Tag Archives: Рясне

23 липня у Полтаві провели в останню путь капітана Андрія Олександровича Іщенка

«ВІН БУВ НАЙКРАЩИМ ДРУГОМ, НАДІЙНИМ І НАЙСМІЛИВІШИМ»

23 липня у Полтаві провели в останню путь капітана Андрія Олександровича Іщенка

Андрій народився 11.11.1998 року на Харківщині, проживав з батьками та братами на Краснопільщині у с. Грабовське, після закінчення місцевої школи вступив до Харківського інституту танкових військ, який закінчив у 2020-му році. Службу проходив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка на посаді начальника бронетанкової служби. Вірний присязі Андрій Іщенко загинув 17 липня 2022 року в результаті ворожого обстрілу військової частини в м. Миколаїв. Continue reading

Краснопільська об’єднана громада у 2021 році. Звіт селищного голови (частина 3)

/ закінчення /

СПОРТ

В громаді приділяється велика увага розвитку фізичної культури та спорту.

Так, в рамках проведення заходів з покращення спортивної інфраструктури громади придбано велотренажер магнітний, лижоролери з кріпленнями, гетри, форма футбольна, замінено освітлення у спортивній залі ДЮСШ. Continue reading

Краснопільська об’єднана громада у 2021 році. Звіт селищного голови (частина 2)

/ продовження /

ОСВІТА

Протягом 2021 року освітня галузь зарекомендувала себе на достатньому рівні у питанні надання якісних освітніх послуг. Пріоритетним завданням освіти є задоволення потреб населення громади, їх національно-культурних, освітніх прав і запитів. Ці потреби задовольняються сформованою мережею підпорядкованих закладів освіти. Continue reading

Краснопільська об’єднана громада у 2021 році. Звіт селищного голови (частина 1)

ЗВІТ КРАСНОПІЛЬСЬКОГО СЕЛИЩНОГО ГОЛОВИ ЯРЕМЧУКА ЮРІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА ПРО РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ РАДИ ЗА 2021 РІК

Дорогі Земляки!

Позаду ще один рік нашої з вами спільної роботи в умовах реформи місцевого самоврядування та впровадження принципів децентралізації. Вже четвертий рік поспіль Краснопільська громада продовжує своє успішне функціонування. Роботу селищної ради можна відзначити як конструктивну й послідовну, оскільки всупереч непростій соціально-економічній ситуації ми намагаємося зберігати стабільність, приймати виважені рішення на користь нашої громади.

Всім здобуткам року, що минає, ми маємо завдячувати, перш за все, праці та наполегливості працівникам, депутатам та членам виконкому селищної ради, платникам податків до бюджету громади, підприємцям та активним громадянам, яким не байдужа доля рідного краю. Селищна рада є колегіальним органом, який представляє спільні інтереси територіальної громади. Тому все, що зроблено за звітний період, є результатом колективної роботи кожного з нас. Continue reading

Леонід Дідоренко: Храми Краснопільщини (X)

До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича

ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (X)

(закінчення)

***
Монастирі

Ряснянський монастир

(продовження)

Свято-Дмитрівський храм у монастирі

Головний храм Ряснянського монастиря – собор святого великомученика Дмитрія Солунського, освячений на честь цього святого 25 жовтня 1881 р. Іменем цього святого освячені храми в Рясному, Новодмитрівці, та й монастир носить ім’я Святого Дмитрія. Continue reading

Леонід Дідоренко: Храми Краснопільщини (IX)

До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича

ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (IX)

(продовження)

***
Монастирі

Ряснянський монастир

Ряснянський Свято-Димитрівський монастир — це ціле містечко, котре було відомим духовним і культурним центром для широкої округи і котре зникло, затерте різними соціальними і насильницькими політичними перетвореннями. Його ніяк не можна викреслити з історії нашого минулого. Отож, вважаємо за потрібне розповісти про цей монастир на згадку поколінням. Continue reading

Леонід Дідоренко: Храми Краснопільщини (VII)

До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича

ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (VII)

(продовження)

Свято-Дмитрівський храм у Рясному

«Село это, – пише архієпископ Філарет – одно из лучших сел благодатной Украины. Оно расположено на полугоре, с трех сторон окружено водою и прекрасными рощами; во всех дачах почва земли – чистый чернозем, самый плодородный; в каждой равнине можно найти источник чистой воды; лес большей частью строевой»[43]. Село було засноване сумським полковником Герасимом Кондратьєвим у 1670 р. і населене його підданими черкасами. Тоді ж було побудоване в Рясному перше училище. Continue reading

Контрабанда чи риболовля: Що сталося на Сумщині між сбушниками та прикордонниками

Сутичка на російсько-українському кордоні в Сумській області завдасть неабияких репутаційних втрат українській правоохоронній системі, адже суспільство не стільки обурюється, скільки кепкує з прикордонників та сбушників. При цьому великі підозри викликає те, що жодне відомство досі не повідомило, що ж там насправді сталося і з якої причини

Розбираємося, що ж таки сталося на Сумщині проти ночі 18 червня. Continue reading

Ряснянська комуна (до 100-річчя)

Після буремних подій 1917-1920 рр. та остаточної перемоги більшовизму, перед молодою державою нового типу постало непросте завдання – швидко відновити господарство, основою котрого з глибини віків було сільськогосподарське виробництво. У мріях ідеологів комунізму результат бачився, як створення «держави-комуни», де не буде приватної власності, товарно-грошових відносин і ринку.

На думку мрійників-стратегів, подати приклад швидкого подолання відстані від тотальної розрухи і бідності до щасливого ситого майбутнього мають сільськогосподарські комуни, базовані на експропрійованих поміщицьких та монастирських економіях. Серед найбільше знедолених селян знайшлися і прихильники такої політики. Так як свого майна та засобів виробництва вони майже не мали, вступаючи до комуни – нічого не втрачали, готові були жити у гуртожитках, переселятися на будь-які відстані у пошуках кращої долі. Continue reading

Сергій Спиридонович Загорулько: «Нічого надважливого не було в моєму житті. Жив, працював, так сто років і промайнуло»

Сергія Спиридоновича знають і пам’ятають далеко за межами Рясного, – і не лише як довгожителя, а і як висококваліфікованого ветеринарного лікаря, до будинку якого завжди йшли за допомогою в будь-який час доби власники худоби. В цьому ж будинку при в’їзді до села він проживає й сьогодні.

Чоловік сидить у світлині старенької, але охайної хати, яку називає своєю «ровесницею». Голосно вітається, простягаючи руку. Проникливо вдивляється у вічі.

– З газетою і її редакторами дружив завжди. На моє 90-річчя приїздив тодішній редактор Іван Чичикало. Цілу сторінку мені присвятили, – Сергій Спиридонович показує на стіл, де лежить сторінка із статтею «Життя прожить – не поле перейти», датовану 26 січня 2011 року. – Навіть не сподівався, що знову прийматиму у гостях редактора. Continue reading