Жителі с. Мезенівка мають хорошу традицію – збиратися цими жовтневими днями на святкування Дня села. Співи, танці, привітання і частування – є традиційними атрибутами відзначення свята. Традиційно отримує запрошення на свято і наша районна газета. Микола Васильович Гавенко – місцевий голова села, людина досвідчена, мудра, завжди допоможе доброю порадою як місцевим жителям, так і кореспонденту районки – раз сказав, що до нього на свято не варто приїздити за кермом, бо тоді репортаж може не вдатися, значить до поради треба обов’язково дослухатись.

У центрі села тривають останні приготування до свята, встановлюються батути та інші атракціони, тривають шахові баталії, а у великому казані закипає куліш. Тут же дівчата пропонують бажаючим придбати білети безпрограшної лотереї. Людей ще небагато, але відразу кидається у вічі, що більшість серед них – жінки. Це не дивно, адже вся чоловіча половина у ці хвилини перебуває на сільському стадіоні, де місцева ФК «Мезенівка» в матчі останнього туру районного чемпіонату з футболу приймає команду з Самотоївки. На кону – бронзові медалі.
Хто б сумнівався, що серед вболівальників і сільський голова. Ставлення у Миколи Васильовича як до футболу, так і до в цілому до спорту особливе, тому у місцевому бюджеті щороку виділяються кошти на його розвиток, сільський стадіон доглянутий. Грає команда вдома чи на виїзді – сільський голова завжди поруч, а коли відбуваються районні змагання, скажімо, з волейболу, то й сам не проти вийти на майданчик. Тим часом мезенівські футболісти роблять добрий подарунок сельчанам, здобувши переконливу перемогу з рахунком 5:0, а отже й посівши в підсумку третє місце у районному чемпіонаті. Між іншим кількома днями раніше порадували місцевих вболівальників футболісти Мезенівського НВК, які в районних шкільних змаганнях здобули друге місце.

В піднесеному настрої поверталися вболівальники до сільського клубу, у фойє якого, не зраджуючи щорічній традиції, організатори свята розташували виставку місцевих умільців. Кожен бажаючий міг тут показати творіння своїх рук. Присутні із цікавістю розглядали пейзажі рідних просторів, замальовки-картинки, вишиті хрестиком. Тут потрапив до рук фотоальбом, де на світлинах закарбувалися різні віхи життя місцевої громади. Зацікавили фото із футбольних баталій, датовані 1948 роком. Що не говори, а футбольні традиції у Мезенівці мають давню історію.

Між тим зала охайного сільського клубу наповнилася сельчанами. Бажаючих переглянути концерт було так багато, що місця усім не вистачило, тож багатьом доводилось стояти. Але в цьому була їх перевага, бо могли підтанцьовувати. Відлунав гімн України й розпочалася святкова феєрія. На сцену піднімаються гості свята – голови Краснопільських райдержадміністрації і районної ради Ю. А. Яремчук і В. О. Савоненко, директор ТОВ «Славгород» М. І. Башкатов.

Окрім вітань, як і годиться, з нагоди торжества вони прийшли з подарунками. Так Юрій Анатолійвич від Федерації футболу району подарував юним футболістам м’яч, Михайло Іванович Башкатов для потреб сільської громади подарував двісті літрів пального, а депутат обласної ради Олег Миколайович Остапенко для учнів Мезенівського НВК передав ноутбук.

Щирі слова побажань лилися, мов із рогу достатку, подарунки були доречними та необхідними.

Від імені односельчан та сільради М. В. Гавенко нагороджує грамотами за постійну підтримку ідей та ініціатив сільської громади, за участь у суспільному житті села та активну громадську позицію Б. О. Лупиря, А. Л. Власенко, Л. П. Білу, сільські футбольні команди, колектив магазину ТПП (завідуюча В. Г. Знайдюк), керівників місцевих сільськогосподарських підприємств М. І. Башкатова, І. О. Зеленського та Р. І. Мишинську.

