Анатолій Петрович Хиценко загинув 20 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області, обороняючи Україну від російського загарбника. Анатолій Хиценко був доброю і працьовитою людиною, завжди йшов назустріч людям, підтримував і допомагав.

Він народився 9 травня 1980 року в селі Мезенівка в багатодітній родині. Батьки були робітниками Мезенівського цукрового заводу. Анатолій був найменшою дитиною в сім’ї. У 1995 році Анатолій закінчив вісім класів Мезенівської восьмирічної школи. Трудову діяльність розпочав молодим робітником Мезенівського цукрозаводу. Потім працював робітником у Мезенівському бурякорадгоспі на молочнотоварній фермі.

Після смерті матері Анатолій зі своїм братом переїхали до сусіднього села Славгород, де жив поряд із сім’єю свого брата Сергія. Працював робітником на молочнотоварній фермі с. Славгород, а після закриття ферми разом з братом займались веденням особистого селянського господарства.

«Це була дивовижна Людина, найкращій друг. Царство небесне», – так відгукується про Анатолія його знайома Ірина.

Анатолій був скромною, але відповідальною людиною. Сумлінно ставився до виконання своїх обов’язків і коли прийшла черга захищати Батьківщину, він без вагань став до лав ЗСУ, де ніс службу стрільцем-помічником гранатометника. Побратим Анатолія написав до редакції: «Хай земля Тобі буде пухом, побратиме, співчуття всім рідним та близьким, нам Тебе буде не вистачати».

Людно було і в Мезенівці на кладовищі, де Анатолія Хиценка поховали поряд з могилою його брата Ігоря Хиценка, який загинув 17 грудня 2022 року при виконанні бойового завдання, потрапивши під артилерійський обстріл з боку росіян біля населеного пункту Білогорівка Луганської області.

Висловлюємо співчуття рідним, близьким, побратимам Героя Анатолія Хиценка. Вічна йому пам’ять….

Інф. «ПЕРЕМОГИ»

Джерело:
https://krasnews.com.ua/nezabutni-imena/cze-bula-dyvovyzhna-lyudyna-najkrashhij-drug/
27.11.2023
НЕЗАБУТНІ ІМЕНА
“Це була дивовижна Людина, найкращий друг”. Згадуючи Воїна-земляка Анатолія Хиценка