Tag Archives: Володимир Щеглов

“НЕ МОДНА” ПОЇЗДКА

161120_volonter1Чому “не модна”? Просто знайомий, почувши про те, що збираємось вкотре відвезти нашим хлопцям, що нині воюють на сході України, продукти харчування, лавки і столи, запитав: “А навіщо ви туди їдете, це вже не модно, солдати зараз гроші гарні отримують, можуть самі собі все у магазині купити…”. На зустрічне запитання, а чи допомагав він хоч чимось захисникам, коли це було “модно”, відповіді так і не почули. Зрештою, не дуже цього й хотіли, а повантажили до бусика понад тонну харчів, які зібрали такі ж як ми жителі району, що не розбираються в “модних тенденціях”, і вирушили в путь.

Команда все та ж, яка практично не змінюється ось вже понад два роки, що триває війна. Час від часу змінюються водії, транспортні засоби, коригуються маршрути, але залишається незмінною мета – допомогти хоч чимось хлопцям, на долю яких припала війна, а ще віра, що скоро це жахіття скінчиться. Ось і цього разу водіями абсолютно безкоштовно зголосилися бути краснопільчани Ігор Кроп і Микола Биченко. Обидва – досвідчені водії, які добре знають тамтешні дороги, якими неодноразово їздили ще до війни. Більше того, син Миколи Биченка – офіцер ЗСУ, практично з перших днів російської агресії несе службу на Сході місцях, тож шлях батька до сина знайомий, як нікому іншому.
Continue reading

ВОЛОНТЕРСЬКІ ХРОНІКИ. ДОВГООЧІКУВАНИЙ ВАНТАЖ (ІІ)

160616_volunteer2_1(закінчення)

ПРИВІТ ВІД ВАСИЛІВ

І ось знову донецька дорога повела нас в наступний запланований підрозділ недалеко від Мар’їнки, яким командує наш земляк Сергій Чигринець – уродженець Угроїд. Зустріли його дорогою, Сергій поспішав у штаб, тож спілкувались з ним лише кілька хвилин серед поля. Передали посилки, отримали інструктаж, як дістатися підрозділу і потиснувши один одному руки, роз’їхалися в різні боки.

Звичайно дороги тут грішно не відзначити в кращий бік і вони не йдуть в жодне порівняння з нашими, Слобожанськими дорогами. Душа радіє, коли їдеш, і машина, як вірний пес, не може в знак подяки помахати хвостом.
Continue reading

ВОЛОНТЕРСЬКІ ХРОНІКИ. ДОВГООЧІКУВАНИЙ ВАНТАЖ (І)

160616_volunteer1_1Ця, крайня, поїздка на АТО нами запланована була давно. Мали відвідати ті підрозділи на передовій, де служать наші земляки з Краснопільського району. Але щось весь час заважало, але все ж настав момент істини і, зібравши продуктовий скарб з усього району, в призначений час вирушили в довгоочікувану і далеку дорогу. Далека відстань долається веселіше, коли твої попутники – добрі знайомі, однодумці, з якими здолали не одну тисячу кілометрів, доправили на схід не один десяток тон продуктів та інших необхідних нашим хлопцям речей, адже до волонтерського руху долучились у найважчий для армії 2014 рік. Це голова ГО «Краснопілля» Василь Лавріненко, ветеран бойових дій, бард Володимир Щеглов, нашим водієм і провідником в цьому рейсі був Сергій Кузнєцов, який кілька місяців тому прийшов з війни, був командиром однієї з батарей. За доброю традицією домовились із Володимиром Щегловим занотовувати кожен свої роздуми і спостереження, а згодом об’єднати їх в один матеріал; що з цього вийшло, читайте далі.
Continue reading

ДОРОГА НА ПІВДЕННИЙ СХІД

150518_Sumy_volonter1
Цього разу поїздка видалася, чесно кажучи, по не запланованому сценарію. Планували їхати двома мікроавтобусами, але через поломку одного з них наш графік відразу і зруйнувався. От і вирішили волонтери замість двох автомобілів взяти один, з більшою вантажопідйомністю і вирішити всі проблеми. Був виділений пасажирський автобус Мерседес Спринт, на якому ми вже неодноразово їздили в будь-яку погоду в АТО до наших бійців.

В автомобіль акуратно упакували овочі і фрукти, мед, олію, крупи, сало в банках і тушонку, речі гігієни і звичайно ж сумки і передачі від рідних і близьких, все це буде передано особисто в руки адресатам – військовослужбовцям Сумщини, які зараз знаходяться на передових рубежах і захищають нашу Вітчизну від російсько-терористичних військ.

Також хлопці попросили дістати військове обмундирування, так звану «горку», окуляри, десантні фляги, ремені, ложки та інші речі, необхідні для сумських розвідників з 79-ї аеромобільної бригади. І найголовніше, це дитячі малюнки, які цінуються у наших хлопців, як обереги, а кому і як своєрідні ікони, оберігають їх від лиха. І чи то трапеза або захисники йдуть на несення бойової служби, їх постійно супроводжують всі ці дитячі малюнки. Не дарма багато говорять, що деякі малюнки діють сильніше ікони і будь-якого наказу командирів.
Continue reading