Гідора Ганна Володимирівна – український художник-живописець, майстер ленд-арту, педагог, організатор міжнародних пленерів.

Член Спілки художників України (з 2006). Учасник виставок з 1985. Живе (з 2001) і працює в Києві.

Народилася 9 грудня 1959 року в с. Студенок (тепер Миропілля) Краснопільського району Сумської області. Навчалася (1978-1983) в Сумській художній студії Бориса Борисовича Данченка, якого вважає своїм наставником у мистецтві, продовжила освіту на художньо-графічному факультеті Курського педагогічного інституту (1981-1986).

Учасник і куратор проектів міжнародних пленерів і симпозіумів (“Раку-кераміка”, 1993-1996, Охтирка Сумської області; “Land-Art-симпозіумів”, з 1997 року по наш час, Могриця Сумської області), у 1990-1991 роках була експонентом виставок об’єднання київських художників-монументалістів «Погляд». 1993 – організатор відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва у Вищому училищі мистецтв і культури (м.Суми), де викладає і веде майстер-класи.

Ганна Гідора належить до тієї категорії художників, які перебувають у постійному пошуку і вдосконалюються, зі складним світобаченням і витонченими асоціаціями, що захоплюють її до шукань одвічних основ людського буття, життя природи, взаємозв’язку людини і його довкілля. Перші десять років самостійної творчості (1986-1996) художниця захоплено експериментує з керамікою, стилізуючи давні форми і створюючи поліхромні кераміко-пластичні композиції, навіяні історичним минулим (“Курганне поле”, 1990, шамот, глазурі, солі).

Але основним полем її діяльності стає живопис. Рано склавшись як живописець певних тем, вже на перших порах обравши як техніку олію і полотно, вона з самого початку стала прагнути до досягнення узагальнених звучань своїх композицій, побудованих на неяскравих, але насичених поєднаннях охряно-зелених, сіро-блакитних, або золотаво-червоних тонів, з часом, все більше заглиблюючись в колірні контрасти (лілово-брунатні, синьо-краплакові) або гармонійні перетікання біло-рожевих і бірюзово-жовтих сонячних кольорів. Колірна гамма в поєднанні з яскраво вираженою лінійно-силуетною ритмікою композицій стає головним виразним засобом робіт художниці. (Важливе значення Гідора надає і назвам своїх робіт, часто звертаючись до літератури, до метафоричних зворотів, використовуючи українсько-російські варіанти).

 

 

 

 
Різко відрізняючись від традиційної картини, її зображення, інспіровані переживаннями вражень від подій, своєрідним сприйняттям певних місцевостей, ландшафтів, а також захоплення археологією та історією свого краю, мають свою внутрішню образну логіку та гостро-індивідуальну пластичну систему.

У них відсутня звична реальна просторовість і сюжетність, а ритмікою кольорових площин, порівняннями лінійно-силуетних планів, і, нарешті, самої манерою виконання, то експресивно-пастозною, з фактурними мазками (“Чорний ангел з червоними Птаха”, 1989, тут і далі – полотно, олія), то килимно-згладженою, ніби сплощеною (“Мандрівка до Мерсе-Метрух-1”, 2001), ці зображення створюють всередині самої композиції особливе ритміко-кольорове силове поле, що сприймається як глибинний простір людських почуттів і настроїв (“Отчет о подлунном пиршестве “, 2002). Найчастіше значну роль в психологічному поштовху до створення живописних полотен грають рефлексії художниці з приводу особистих почуттів і стосунків з близькими людьми (серія “В конвертах, в листах, знайдено… випадково”, 2002). Тема міста, насиченого міського середовища, перебування в ньому і співвіднесення з ним людських почуттів, емоцій і пам’яті (“Вечеря у Венеції”, 2000; “Mісто. Сутінки”, 2003; “Міські стіни”, 1999) тривалий час володіла (і володіє) уявою художниці. Звертаючись до цієї теми, вона від створення архітектурно-пейзажних, впізнавано-конкретних мотивів (“Південне місто”, 1999) поступово переходить до глибшого осмислення образу міста – людської домівки, створеної століттями (серія “Mеcтo-Дом”, 2005).

