9 лютого виповнюється 200 років від дня народження українського художника-живописця і графіка Трутовського Костянтина Олександровича (1826-1893).

Народився Костянтин Трутовський 9 лютого 1826 року в місті Курську, в збіднілій дворянській родині. Виховувався в родинному маєтку в селі Попівці на Харківщині. Дитинство, проведене в Україні, на все життя справило світле враження на майбутнього художника і в подальшому українські мотиви стали провідною темою його творів. Любов до малювання хлопцеві прищепив батько. Він був освіченою людиною, захоплювався мистецтвом і сам на дозвіллі малював. На жаль, батька не стало, коли хлопчику було 11 років.

Чотири роки Костянтин навчався в приватному пансіоні в Харкові, після якого в 1939 році вступив до Миколаївського інженерного училища в Петербурзі. По завершенню навчання залишився в цьому закладі викладачем живопису та архітектури. Водночас з 1845 по 1849 роки навчався в Академії мистецтв, де його викладачем був Фідельйо Бруні (1799-1875). Тут він вчився історичному живопису. Саме в Петербурзі Трутовський відчув себе українцем: познайомився особисто з Тарасом Шевченком, захопився творами Миколи Гоголя.

Похмура обстановка імперського Петербургу часів імператора Миколи І гнітила художника та заважала йому творити. До того ж у 1850 році він отримав звістку про смерть матері. Тому Костянтин Трутовський вирішив залишити навчання і повернутися в Україну. Проживав з родиною то в Курській, то в Харківській губерніях, де займався, зокрема і земською діяльністю.

У ранніх творах, виконаних у другій половині 1850-х років, Трутовський ще не висвітлював важливих соціальних проблем. Перебували вони також під академічним впливом, який проявлявся в композиційному вирішенні (картини мали строгу симетрію), рівномірному освітленні та в певній монотонності колориту. Втім ці твори приваблювали глядача реалістичністю сцен, що зображають побут селян-кріпаків. Найпоказовішим прикладом є картина «Могорич», в якій відтворено колоритну сценку з селянського побуту.

Особливо важливим етапом у творчості Костянтина Трутовського були 1860-ті роки, коли у художника остаточно сформувалися демократичні ідейно-естетичні погляди, а також індивідуальна творча манера. Здебільшого цьому сприяли щорічні (починаючи з 1852 року) приїзди на зиму до Петербургу – тодішнього центру суспільно-політичного, літературного та мистецького життя. Тут він став активним учасником художницьких зібрань та постійно спілкувався з демократично налаштованими художниками. Вони обговорювали суспільно-політичні події тих років, дискутували на тему мистецтва, малювали, ділилися творчими задумами та враженнями. Ця обстановка і сформувала у Трутовському художника-шестидесятника, який основне призначення мистецтва вбачав у служінні народові.

Наприкінці 1950-х та на початку 1960-х років ясно визначалися дві основні тематичні лінії творчості Костянтина Трутовського: з одного боку твори викривального характеру, які критично зображали провінційне поміщицтво з його моральною деградацією, а з іншого – співчутливе й глибоко поетичне зображення життя селянства й народного побуту.

Темі народного життя на етнічній межі між зонами розселення українського і російського народів, яка проходить саме повз рідну для нього Курську губернію, присвячені дві картини художника – «Переселенці в Курській губернії» і «Хоровод в Курській губернії» (1860). За останній твір у 1860 році художнику було присвоєно звання академіка Імператорської Академії Мистецтв.

Упродовж 1860–1880 років багато подорожував Україною, де збирав матеріали для майбутніх творів, виконуючи натурні замальовки. Основною метою творчості художника стало відображення українського життя селян Слобожанщини. Трутовський хотів зберегти хоча б на своїх полотнах величний світ української духовності, який невблаганно зникав під впливом русифікаторської політики царської Росії. Зображав художник тонко передані побутові сценки («Масниця. П’яного везуть», 1861), народні свята і обряди («Колядки в Україні», 1864), базари («Ярмарок в Україні», 1862), типи селян і селянок за роботою і в часи дозвілля («Жінка з полотном біля струмка», 1864).

