За інформацією Краснопільського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до вищих військових навчальних закладів у минулому, 2020 році, жоден юнак з колишнього Краснопільського району не виявив бажання вступати. Натомість курсантками стали дві випускниці Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Сьогодні спілкуємось з однією з них – Валерією Мигаль.

– Валеріє, стати професійною військовою – це давня мрія?

– Рішення пов’язати своє життя з армією було спонтанним, але правильним.

– Як обирала навчальний заклад та факультет?

– Збір документів, медична комісія, непрості тести. Консультації щодо закладу отримувала у військовому комісаріаті. Подавала документи в декілька навчальних закладів, але навчання в столиці стало моєю метою, до якої крокувала впевнено.

В одній із соціальних мереж побачила статтю про Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут і мене дуже зацікавили спеціальності та сам виш.

– Батьки підтримали Твій вибір?

– Так, підтримали і всіляко допомогли мені.

– То ким є сьогодні вчорашня краснопільська школярка Валерія Мигаль?

– Я – курсантка Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, факультету бойового застосування систем управління та зв’язку.

– Фізичні навантаження та навчання, напевно, нелегко суміщати юній дівчині?

– Зі спортом дружу з дитинства. Армія дисциплінує. Мій рівень знань та умінь, навпаки, покращується щодня. Тут є унікальна можливість – підвищення знання з іноземної мови. Також пощастило потрапити до інститутської команди з чирлідінгу. Вперше виступали на змаганнях з гирьового спорту. Вдячна своїм шкільним вчителям за міцний фундамент знань.

– Валеріє, ще не пошкодувала, що зрідка будеш одягати сукню та підбори і відпочивати з ровесниками? Лише двічі на рік приїздити додому?

– Сама поклала на себе велику відповідальність, тож маю відповідати власному критерію за всіма параметрами. Це стосується не лише навчання, а й особистісного розвитку та фізичних навичок.

– Чому саме кібербезпека?

– Кібербезпека – спеціальність майбутнього. Для того, щоб стати класним фахівцем, професійним військовим, необхідно показувати відмінні результати, від цього залежить не лише моє майбутнє, а й майбутнє України в інформаційному просторі.

Вже по-солдатськи – лаконічні відповіді, мудрий погляд милої дівчинки у військовій формі. Щасти Тобі, майбутня захиснице.

Поталанило поспілкуватись і з татом Валерії, адже подяка батькам за виховання доньки від керівництва військового вишу варта чималого.

– Пане Юрію, без сумніву пишаєтесь донечкою. Чи відразу підтримали її вибір?

– Звісно, пишаємось нашою дівчинкою. Це був її виважений вибір вже дорослої людини. Якщо вона почувається щасливою, то так тому і бути. Вважаю своїм батьківським обов’язком лише підтримувати свою дитину.

І. Загорулько

Джерело:
ДІВЧАТА ВЗУВАЮТЬ БЕРЦІ…
Газета “Перемога”, №5, 29.01.2021