Перша розповідь – про «Пожнянський скарб» з цьогорічного репортажу кореспондента агентства Укрінформ Сергія Ханіна до Дня музейного селфі «Селфі в музеї. Срібло магнатів, «жлукто» й брежнєвський Шевроле».
Сергій Ханін
ПОЖНЯНСЬКИЙ СКАРБ
Щороку зібрання Сумського обласного краєзнавчого музею поповнюється новими артефактами. Минулоріч, наприклад, відвідувачам закладу на огляд були представлені унікальні археологічні старожитності, передані до музею мешканцем Краснопілля Андрієм Верещагою.
Мова йде про Пожнянський скарб, знайдений неподалік села Пожня Краснопільського району в жовтні 2018 року.
Як розповідає завідувачка науково-дослідного сектору археології музею Лариса Білинська, знахідка відноситься до третьої чверті VІІ століття й пов’язана з пеньківською та колочинською культурами ранніх слов’ян.
– Оскільки вивчення скарбу ще продовжується, говорити про його походження поки що важко. Припускаємо, що це набір родинних старожитностей, серед яких є як чоловічі, так і жіночі прикраси. Існує кілька версій того, чому такі скарби ховали у землі. Це відбувалось, наприклад, у час небезпеки. А ще такі речі могли бути своєрідним жертвоприношенням богам, – говорить науковець.
З огляду на те, що предмети скарбу виготовлені з бронзи та мідних сполук, і лише поясні оздоби – зі срібла, припускають, що його власниками були люди, яких, говорячи сучасною мовою, можна віднести до середнього класу.
– Серед прикрас були, скажімо, речі не для повсякденного вжитку. Їх могли одягати раз у житті або ж для поховання, – говорить Лариса Білинська.
Неподалік від прикрас знайдено ще один скарб, де були сільськогосподарські знаряддя: три коси і чересло (плужний ніж), які відносяться до того ж ранньослов’янського періоду.
Зокрема, чересло слугувало для обробітку землі: це був елемент плуга, який кріпився перед наральником і розрізав верхній шар ґрунту. Як зауважують науковці, той факт, що землеробські знаряддя також знаходять у скарбах, говорить про їх цінність для власника. Навіть поламані, вони не викидалися: їх несли до коваля, а той взамін виготовляв нові.
Місце, де знайшли скарб (а це невелика заліснена тераса на схилі берега річки Пожня) було обстежене археологами. У цій місцевості вже розвідано кілька поселень ранньослов’янського часу, з якими, власне, і можна пов’язувати обидва скарби.
***
Друга розповідь – про передачу до Сумського обласного краєзнавчого музею комплексу знахідок з 90 предметів київської археологічної культури ІІІ – V ст., що відбулася у вересні цього року.
ДО МУЗЕЮ ПЕРЕДАНО КОМПЛЕКС ЗНАХІДОК З 90 ПРЕДМЕТІВ КИЇВСЬКОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ІІІ – V СТ.
Днями Сумський обласний краєзнавчий музей до свого 100-річного ювілею отримав у дарунок комплекс знахідок з 90 предметів київської археологічної культури ІІІ – V ст. Комплекс представлений знаряддями праці ковалів-ювелірів, прикрасами, виготовленими у стилі східноєвропейських виїмчастих емалей. Всі знахідки походять з території Сумщини. Предмети музейного значення передали сумчани – керівник приватного музею «Причал Одіссея» Сергій Гуцан і Роман Бобков.
Передані предмети стали об’єктом дослідження фахівців-археологів, які вивчають ранні етапи історії слов’ян Дніпровського Лівобережжя. Під час передавання комплекс знахідок прокоментував в онлайн режимі кандидат історичних наук Євген Гороховський – спеціаліст з археології римського часу, відомий в Україні знавець предметів з виїмчастими емалями. За його оцінкою ці досконалі ювелірні вироби, виготовлені майстрами з абсолютним почуттям стилю, належать до найбільш ефектних пам’яток ювелірного мистецтва народів Східної і Центральної Європи римської доби, перш за все – давніх слов’ян, балтів і фінно-угрів. Дослідник наголосив, що виїмчасті емалі, виявлені на Лівобережжі, пов’язані з археологічними культурами місцевого населення римського періоду і початку раннього середньовіччя, носії яких ототожнюються з давніми слов’янами.
Кандидат історичних наук Ярослав Володарець-Урбанович охарактеризував скарби VІІ ст. ранньосередньовічних слов’ян, що передані до музею. У даний час відділом археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України спільно з краєзнавчим музеєм комплекси вивчаються, проводяться дослідження місця їх знахідок, складається музейна фондово-облікова документація.
Частина прикрас, знаряддя праці стародавніх ювелірів і скарби ранньосередньовічних слов’ян вже стали окрасою музейної експозиції. З ними можна ознайомитися на виставці «Культурна спадщина Сумщини: археологічні скарби» у другому корпусі музею за адресою вул. Покровська, 2.
Джерела:
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2856375-selfi-v-muzei
Селфі в музеї. Срібло магнатів, «жлукто» й брежнєвський Шевроле
Репортаж
15.01.2020 17:27
/ уривок /
http://museum.sumy.ua/Veryzhytsia
29/09/2020
ДО МУЗЕЮ ПЕРЕДАНО КОМПЛЕКС ЗНАХІДОК З 90 ПРЕДМЕТІВ КИЇВСЬКОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ІІІ – V СТ.