Не забули організатори й про найстарших мешканців села М. О. Гунька, якому незабаром виповниться 95 років і… а ось скільки років Катерині Максимівні Городовій, ми вказувати не будемо, зазначимо лише, що її вік поважний.

Отримала свою іграшку і наймолодша Ліза Бондаренко. Грамотами райдержадміністрації та районної ради було нагороджено заступника директора Мезенівського НВК Валерія Подшивалова та робітника з благоустрою сільської ради Володимира Прокопа.

Продовжив відзначення мешканців директор ТОВ «Славгород» Михайло Іванович Башкатов, який вручив подяки та подарунки кращим працівникам товариства.

А ось директор ПП «Мезенівка» І. О. Зеленський на церемонію нагородження спізнився і прямо зі сцени пояснив причину своєї не пунктуальності:

– Спізнився, бо сьогодні весілля у нашого механізатора, тож не міг його не привітати, – усміхається Іван Олександрович, продовжуючи пояснювати «проблеми», з якими зіткнувся цього святкового дня. – Хотів привітати і відзначити своїх механізаторів, але одна їх половина гуляє на весіллі у колеги, а інша задіяна на збиранні соняшника. Тому вирішили перенести цю приємну процедуру на День працівників сільського господарства. Ви ж всі знаєте, що за мною «не заіржавіє».

За приємною частиною прийшла черга яскравим виступам від мезенівських аматорів художньої самодіяльності. Концертні номери в рамках районного фестивалю «Тобі Україно – натхнення, любов і краса» захоплювали продуманими і змістом, і формою. Номер за номером аматори дарували тим людям, які своєю працею прославляють село, роблять його охайним і заможним, створюють робочі місця – хліборобів, працівників торгівлі, зв’язку, вчителів і вихователів, підприємців, робітників по благоустрою, спортсменів.

Також присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять земляка Артура Костюченка, який поклав своє життя на вівтар справедливості і свободи на Сході. Разом з тим жителі села серцем і душею з тими, хто боронив Україну і робить це сьогодні. Це О. Бєлік, В. Антоненко, О. Чергінець, В. Ганжала, О. Маслов, С. Голубенко, В. Гетьман, Є. Сумченко, С. Медяник, В. Денищич, О. Моголенець, В. Близнюк, О. Степаненко, О. Веремієнко, В. Щебетенко, П. Мельніков, В. Красніков, С. Коляда.

Кожен виступ виливався на глядачів щирістю почуттів, які йшли від чистого серця виконавців – хорового колективу Мезенівського сільського клубу, О. Веремієнко, танцювального колективу третьокласників (керівник М. Маслова), Т. Бондаренко, І. Логвін, сімейного дуету Наталії та Альони Гавенко, Н. Мартиненко, жіночого та чоловічого ансамблів, а також гостей свята – народного аматорського фольклорного колективу «Щегольок» Верхньо-Пожнянського СБК (керівник В.Махортов).

Емоції вирували, люди ніяк не хотіли відпускати зі сцени своїх улюбленців, зокрема людину-оркестр Олега Ганжалу, який, між іншим, у листопаді відзначатиме 45-річчя своєї творчої діяльності. Як уточнив сільський голова – на сцені О. Ганжала з п’яти років.

І хоч офіційно понад двогодинна концертна програма закінчилась, концерт продовжився вже за одним великим і дружнім столом. Зрештою, справдилися у Мезенівці слова однієї з пісень, що лунала зі сцени «Сьогодні на ухах стоїть усе село: такого руху тут давно вже не було». Тож ще раз зі святом вас, гостинні, творчі і веселі жителі Мезенівки.

Джерело:
http://krasnews.at.ua/publ/zhittja_kraju/gromada/sogodni_na_ukhakh_stojit_use_selo_takogo_rukhu_tut_davno_vzhe_ne_bulo_fotoreportazh/6-1-0-618
13.10.2015
«Сьогодні на вушах стоїть усе село: такого руху тут давно вже не було» (ФОТОРЕПОРТАЖ)