Іван Гаврилович Єременко народився 18 квітня 1916 року у селищі Миропілля Сумської області в селянській сім’ї. Коли йому ще не виповнилось 16 років, помер батько, а згодом втратив зір старший брат. На утриманні матері залишилося 5 дітей. У 1932 році він закінчує семирічку і розпочинає навчання на шестимісячних учительських курсах (м. Білопілля на Сумщині). Згодом І. Г. Єременко працює вчителем початкових класів, а через декілька років на посаді інспектора РВНО. У 1934 році він вступає до Полтавського педагогічного інституту, який успішно закінчує у 1938 році і за розподілом призначається на посаду викладача Немирівського педагогічного училища.
У 1941 році, коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, І.Г. Єременко добровільно вступає до лав захисників Вітчизни. Він брав участь в обороні Ленінграда, за що був нагороджений медаллю «За оборону Ленинграда». В подальшому І.Г. Єременко – активний учасник фронтових подій, який виконував обов’язки начальника радіостанції. І.Г. Єременко також був і військовим кореспондентом дивізійної газети «Родина зовет», на сторінках якої часто публікували його репортажі про фронтові події. За участь у Великій Вітчизняній війні з фашистською Німеччиною (1941-1945рр.) І.Г. Єременко був нагороджений багатьма урядовими нагородами, зокрема, орденами «Червоної Зірки», Вітчизняної Війни 2-го ступеня, медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною» та інші.
Після демобілізації І.Г. Єременко продовжує роботу літературним редактором у газеті «Радянська освіта», а згодом повертається до педагогічної діяльності в педагогічному училищі (спочатку в Новомиргородському, а пізніше в Коростишевському).
Педагогічну діяльність Іван Гаврилович поєднує з підвищенням свого наукового рівня. Після успішного складання кандидатського мінімуму, з 1949 року він розпочинає навчання в аспірантурі НДІ дефектології Міністерства освіти України. У 1952 році він успішно захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему: «Роль особистого прикладу вчителя у вихованні».
Згодом (1952-1959рр.) його наукова робота поєднується з викладацькою діяльністю. В цей час він працює завідувачем кафедри педагогіки і психології Київського інституту фізичної культури. Тому, не випадково, об’єктом його наукових досліджень постають питання фізичного виховання учнівської молоді. В цей час виходять з друку такі його праці як: «Розвиток фізичного виховання в Україні», «Підготовка викладачів фізичного виховання».
У 1959 році І.Г. Єременко запрошують на посаду завідувача відділу дефектології в Науково-дослідний інститут педагогіки Міністерства освіти України.
З цього часу вся його багатогранна і плідна діяльність пов’язана з розробкою проблем виховання і навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку.
У 1965 році починає виходити Республіканський науково-методичний збірник «Питання дефектології» за редакцією М.Д. Ярмаченка, а з 1976 року – І.Г. Єременка.
І.Г. Єременко у 1967 році успішно захистив докторську дисертацію на тему: «Організація учбової діяльності учнів допоміжної школи на основі підвищення їх пізнавальної активності».
У 1969 році у видавництві «Просвещение» виходить науково-методичний журнал академії педагогічних наук СРСР «Дефектологія», до редакційної колегії якої входив І.Г. Єременко разом з Г.М. Дульневим, Х.С. Замським, Т.О.Власовою.
Іван Гаврилович Єременко упродовж свого життя мріяв про створення Інституту дефектології України як самостійної науково-дослідної установи. Ця мрія здійснилася у 1993 році, коли за наказом Міністерства освіти у системі АПН України було створено Інститут дефектології, який очолив В.І. Бондар. Цікаво, що І.Г. Єременко деякий час працював головним науковим співробітником цього інституту, ініціював і підтримував надалі створення самостійних лабораторій дефектологічного профілю у складі українського науково-дослідного інституту педагогіки.
За великі заслуги та плідну діяльність у галузі спеціальної освіти дітей з розумовою відсталістю, за високі професійні і ділові якості І.Г. Єременко був нагороджений державними відзнаками «Відмінник освіти СРСР», «Відмінник освіти України», почесними грамотами Міністерства освіти і Президії АПН України. Постановою Кабінету Міністрів України І.Г. Єременку було присуджено довічну державну стипендію.
Видатний український дефектолог Іван Гаврилович Єременко помер 23 липня 2002 року на 87 році життя.
Джерело:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE
Іван Гаврилович Єременко
Більше про життєвий і науковий шлях Івана Гавриловича Єременка можна почитати тут:
http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-18B0110E5D3A2/list-164FB2C2B27
До 90-річчя від дня народження І.Г. Єременка
http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=14305&chapter=1
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchdpu/ped/2012_96/Chalch.pdf
ЖИТТЯ І ПРАЦІ І.Г. ЄРЕМЕНКА: ОСОБИСТІСТЬ В ІСТОРИЧНОМУ ТА ПЕДАГОГІЧНОМУ КОНТЕКСТІ