Літературний конкурс «Проба пера»: Катерина ГУДИМЕНКО

160205_proba_pera

Наприкінці грудня у Краснопільському районному ЦДЮТ відбувся районний етап обласного літературного конкурсу «Проба пера». Змагалися юні таланти у трьох номінаціях: «Проза», «Поезія», «Гумор». Переможці конкурсу нагороджені грамотами відділу освіти, молоді та спорту Краснопільської РДА. Продовжуємо знайомитись з роботами конкурсантів. На черзі твори Катерини ГУДИМЕНКО – учениці Ряснянського НВК.


Вечір надходить
Вечір надходить.
Небо темніє.
Високо в небі зірка ясніє.
Зірочок ясних багато-багато!
Для мами.
Для тата.
Для мене.
Для брата.
Якби на долоньку сіла одненька,
Я б їй розказала, яка в мене ненька.
А мама моя – ласкава, привітна.
Ніжна й весела,
Як зірочка світла!

Розмова про Кобзаря
У бабусиній кімнаті
На полиці поміж книг,
Поруч із святим письмом,
Вчення – серця дороге.
На обкладинці – портрет
І чоло таке ясне,
Посміхається у вуса,
Розглядає він мене…
Хто це? – я питаю в неньки, –
Палкий погляд, наче жар!
То поет, Тарас Шевченко,
Книга зветься ця «Кобзар».
Кобзарем його назвали,
Бо колись в часи лихі,
Він до боротьби скликав
Наших прадідів-дідів.
Проти панської наруги
Бідний люд він піднімав,
Про свободу мріяв, доню,
Про дітей-сиріток дбав.
Був Тарас поет і скульптор,
І художник й музикант,
Майстер, словом, на всі руки,
Не один він мав талант.
Та найбільший із талантів –
То безмежная любов
До своєї Батьківщини,
До своїх ланів, дібров!
Кобзареві наймиліші
Були ниви золоті,
І садки у цвіті пишнім,
Й верболози у воді.
Ми ніколи, доню мила,
Кобзаря не забували.
І здійснилась його мрія –
Українці вільні стали!
Ти відкрий його поеми,
Линь думками в його пісню.
І пройметься твоє серце
Щирим словом українським.

Тихо-тихо ніч шепоче
Золотий місяць в небі сяє,
Зірку-подружку шукає.
Вечір вже сховавсь за хмарку.
Ой, ще довго до світанку…
Тихо-тихо ніч шепоче
Колискову всім охоче.
Золоті зірки дрімають,
На чудовий сон чекають.
Тільки місяць забарився,
Бо на землю задивився.
У віконця зазирає,
Нічки доброї бажає.

Спритний Сом
У старій Сквирні спить самотній Сом. Серпневе сонце сипле Сому світле світанкове сяйво. Сниться Сому сотня солодких судачків.
Старий Семен, склавши сіно, спішить до Сквирни, стиха спускає сітку до Сома.
Скоро спіймаю, – сміється Семен.
Смачна страва на сніданок – смажений Сом.

Лічилка
Раз! Два! Три! Чотири! П’ять!
Вийшли звірі погулять.
Скаче зайчик.
Це є раз.
Два – колючий дикобраз.
Три – збирає лис гриби.
А ведмідь наївсь малини.
Це – чотири!
А на кого скажу «п’ять» –
Буде всіх нас доганять!

Молитва
Господи, почуй мою молитву,
Неньку від біди убережи.
Хай поляжуть всі нещастя в битві,
Що її ти любиш, покажи.
Всемогутній, я тебе прохаю –
Захисти матусеньку від зла!
Я у тобі мудрості шукаю,
Щастя і сердечного тепла.
Простягни назустріч дужі руки –
Я за мамине здоров’я помолюсь.
Віджени від неї біди й муки.
Я завжди за неї заступлюсь.

Джерело:
http://krasnews.at.ua/news/literaturnij_konkurs_proba_pera_gudimenko_katerina/2016-02-21-6079
21.02.2016
Літературний конкурс «Проба пера»: ГУДИМЕНКО Катерина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.