Професор Лариса Брижик: «Ми на порозі видатних наукових відкриттів щодо життя, зрештою, щодо нас самих…»

151112_L_Bryzhyk1Брижик Лариса Свиридівна, доктор фізико-математичних наук, професор, провідний науковий співробітник Відділу нелінійної фізики конденсованого стану Інституту теоретичної фізики імені М.М.Боголюбова НАН України, член Українського біофізичного товариства, входить до складу робочої групи «Космос і біосфера» цього товариства, член Міжнародного інституту біофізики (Німеччина). Сфера наукових інтересів – фізика солітонних явищ у біологічних системах, теорія конденсованої матерії.

Лариса Брижик народилася й закінчила школу в Краснопіллі на Сумщині, вищу освіту здобула на фізичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Шевченка, в 70-х роках ХХ ст. навчалася в аспірантурі Інституту теоретичної фізики АН УРСР під керівництвом видатного українського фізика академіка Олександра Давидова, разом з ним працювала і разом написали кілька робіт. У 2000 році захистила докторську дисертацію на тему «Умови існування та динамічні властивості автолокалізованих електронних станів в низьковимірних молекулярних системах».151112_L_Bryzhyk_Prigozhin-2011_1
У 2011 році дослідження Лариси Свиридівни Брижик в галузі біофізики були відзначені престижною міжнародною науковою нагородою – Золотою медаллю імені Ільї Пріґожина, яка вручається щорічно в Іспанії. Нагорода присуджена за вагомий внесок у дослідження взаємодії електромагнітних полів з біосистемами. Саме таким питанням значну частину своєї наукової діяльності присвятив Нобелівський лауреат Ілья Пріґожин.

Ідеї Ільї Пріґожина стали основою для сучасних досліджень екологічних систем. Медаль Пріґожина вручається щорічно провідним світовим вченим-дослідникам у галузі екологічних систем. Протягом 2004-2010 років цю нагороду отримали вчені з Данії, Італії, США, Греції та Німеччини. Лариса Брижик – перший лауреат цієї нагороди з країн Східної Європи та постсоціалістичних країн.
151112_L_Bryzhyk_Prigozhin-2011
Наукова робота, за яку було відзначено Ларису Брижик, присвячена вивченню нетеплового впливу електромагнітного випромінювання на живі організми. Теорія, над якою вона працює, встановлює також один із механізмів впливу електромагнітної активності Сонця на живі системи, що підтверджено численними експериментальними даними.

У 2014 році Брижик Лариса Свиридівна разом з колегами-науковцями стала лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року. Указом Президента України №675/2014 від 23 серпня 2014 року Державна премія України в галузі науки і техніки присуджена науковому колективу за результати фундаментальної довготривалої праці «Нелінійні хвилі та солітони у фізиці конденсованого середовища».

151112_L_Bryzhyk4Так була високо оцінена багаторічна наукова праця колективу авторів (Ямпольський В.О., Іванов Б.О., Білоколос Є.Д., Брижик Л.С., Голод П.І., Золотарюк О.В., Золотарюк Я.О., Ківшар Ю.С., Ковальов О.С., Колежук О.К.), якою було створено основи фізики солітонів у нелінійних системах, розроблено новий метод керування рухом топологічних солітонів. Вивчено нові нелінійні явища у магнітних системах; побудовано теорію спінових нематиків; встановлено необхідні умови для появи напрямленого руху солітонів. Сукупність досягнень авторів сприяла здобуттю вагомого міжнародного авторитету досліджень українських фізиків. Опис циклу наукових праць “Нелінійні хвилі та солітони у фізиці конденсованого середовища” та відгуки про цю тему можна почитати тут:
http://www.kdpu-nt.gov.ua/work/cikl-naukovih-prac-neliniyni-hvili-ta-solitoni-u-fizici-kondensovanogo-seredovishcha

Лариса Брижик має також активну громадянську позицію. З прикладами її суспільної діяльності можна ознайомитися зокрема тут:
http://www.vox.com.ua/data/2005/03/23/pro-stan-fundamentalnoi-nauky-v-ukraini.html
http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/simptomi-tyazhkoyi-hvorobi
http://maidan.org.ua/arch/petit/1272103632.html

З нагоди відзначення Лариси Брижик Золотою медаллю імені Ільї Пріґожина, видання «Український тиждень» у квітні 2011 року підготувало інтерв’ю з Ларисою Брижик, у якому наша талановита землячка поділилася з громадськістю своїми поглядами на науку, суспільство, світ, екологію…
http://tyzhden.ua/Society/20383
9 квітня, 2011
Живі промені

Київський фізик Лариса Брижик 13 квітня отримає в Іспанії Золоту медаль імені Ільї Пріґожина. Науковець Інституту теоретичної фізики НАНУ розповіла Тижню, в чому сутність її праці, щойно відзначеної на світовому рівні, а також поділилася думками щодо вітчизняної науки.

Про досягнення

151112_L_Bryzhyk_bookМої роботи присвячені вивченню нетеплового впливу електромагнітного випромінювання на живі організми. Завдяки електромагнітному полю забезпечується далекодіючий обмін інформацією між клітинами та органами.

Наша теорія встановлює також один із механізмів впливу електромагнітної активності Сонця на живі системи, що підтверджено численними експериментальними даними. Важливим наслідком самоузгодженого співіснування електромагнітного поля й матеріальної структури є виникнення ієрархії структур та швидкого й далекодіючого зв’язку між ними – питання, якому значну частину наукової діяльності присвятив нобелівський лауреат Ілья Пріґожин.

