Як ми повідомляли, в Одесі відбувся чемпіонат України з пляжної боротьби. Команду Сумської області у ваговій категорії 45 кг представляла вихованка тренерів Спортивного клубу «Спортсмени» Олександра Бриндіна і Руслана Лемешенка – Веремієнко Тетяна, яка в наполегливій боротьбі виборола ІІ місце і стала срібною призеркою змагань. Тендітна, мила дівчина люб’язно погодилась поділитись враженнями від участі та емоціями від перемоги з нашими читачами.

– Я навчаюсь у одинадцятому класі Краснопільської гімназії. У моєму житті з самого дитинства завжди присутній спорт. Залюбки беру участь у різних спортивних змаганнях у гімназії та поза її межами.

– До клубу «Спортсмени» привела цікавість? Який період часу ти вже займаєшся вільною боротьбою?

– Коли відкрився цей клуб, боротьбою стала займатись моя подруга і запропонувала мені спробувати себе у цьому виді спорту. Я захопилась. Потім була перерва. І врешті я повернулась до занять, а подруга залишила клуб. Повноцінно та систематично я займаюсь близько року.

– Тетяно, скільки разів на тиждень відвідуєш заняття? Як проходять тренування?

– Заняття проходять чотири рази на тиждень під керівництвом наших неперевершених тренерів, звісно, все починається з розминки, розтяжки, потім відпрацьовуємо прийоми. Це дуже цікаво, – з захопленням розповідає дівчина. – Хочеться подякувати директору ДЮСШ Мигалю Володимиру Олексійовичу за підтримку спорту та молоді Краснопільщини.

– Як ставляться до цього захоплення Твої рідні?

– Підтримують і поважають моє захоплення. Особливо дідусь. Часто з ним переглядаємо по телевізору змагання з вільної боротьби, він мріє побачити мене на світовому рингу. І це дуже мотивує мене до нових досягнень.

– Напевне, улюблений шкільний предмет у тебе фізкультура?

– Я люблю спорт, але мене своєю точністю захоплює математика, невичерпною багатогранністю – біологія, грандіозними подіями та перетвореннями – історія. Цікаво пізнавати щось нове у різних його аспектах.

– Тобто, своє майбутнє ти не обов’язково пов’яжеш зі спортом?

– Мрію стати тренером саме з вільної боротьби, але якщо не складеться і доля поведе мене іншим шляхом, то спорт, вільна боротьба завжди матимуть місце у моєму житті.

– Останнім часом жінки займаються боротьбою з метою здобуття навичок постояти за себе у цей непростий час. У Тебе теж була така мета?

– Насамперед, для мене це цікавий вид спорту. За потреби, звісно, скористаюсь своїми можливостями та здібностями. Лише з метою самозахисту та на змаганнях, – жартома уточнює спортсменка.

– Таню, Одеський чемпіонат з пляжної боротьби – це перші Твої змагання?

– Республіканські так. Неодноразово приймала участь у подібних обласних змаганнях.

– Що уособлює у собі цей вид спорту – «Пляжна боротьба»?

– Це доволі «молодий» вид спорту, визнаний він у нас лише цього року. Правила досить прості – поєдинок триває три хвилини. За цей час потрібно покласти суперника «на лопатки» або ж витіснити з семиметрового кола, в межах якого йде бій. Можна застосовувати прийоми різних видів боротьби – самбо, дзюдо. Пляжною називають тому, бо переважно проводяться на узбережжі, на піску.

– Таню, щоб здобути срібло, скількох суперниць перемогла?

– Перемогла вісім суперниць своєї вагової категорії.

– Учасники поділяються лише за ваговою категорією?

– Ні. За віковою та ваговою. Різниця ваги допускається до п’яти кілограмів.

– Як зустрічала вас Одеса?

– Дуже добре. Завдяки організаторам мали комфортні умови проживання, а погода дала можливість покупатись у морі, хоча це вже була середина першого осіннього місяця…

– Таню, змагання – це завжди жага перемоги, що Ти відчуваєш до суперниці?

– Якщо Ви думаєте, що агресію чи бажання будь якою ціною отримати перемогу, то ні. Це спортивні змагання, як і настільний теніс чи футбол. Боротьба має свої досить жорсткі правила, яких маємо дотримуватись і не завдати шкоди здоров’ю суперника. Суперників я поважаю.

– Тебе дуже розчаровують поразки?

– Розчаровують, але не до сліз, як деяких моїх суперниць. Поразки спонукають мене до роботи, відпрацювання прийомів, наполегливіших тренувань.

– Невже дівчата-борці плачуть?

– Плачуть… від поразок у поєдинку.

– А «ліки» є від цих сліз?

– Є. Дружні обійми з суперницею та слова втіхи, – мило посміхається Таня.

– Нових перемог тобі, Тетянко і ніяких сліз.

І. ЗАГОРУЛЬКО

Газета “Перемога”

Джерело:
https://krasnews.wordpress.com/2020/10/13/Tetiana_Veremiienko
13.10.2020
Дівчата-борці теж плачуть