Війна, міграція, низькі зарплати та вигорання змінюють не лише життя людей, а й роботу регіональних медіа. Редакції на Сумщині дедалі частіше стикаються з нестачею журналістів, операторів, smm-фахівців і менеджерів, через що відкладають запуск нових проєктів, змінюють формати роботи та навчають працівників з нуля.
Регіональна представниця Інституту масової інформації у Сумській області Ольга Панфілова поспілкувалися з керівниками чотирьох сумських медіа, щоб з’ясувати, кого сьогодні найважче знайти, як редакції долають кадрову кризу та як вона впливає на контент.
Фокусуються на пріоритетах та відкладають запуск нових напрямів
Виконавча директорка онлайн-медіа «Кордон. Медіа» Альона Яцина говорить, що найбільше їхній редакції бракує журналістів текстових форматів і журналістів для роботи з довгими та короткими відео. Окрім цього, «Кордон. Медіа» шукає редактора стрічки новин.
«Йдеться не про людину, яка просто копіпастить або рерайтить чужі тексти, а про журналіста, який може писати, перевіряти інформацію і створювати контент у режимі новинної стрічки», — говорить Альона.
Також «Кордон. Медіа» шукає smm-спеціалістів на повну та часткову зайнятість, зокрема для створення контенту у TikTok. На цю посаду вони готові взяти когось зі школярів старших класів.
Так само редакція потребує менеджерів: керівника комерційного напрямку і керівника магазину, який зараз створюється. За словами Альони Яцини, єдине, що віддаляє їх від запуску крамниці, — це відсутність керівника. До того ж, «Кордон. Медіа» потребує фандрейзера.
«Загалом нам бракує людей у комерційному та рекламному відділах. Складність саме з цими фахівцями в тому, що бажано, аби вони були присутні офлайн. Але я бачу, що в Сумах ми, швидше за все, нікого не знайдемо. Тому, ймовірно, будемо перебудовувати підхід: шукати людину в іншому форматі», — говорить Альона Яцина.
Найбільше редакції бракує журналістів текстових форматів. Скриншот: “Кордон. Медіа”
Також «Кордон. Медіа» має проблему з пошуком режисера YouTube-форматів. За словами медійниці, це окрема складна позиція, адже йдеться не просто про людину, яка працює з відео, а про фахівця, який розуміє формат, драматургію, подачу, аудиторію YouTube і може створювати повноцінний продукт.
Наразі з кадровою кризою у редакції справляються тим, що не запускають напрями, під які немає фахівців. Нові завдання на наявну команду не перекладають, адже це означало б додатково навантажити людей, які й так інтенсивно працюють.
Дефіцит кадрів Альона Яцина пов’язує з кількома чинниками. По-перше, це війна і вимушена міграція. Багато людей виїхали, змінили сферу, не готові працювати на Сумщині або фізично не можуть тут перебувати. По-друге, це неналежна підготовка молодих кадрів протягом останніх років. «Це дуже помітно. Молоді люди часто приходять без достатньої бази і редакції фактично мають навчати їх з нуля», — зазначає Альона Яцина.
По-третє, це загальна криза медіаринку та його перебудова. На думку виконавчої директорки, ринок, формати, вимоги, темп роботи змінилися, а система підготовки й пошуку людей за цим не встигає.
Також Альона зазначає, що багато фахівців, коли професійно зростають, часто переходять працювати на національний рівень. А в регіонах залишаються або вже сильні фахівці, забезпечені роботою, або люди, яких ще потрібно довго навчати.
«Окремою проблемою є те, що частина людей на ринку праці шукає нову роботу після вигорання на попередньому місці. Людина може бути виснаженою і не готовою до високого темпу, відповідальності та роботи в умовах війни», — говорить Альона.
Кадрова криза прямо впливає на контент: немає людей — немає контенту. «Мені шкода, бо контенту, який варто було б робити, насправді, в десятки разів більше. Але ми мусимо фокусуватися на пріоритетах і відштовхуватися від місії нашого видання. У першу чергу, ми говоримо про те, що важливо знати про події на Сумщині, зокрема про ті події, які мають значення для всієї країни», — говорить Альона.
Після цього редакція працює над довготривалими проєктами: розслідуваннями, дата-аналітикою та репортажами. Водночас чимало проєктів залишаються в шухляді доти, доки «Кордон. Медіа» не знайде під них виконавців і, відповідно, фінансування.
Беруть людей без досвіду
На «Суспільному Суми» наразі склався сталий колектив кореспондентів, тому потреби в пошуку нових фахівців останнім часом не було. За словами головної редакторки «Суспільного Суми» Катерини Гладенко, найбільший дефіцит кадрів — кореспонденти в громадах та відеографи-оператори.
Проблему нестачі кадрів у редакції вирішують тим, що беруть на роботу людей без досвіду та навчають їх на місці. Це дозволяє швидше закривати вакансії й формувати команду.