Також успішно працював в 1850–1860 роках у галузі книжкової графіки. Виконав ілюстрації до повістей Марка Вовчка, творів Миколи Гоголя та Тараса Шевченка, а також серію рисунків сепією, що відображають епізоди з біографії Шевченка. У 1861-1862 роках брав участь у виданні альбому офортів «Живописна Україна» Лева Жемчужникова (1828–1912).

З 1871 по 1881 рік працював на посаді інспектора Московського училища живопису, скульптури та архітектури. Тут він познайомився з творчістю художників-передвижників, зацікавився їх передовими ідеями. Тож останній період його художньої діяльності розвивався в традиціях передвижницького мистецтва. В ці роки з’являються широко відомі його картини «Сорочинський ярмарок» (1871), «Білять полотно» (1874), «На кладці» (1875), «Масниця в Україні» (1875) та ряд інших.

Всі свої українські картини Костянтин мріяв об’єднати в два великих цикли – «Альбом сцен українського життя» (акварелі) та «Живописна Україна». Але найбільш відомою стала картина 1875 року «Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром», яка ще має назви «Кобзар над Дніпром» або «Кобзар на Дніпрі».

У 1881 році Трутовський залишає роботу в Московському училищі і повертається на рідну землю. Поселився в маєтку своєї матері у селі Яковлівці Обоянського повіту, Курської губернії (тепер Пристенський район Курської області Росії). Тут 17 березня 1893-го року Костянтин Трутовський і помер. Похований був в Обоянському Богородицько-Знаменському чоловічому монастирі. Але у 1924-му році більшовики зруйнували цей монастир разом із цвинтарем, тому сучасне знаходження могили Костянтина Олександровича Трутовського залишається невідомим.

Творчість Трутовського ще за життя художника отримала високе визнання і мала вплив на формування наступного покоління українських живописців, до якого належали Сергій Васильківський (1854-1917) , Іван Їжакевич (1864-1962), Микола Пимоненко (1862-1912), Опанас Сластьон (1855-1933) та інші.

Твори Костянтина Трутовського зберігаються зараз в різних музеях світу та України. Зокрема у фондовій збірці Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка знаходиться твір «Танок у Курській губернії», що являється етюдом до картини «Хоровод у Курській губернії» (1860). Етюд був переданий музею у 1949 році Державною Закупівельною Комісією.

Картина «Хоровод у Курській губернії» присвячена російському заселенню української Слобожанщини. Через Курську губернію проходила етнічна межа між зонами розселення українського та російського народів, і саме тут у другій половині ХІХ століття почались і активні міграційні процеси: українці з Курщини переїздили на південні землі, а замість них приїздили росіяни.

Твір нібито показує веселу сцену: селяни напідпитку в російському народному одязі танцюють та веселяться на фоні українських хат-мазанок. Втім критики відмічали невеселий тон картини. Люди рухаються ніби неохоче, з вимушеними посмішками на обличчях.

Танок у Курській губернії. Етюд до картини Хоровод у Курській губернії. Картон, олія 33х49

Етюд, що знаходиться в ПХМГМ, показує фрагмент даної картини. У центрі композиції група танцюючих селян: одна дівчина і три чоловіка. Всі вони вдягнені в одяг схожий на російський національний. Дівчина в червоному сарафані та в білій сорочці, поверх сарафану білий фартух, а в руці червона хустка. Чоловіки вдягнені в сорочки різних кольорів: рожевий та синій. На рудому селянинові в центрі полотна – кожух, підперезаний червоним поясом, на ногах у нього личаки. Чоловік з правого боку грає на балалайці і співає. На противагу вбранню зображених, на фоні видніється українська хата-мазанка. Очевидно, так художник хотів показати вторгнення однієї культури в іншу, що було зумовлено примусовим переселенням народів. Зокрема, не дивлячись на яскравість колористичного вирішення персонажів, що підкреслює їх нібито веселий настрій – фон виконаний в темних землянистих кольорах, даючи глядачу натяк на певну драматичність сюжету, приховану за цими веселощами.

Матеріал підготувала Світлана Борисенко

Джерело:
https://www.gallery.pl.ua/do-200-richchya-vid-dnya-narodzhennya-kostyantina-trutovskogo.html
Полтавський художній музей (галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка
До 200-річчя від дня народження Костянтина Трутовського
09.02.2026