Я мала честь працювати під керівництвом видатного українського фізика ХХ століття Олександра Давидова й написати разом із ним кілька робіт. Він у 1980-х роках запропонував ідею молекулярних солітонів як носіїв енергії та зарядів у молекулярних системах. Її швидко підхопили науковці в Україні та світі, відтак було розвинуто струнку теорію. Такі солітони стали називати давидовськими.
151112_L_Bryzhyk L_medal_1
В окремих питаннях ми визнані у світі, в інших – далеко відстали. Зв’язок між наукою і практичним застосуванням відкриттів та досягнень – окремий біль нашого суспільства, про що свідчить і рівень нашого життя.

Про відставання

Санчата з гори їдуть самі, а нагору їх треба тягти. Фінансування науки в Україні – на рівні найвідсталіших держав світу. Ми вже зараз пожинаємо наслідки неправильної політики стосовно розвитку науки й освіти, про що свідчить криза молодих кадрів серед учених та викладачів вишів. Руйнування в цій сфері відбувається дуже швидко, а відновлення забирає куди більше часу й зусиль. Але ті, хто розпоряджається фінансами, не гребують штампувати собі дипломи й «розподіляти» наукові звання.

Наука – це колективна творчість, хоча й базується на індивідуальностях. Мережа наукових зв’язків так само важлива, як і доступ до літератури, до баз даних. Живе спілкування незамінне в науці. А в нас на міжнародні відрядження, ба навіть на українські конференції немає коштів…
151112_L_Bryzhyk L_medal_2
Про фізику

Точні науки вабили своєю невичерпною новизною, об’єктивністю, надто коли мені до рук потрапили книжки з фізики й математики моєї старшої сестри, яка навчалася вже в університеті. Я народилася й закінчила школу у Краснопіллі на Сумщині. Вступила на фізичний факультет Київського університету, аспірантуру закінчила в Інституті теоретичної фізики Академії наук під керівництвом академіка Олександра Давидова. Важливий слід у моєму житті залишила співпраця з видатним українським ученим Остапом Парасюком та італійським науковцем Енцо Тьєцці. Це мої персоніфіковані вчителі. А неперсоніфіковані – книжки і власний досвід.

Коли вже починаєш із чимось вовтузитися, тоді й смак з’являється, й нові проблеми виникають, і нові бажання. Услід за фізикою мене стала вабити біофізика, наука про живе. Наука – це, зрештою, пошук відповідей на загадки, яких повне наше життя.

Фізика, даючи об’єктивну методику пізнання світу, задовольняє дитячу жагу до нового. Особливо сучасна квантова.

Про актуальне й вічне

Ми на порозі видатних наукових відкриттів щодо життя, зрештою, щодо нас самих. Якщо не знищимо себе як вид необачним використанням цих відкриттів… З огляду на прірву між швидкими темпами прогресу та повільним розвитком нашої свідомості й культури.

Ми пережили Голодомор, Освенцим, і от маємо пережити Чорнобиль та Фукусіму. Фізики зараз осмислюють свої помилки. В цих трагедіях винні й політики, може, навіть передусім вони, бо ж саме вони визначають пріоритети. Завдання полягає в тому, щоб не повторити помилок, а ми вчимося дуже повільно навіть на таких трагічних, як Чорнобиль. Це якраз те, що я назвала б «прірвою» між науково-технічним прогресом і нашою свідомістю.

На відміну від більш рутинної діяльності, якої я ніяк не принижую, в науці голова весь час зайнята проблемою, часто навіть уві сні. Але є критична кількість побутових і суспільних проблем, із перевищенням якої максимум, що можна робити, – це технічні обчислення. Коли людина усвідомлює, що не хоче жевріти, тоді вона дає згоду на «відплив свого мозку» за кордон… або змінює діяльність.

Мистецтво й наука – це не потяг, який можна зупинити. Хто з нас погодиться жити в печері, без вогнища, без одягу, без інтернету, без книжки, без музики? Але нам треба і вчитися у природи: тварини використовують ресурси «обачно», не винищують повністю пасовиська, не полюють без потреби. Настав час, коли ми маємо усвідомити: влада людини зараз настільки велика, що ми можемо знищити самі себе, бездумно витрачаючи ресурси Землі, втручаючись у природні процеси.

Нас нагороджено прекрасною землею, природою, погодою. Люблю свою Слобожанщину, Карпати, Київ. Люблю ходити Подолом, Пейзажною алеєю, гуляти Трухановим островом. У нас таке минуле й така культурна спадщина… І сором за те, як ми ставимося до надбаного не нами… І відчай.

Усе-таки, в житті найбільшою моєю радістю було народження дітей. Це найзагадковіші й найщасливіші моменти.

***

За матеріалами сайтів:
http://ubs.science-center.net/
http://www.cb.science-center.net/
http://www.nas.gov.ua/Chronicle/Publishers/nov/nov_sftmn/Pages/110113.aspx
http://tyzhden.ua/Society/20383
http://www.kdpu-nt.gov.ua/content/8-grudnya-2014-roku-u-velikomu-konferenc-zali-nan-ukrayini-vidbulas-oficiyna-ceremoniya
http://www.kdpu-nt.gov.ua/content/derzhavni-premiyi-ukrayini-2013-roku
http://kdpu-nt.gov.ua/content/kaz-prezidenta-ukrayini-no-6752014-pro-prisudzhennya-derzhavnih-premiy-ukrayini-v-galuzi

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *