника–дизайнера Анатолія Савченка.

Гості свята мали можливість ознайомитися з творчістю відомого в Сумах художника, який володіє різними техніками живопису, постійно перебуває в невпинному пошуку нових форм вираження. Мистецтво його – це спомин про минуле, погляд у майбутнє і невпинний творчий процес. На виставці представлена лише частина його творчої спадщини, бо багато його робіт перебувають у виставкових залах України, частина від щирого серця подарована друзям та різним установам. Continue reading