Наша Краснопільщина славна багатьма неординарними особистостями. Напередодні ювілейної дати в житті Мичак Раїси Олександрівни хочеться висловити слова вдячності за її своєрідну, сповнену любові до життя, до людей, до природи життєву позицію.
Народилася вона у с.Славгород, після закінчення школи працювала в колгоспі спочатку дояркою, а потім завфермою. Рано залишилася вдовою з трьома дітьми на руках. Довгими зимовими вечорами почала працювати з голкою та полотном. Любов до рукодільного мистецтва визначила і подальшу долю її професії.
Деякий час працювала у місцевій майстерні, шила односельцям і не тільки їм, ошатне вбрання, оздоблюючи чудовими візерунками хрестиком, гладдю, рішельє.
Виросли діти, вилетіли білими птахами з рідної домівки, звичайно не забуваючи матусі, стали самостійними. Але прийшла ще одна біда – Раїса Олександрівна тяжко захворіла. Лікарі поставили страшний діагноз. Була операція. Але завдяки в першу чергу Богу та доброті цієї чудової жінки, вірі в життя, вона перемогла недугу. Зараз Раїса Олександрівна проживає у Краснопіллі, перебуває на заслуженому відпочинку. Та справ у неї завжди багато, адже вона невтомна трудівниця і з ентузіазмом береться за будь-які справи.
Її вироби неодноразово займали призові місця на районних, сільських виставках народних умільців, а ще в багатьох оселях селища прикрашають вікна, столи, ліжка, створюючи неповторний народний колорит. А ще Раїса Олександрівна все своє життя закохана у квіти. На її гостинному подвір’ї у теплі пори року все потопає у буянні чарівного квіту. Чого тільки тут немає. До цього обійстя ніколи не зачиняються двері. Приходять і учителі з учнями, і багато друзів, і знайомих, і зовсім незнайомі люди. Усіх господиня зустріне посмішкою, добротою, щиро запропонує насіння для посадки квітів.
У свої 80 років Раїса Олександрівна не сидить без діла, її чарівні руки творять нові вироби. Підходиш до її двору і посміхаєшся: на паркані розмістився козак, виготовлений нею. А чого тільки немає на подвір’ї: і озеро з качатами, і жаби, зроблені з пляшок, тинок з глечиками, біля нього соняхи, поросята, і веселі хлопці, і пінгвін, і кіт, і гриби, журавель у гнізді з пташеням, і колобок, і сонечко, і лебеді, – всього не перелічити. А ще є затишна бесідка, стіни якої прикрашені картинами, які намалювала господиня, картини з пляшок, на паркані скрізь букети квітів, теж виготовлені з пляшок. Хочеться висловити Раїсі Олександрівні безмежну повагу, захоплення і вдячність за її добру душу, невтомні руки поетичними рядками.
Берегиня краси, Вас в ранковій росі,
Зустрічають усміхнені квіти.
Квітка неба – метелик Вам шле свій привіт,
Ну, а бджілки гудуть – жити, жити!
Тож живіть довго, довго і радуйте всіх
Розмаєм квітів у дворі і в оселі,
І нехай всі роки, що Господь Вам дарує,
Будуть завжди квітучі, щасливі й веселі.
З повагою, А.КОСІЛОВА.
Джерело:
http://krasnews.at.ua/news/bereginja_krasi/2016-09-11-6794
11.06.2016
Берегиня краси