Найбільший дефіцит кадрів – кореспонденти в громадах та відеографи-оператори. Скриншот: “Суспільне Суми”
«Найважче знайти саме операторів та відеографів. Ця робота потребує технічних знань та готовності працювати в польових умовах. Крім того, це постійні ризики працювати на місцях влучань», — говорить Катерина Гладенко.
За час повномасштабного вторгнення в редакції «Суспільного Суми» побільшало жінок. Катерина зазначає, що жінки є вже і серед операторів, хоча раніше вони не працювали на цій посаді.
За її словами, кадрова криза частково впливає на швидкість і обсяг виробництва матеріалів. Тому доводиться більше часу витрачати на навчання нових людей, а також іноді зменшувати кількість сюжетів або адаптовувати формат, щоб працювати з наявними ресурсами.
Залучають фрилансерів та ШІ
У краснопільській газеті «Перемога», яка у 2025 році була вимушена релокуватися з прикордонного Краснопілля до Сум, ситуація з кадрами важча. За словами заступниці редактора Ольги Кисленко, їхньому виданню не вистачає журналіста, який готовий працювати за невелику зарплату в умовах постійного стресу.
Ольга Кисленко з примірниками газети “Перемога” у Краснопіллі, березень 2026 року. Фото: Ольга Кисленко
Одне з рішень редакції — залучення до роботи фрилансерів. Також тут використовують матеріали журналістів з інших медіа, вказуючи авторство, а ще застосовують штучний інтелект для адаптації текстів для соціальних мереж, створення заголовків і перевірки матеріалів на помилки. Іноді через кадрову кризу в газеті не встигають підготувати необхідний матеріал, тоді доводиться брати його з доступних джерел.
«Дефіцит кадрів пов’язуємо в першу чергу з війною, адже наш редактор долучився до ЗСУ у березні 2025 року. Також не останнім чинником є невелика зарплата журналіста. Мало бажаючих працювати, маючи символічну зарплату», — говорить Ольга Кисленко.
На її думку, саме те, що медіа може запропонувати невелику зарплату, впливає на складність пошуку нових співробітників.
Поєднують різні функції та підстраховують одне одного
Редакція онлайн-медіа «Трибуна. Суми» наразі укомплектована найкраще з 2022 року. За словами головної редакторки Олександри Аксененко, у проєктах працюють автори великих текстів, smm-фахівці та фотограф. Водночас окремі функції досі поєднані в межах однієї посади.
Зокрема, редакторка сайту наразі виконує як адміністративні обов’язки — управління проєктами та грантрайтинг, так і редакторські — вичитку текстів і верстку матеріалів для сайту. Крім того, редакторка стрічки новин залучена і до написання лонгрідів.
На думку Олександри, для оптимальної моделі розвитку редакції доцільно було б розмежувати редакторські й управлінські функції та залучити окремого фахівця до повноцінного управління контентом. Також можна було б залучити окремого працівника для ведення стрічки новин.
«Як невелика команда, ми поєднуємо різні функції та підстраховуємо одне одного. Авторки не лише пишуть тексти, а й можуть зверстати матеріали, зробити фото чи зняти коротке відео. Smm-фахівці за потреби можуть намалювати ілюстрацію з нуля, обробити фото чи змонтувати відео. Редакторка займається також підготовкою грантових заявок, а до народження дитини писала лонгріди», — говорить Олександра.
Вона розуміє, що сучасні тенденції в медіа передбачають дедалі більшу спеціалізацію та розподіл функцій між окремими фахівцями. Водночас редакція виходить із реальних умов роботи та прагне насамперед зберегти й посилити наявну команду.
Авторки не лише пишуть тексти, а й можуть зверстати матеріали, зробити фото чи зняти коротке відео. Скриншот: “Трибуна. Суми”
«Наш підхід полягає не в тимчасовому розширенні штату під окремий проєкт, а в розвитку сталої команди, яка зможе ефективно працювати й надалі», — говорить Олександра Аксененко.
Дефіцит кадрів вона пов’язує з обмеженим фінансуванням та вірить, що за наявності більших коштів редакція могла б знайти фахівців творчої редакції у Сумах чи області.
У 2025 році до роботи залучили smm-спеціалістку, авторку довгих текстів і фотографа. Усі три посади вдалося легко закрити, а люди залишаються працювати й надалі.
«Думаю, якби ми шукали людей до адмінчастини: грантрайтера, керівника медіапроєктів, менеджера спільноти тощо — було б значно важче. Це досить специфічні ролі — далеко не всі журналісти готові чи хочуть переходити в менеджмент та адміністративну роботу. Тому в таких випадках часто або шукають фахівців із інших сфер і адаптовують їх до роботи в медіа, або переучують наявних співробітників», — резюмує Олександра.
Ольга Панфілова,
представниця Інституту масової інформації в Сумській області.
Джерело:
https://trybuna.sumy.ua/avtorskij-material/nemaye-lyudej-%e2%80%94-nemaye-kontentu-rozpovidayemo-pro-kadrovu-kryzu-v-sumskyh-media/
29 Червня 2026
авторський матеріал
Немає людей — немає контенту. Розповідаємо про кадрову кризу в сумських медіа