В останні роки художниця все більш зосереджується на мотивах одвічного існування природи, тяжіючи до відтворення тривалого, як би позачасового стану земної тверді. Її пустельно-оголені і безлюдні ландшафти, що втілюють потужні ритми абрисів пологих пагорбів і широкі простори древніх степів, плавні, ніби уповільнені, вигини річок, викликають в пам’яті доісторичні епохи (“Небокрай”, 2003-2004). До філософських зіставлень вічного і швидкоплинного в земному бутті звертається Ганна Гідора і в своїх ленд-артівських концепціях. В її індивідуальному вираженні сучасний напрям візуальної творчості “мистецтво землі” (land-art), який отримав різні назви (art in the environment, art of environment, forms in nature), набуває особливої гостроти та актуальності звучання в сьогоднішньому контексті. Художниця обходиться виключно природними об’єктами і засобами, маючи на меті органічне виявлення тісного взаємозв’язку людини, природного довкілля і мінливості миттєвого в цьому оточенні («Пастка для вітру», 2001, стебла болотної трави). А показуючи контрасти древніх, сліпуче-білих могутніх крейдяних скель і гнучких зелених стебел високих болотних трав, що швидко в’януть на їх фоні, художниця акцентує “тінь миттєвості” на вічності буття, підкреслює драматичну швидкоплинність і незахищеність всього живого у древній системі існування нашої планети (“Тіні білих стін”, 2002, крейдяна скеля, річковий мул, стебла болотної трави).

У творчому активі художниці – поетичні жіночі портрети (“Срібло ночі”, 2003; “Шелест вiтру”, 2005, обидва – полотно, олія), камерні натюрморти (“Келихи на столі”, 2004; серія “Підвіконня. Квіти”, 2005-2006, полотно, олія), а також цикли графічних творів (серія ілюстрацій-вражень “Цикл таблиць до Вавілонської поезії”, 1989, папір, олівець; серія малюнків-рельєфів “Ольвія”, 1998, папір, графітний олівець, тканина; “Давнє”, 2005, папір, олівець, акварель).

ОСНОВНІ ТВОРИ (всі – полотно, олія): Триптих “Притча”, 1989; “Хрест”, 1990; “Володар Cмepтi i правда ночі”, 1991; “Лист, який був написаний у піст”, 1991; “Розмова з ідолом” (“Conversazione con idolo”), 1992; “Адам i Єва”, 1993; “Вечірні птахи”, “Самотнє дерево”, “Вечеря на трьох”, “Берега столь близки, что текущее время причиняет им боль”, “Кораблик”, всі – 1998; “Захід сонця”, “Зелений вечір”, “Обрій”, “Полудень”, “Помах крила”, “Спогад”, всі – 1999; “Дорога”, “Побачення”, “Візок”, “Подвір’я”, “Південне”, всі – 2001; “Знаю таким, як є, залишаєшся таким, як був”, 2002; “Река, текущая вопреки соединившимся в одну землю берегами”, “…на какой-то ветренной, ветренной, ветренной, дальней планете”, “Радость главной жизни, проступившая выдумкой и серебром…”, “Отчет о подлунном пиршестве-2”, “…и вспомнил другими глазами немногое виденное”, “…то нарушающее размеры спокойствие, то вместе с ночью, теряющей свой смысл”, “Ночь, снящаяся среди ночи”, “…путь, смысл которого неясен”, “…звук касания прекрасен”, “Пока еще небо темно-синее, и горит дворовой фонарь”, “…а я только что вернулся с белыми крыльями за плечами”, “Вспоминая смысл путешествия”, всі – 2002 ; серія ‘Візантійські сни”, 2002-2003; “Мелодія”, 2003; “Поділ”, 2003; “Вранішнє”, “Вечірнє”, диптих “Ледь чутна мeлoдiя”, серія “Шляхи”, “Чекання сну”, “Заблудившийся остров”, “Запах мандрівки”, всі – 2004; “Сутінки”, “Місце присутності І-ІІІ”, “Місце розмови І-ІІ”, “Місце дощу”, “Місце чекання I-II”, всі – 2004-2005; “Місце снів”, “Місце прогулянок”, всі – 2005.

LAND-ART.
МОГРИЦЯ-99: “Човен”, 1999, лоза, концентричні крейдяні кола на лузі.

МОГРИЦЯ-01: “Polemic with silence”, 2001, луг, збір в заокруглені композиції, болотна трава, дерева на тлі неба; село Могриця Сумської області (каталог).

МОГРИЦЯ-02: “Природній об’єкт”, 2002, стебла болотної трави, зібрані в вертикальні групи на тлі луки і неба; “Тінь вітру”, 2002, крейдяна скеля, річковий мул, у певному ритмі і плямах нанесений на її поверхню; село Могриця Сумської області (каталог).

 

 

 

ВИСТАВКИ.

