Історія волонтера пробації Краснопільщини, яка змінює життя

Він завжди каже, що не робить нічого особливого. Просто «допомагає там, де бачить потребу». Але за цими простими словами – цілий всесвіт людяності.

Сергій Юрійович став волонтером пробації тихо, без пафосу. Йому зателефонували й попросили провести кілька занять для підлітків, які вперше оступилися. «Хай приходять, заварю їм чаю», – відповів він. Так почалася його дорога довжиною у чотири роки.

Сергій Юрійович живе в маленькому селищі, що на Краснопільщині, де кожен знає кожного. Він пережив війну, евакуацію, втрату дому… Але навіть тоді, коли його власне життя тріщало по швах, він продовжував підтримувати інших.

Одного разу до нього прийшов хлопчина – років 17. Соромився дивитися в очі, говорив різко, ніби захищаючись. За плечима мав важке дитинство і глибокий біль, який не вміли побачити дорослі. На першій зустрічі він сказав:

– Мені все одно. Я нічого в цьому житті не можу.

Сергій Юрійович тільки усміхнувся. Він поставив перед ним чашку чаю й тихо мовив:

– То нічого, синку. Ти можеш почати з того, що просто сядеш і дихатимеш.

Він сміявся з його слів. Але прийшов наступного разу. І ще. І ще.

Він навчив його готувати борщ, «бо чоловік повинен уміти себе нагодувати». Він показав, як тримати у руках викрутку. Як дотримуватися свого слова. Як вибачати. Як вірити в себе хоч на міліметр.

Якось він несміливо простягнув йому зошит:

– Я тут написав… Вірш. Ви казали пробувати.

Хлопчина плакав тоді довго. Просто від того, що він нарешті повірив у свою здатність щось створювати. Через два роки цей хлопець вступив у коледж. Часто телефонує Сергію Юрійовичу на свята, а в першу сесію сказав:

– Якби не ви, мене б уже давно не було. Ви мені життя врятували.

Він же тільки махає рукою:

– Та що я… Я ж просто був поруч.

Поруч.
Серед тривог.
Серед чужого болю.
Серед людських страхів.

Волонтери пробації Краснопільщини – це люди, які сіють добро там, де земля уже давно вигоріла.

І часом їхні тихі слова, чашка чаю й довірливий погляд здатні зупинити падіння, яке здавалося неминучим.

Сергій Юрійович завжди повторює одну фразу:

Найбільша радість, коли повертаються й кажуть: «У мене все вийшло».

Але ті, хто знають його особисто, кажуть інше:

– Найбільша радість – що є Він. Людина, яка вміє підняти тоді, коли світ навколо валиться.

Його історія – це історія кожного волонтера пробації.
Людини, яка не проходить повз.
Яка вміє чути.
Яка стає тим світлом, якого так часто бракує в житті тих, хто оступився.

Джерело:
https://krasnews.com.ua/lyudy/tyhyj-geroj-krasnopilshhyny-yak-volonter-probacziyi-sergij-yurijovych-ryatuye-zhyttya/
05.12.2025
ЛЮДИ
Тихий Герой Краснопільщини. Як волонтер пробації Сергій Юрійович рятує життя