ПЕРСОНАЛЬНІ:
1993 – галерея “Триптих”, Київ;
1995 – галерея “Дах”, Київ;
1996, 1997, 1998 – “АВ OVO”, Суми;
1998 – галерея “Акварель”, Київ;
1999 – галерея “Триптих”, Київ, галерея “APT’C-UMS”, Суми;
2000 – “Знаки, потерянные временем”, Центральний будинок художника, Москва;
2001, 2002, 2004 (каталог), 2005 – галерея “Триптих” , Київ;
2006 – “Живопись А. Гидоры”, Центральний будинок художника, галерея “Новый квадрат”, Москва.

РЕСПУБЛІКАНСЬКІ-ГРУПОВІ
1990 – “Седнів-90”, Республіканська виставка молодих художників, Київ;
1991 – Республіканська художня весняна виставка, Київ;
1991 – виставка “Сто українських творців миру”, Київ;
1991 – виставка “Мінітріптіх”, Київ;
1992 – “Геометрія духу”, Суми, Київ;
1992 – “От плейстоцена до голоцена”, Музей палеонтології, Москва;
1993 – “Ярмарок художніх галерей міста Києва”;
1994 – “Перший Київський художній ярмарок”;
1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999 – “Раку-кераміка” (Г. Гідора – співкуратор проекту), Охтирка, Суми, Київ;
1994 -1996, “Двоєдність”, Суми, Канів;
1997 – “Чорне – Червоне”, Київ;
1998 – “Ничто, Символ и Что-то. Посвящение В. М. Вернадскому”, Суми;
1998 – “Виставка акварелі”, Суми;
1999 – “Чаювання в альтанці. Гідора, Блудов, Журавель, Шкарупа”, Сумський художній музей;
1999 – “Символіка течії”, Центр сучасного мистецтва, Київ;
2000 – всеукраїнська виставка “Світло віри через світ образів”, Київ;
2002, 2003, 2004, 2005 – групові виставки живопису, графіки і скульптури в галереї «Триптих», Київ (каталоги).

МІЖНАРОДНІ
1990 – Виставка групи “АРТ’С”, Суми, Київ, Люблін, Польща;
1991 – Міжнародна виставка мистецтва малих форм, Торонто, Канада; Виставка сучасного українського мистецтва, Будапешт, Угорщина; Виставка сучасного українського мистецтва “Нові імена”, Відень, Австрія;
1992 – “ARTE-92. PADOVA”; 1994 – “ARTE-94. PADOVA”, обидві – Падуя, Італія (каталоги);
1994 – Українсько-американська виставка сучасного мистецтва, Київ;
1995 – Сучасна українська графіка, Калінінград, Росія, Гданськ, Польща;
1996, 1998 – Міжнародний “АРТ-фестиваль”, Київ;
2000 – “Городской пейзаж”, “Выставка живописи”, обидві – в Центральному будинку художника, Москва;
2001 – “Весеннее”, галерея “Даймонт-АРТ”, Москва,
2002 – “Выставка живописи”, галерея “Даймонт-АРТ”, Москва.

ЛЕНД-APT ПРОЕКТИ:
2001 – “Land-art. Могриця – 01”, село Могриця Сумської області (каталог);
2002 – VI Міжнародний Ленд-арт симпозіум “Простір покордоння”, Україна, Сумська область, Могриця (каталог);
2005 – виставка “Жіночий живопис”, м. Атланта, США;
2006 – групова виставка “Сучасний живопис”, м. Атланта, галерея “MASON MURER”, США;
2006 – групова виставка (українських художників), галерея “Impressium”, м. Мюнстер, Німеччина.

МУЗЕЇ:
Сумський художній музей; Національний музей-заповідник Тараса Григоровича Шевченка у Каневі.

ЛІТЕРАТУРА:
М. Велігоцька, О. Сердюк. Сучасне українське мистецтво. Нові імена. Київ, 1990, с. 28-29;
П. Бевза. Довкілля – концепція, що надає Міри речам // Крейдяний період. Київ, 2002, с. 4, 11-12;
К. Донин. Аня Гидора – человек без гипса // Профиль. Украина, 2004, № 24, с. 64-65;
М. Лапаева. Живопись Анны Гидоры // Афиша, 2005, № 27, с. 90-91;
С. Мамаев. Место присутствия Анны Гидоры // Новый понедельник, 18.07.2005;
Г. Скляренко. Сучасне мистецтво в умовах постколоніальної культури. Українська версія // Мистецтвознавство України, 2005, випуск 5, с. 30-31.

02.06.2006.
В.Рубан. Стаття для німецької енциклопедії мистецтв до розділу «Мистецтво України»

Джерела:
http://www.agidora.com/rus/about.php

http://www.agidora.com/rus/about.pdf

Сторінка Ганни Гідори в мережі facebook