Світлий бік життя Шевченка («Шевченко від А до Я» Леоніда Ушкалова)

«Шевченко від А до Я» – довгоочікувана новинка дитячої пізнавальної літератури до шевченківських днів. Переосмислення образу найвидатнішого класика нашої літератури, оновлення способу, яким ми розповідаємо про нього дітям, уже давно були на часі. Дуже важливо, що автором нової книжки про Шевченка став знаний літературознавець (і зокрема – шевченкознавець), професор кафедри української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Леонід Ушкалов. У розмові з БараБукою він розповів про свого Шевченка, світлого і глибокого, якого книжка «Шевченко від А до Я» дарує юним читачам.

– Пане Леоніде, давайте відразу почнемо з головної проблеми: для багатьох дітей (теперішніх і колишніх) Шевченко асоціюється з уроками, вивченням віршів напам’ять, патетичними шкільними декламаціями, вишитими хрестиком портретами над дошкою й подібними речами, які вбивають інтерес до заглиблення в його творчість. Чи може написана Вами книжка наблизити читача до розуміння, що Шевченко – це справді неймовірно цікаво?

– Хотів би сподіватися, що так. Але річ не лише в Шевченкові. Шевченко буде глибокий і цікавий, тобто такий, який він є насправді, тільки тоді, коли глибокою і цікавою буде на уроках у школі загальна візія української літератури. Про це я пробував писати у книжці «Що таке українська література».

– Як Ви відреагували на пропозицію написати книжку про Шевченка для дітей?

– З радістю. По-перше, я люблю дітей. Вони – неймовірні… Навіть до своїх студентів-першокурсників я часом звертаюсь: «Слухайте, малі…», «Привіт, малі…» Вони для мене й справді «малі», бо годяться мені в онуки. І я, здається, не викликаю в дітей негативних емоцій, бо і малі діти, і великі діти, зустрічаючись зі мною, всміхаються… По-друге, мені подобається писати для дітей. У мене є кілька дитячих книжок. Наприклад, «Домашні улюбленці». Це про котиків, песиків, хом’ячків, папужок та іншу милу дрібноту. Ось хоч би віршик про папужку, «філологічний»:

Наш папужка кольоровий
Знає всі на світі мови:
І англійську, й португальську,
Польську-чеську-грецьку-данську…
Ще й кота перекривляв,
Коли той промовив «няв».

Був у мене й невеличкий досвід підготовки книжок для родинного читання. Пару років тому я уклав збірку творів Сковороди «Буквар миру». Це книжка для читання в колі сім’ї.

– Наскільки складно було після роботи над «дорослою» «Моєю Шевченківською енциклопедією» переорієнтуватися на дитяче видання та працювати з форматом дитячої пізнавальної книжки? У чому була специфіка роботи?

– Я не відчував якихось особливих складнощів. Більшість гасел «Шевченка від А до Я» збігається з гаслами «Моєї Шевченківської енциклопедії». І десь у глибині вони по суті однакові… Наприклад, гасло «Бог». Розкриваючи його в «дорослій» книжці, я спершу цитую поезію великого шанувальника Шевченка Райнера Марії Рильке «Da trat ich als ein Pilger ein» («Тут ступив я, як паломник»), де він каже про те, що тільки в Києві збагнув, що таке Бог на землі. Потім подаю міркування про Боже єство, як його розуміли різні богослови й філософи, потім кажу про «дві природи»: Бога (natura naturans) і твориво (natura naturata), про два споконвічні шляхи осягнення Абсолютного – негативний (via negationis) та позитивний (via eminentiae), потім – про Божі імена у творах Шевченка… І ще, і ще… А в «дитячій» абетці-енциклопедії нічого цього немає. Тут я пробую передати найголовніше: трепетне Шевченкове відчуття Божої всеприсутності…

– Обираючи ці, а не інші поняття, який образ Шевченка Ви хотіли створити? Наскільки він є традиційним або ж свіжим?

– Який образ Шевченка? Дитячий. А це означає – світлий, радісний і прекрасний. Мій Шевченко – це перш за все світлий бік життя в усьому своєму розмаїтті, й у всій своїй красі… Життя насправді прекрасне – ось що я хотів сказати… А чи є мій образ Шевченка традиційний або новий? Я хотів, щоб він був і традиційний, і новий водночас… От дивіться. Усі й без мене знають, що Шевченко народився 9 березня. Усі знають дату звільнення Поета з кріпосного рабства, дату появи «Кобзаря», дату арешту Шевченка у справі Кирило-Мефодіївського братства, дату отримання ним звістки про волю, дату Поетової кончини… А я в гаслі «Весна» просто звертаю увагу свого читача на те, що всі найголовніші події в житті Шевченка сталися навесні… Невеличка зміна наголосу – й образ Шевченка, як на мене, набуває нових барв. Утім, про це нехай судять мої дорогі читачі.

– Книжку «Шевченко від А до Я» вчителі нестимуть у класи. Чи маєте Ви рекомендації, як краще з нею працювати? На що б Ви звернули увагу?

– Для мене це складне питання… Років зо три тому, дивлячись на фото себе самого-другокласника, я сказав дружині: «Знаєш, люба, а цікаво було б погомоніти з отим хлоп’ям. Глянь, яке воно…» Дружина мовчки всміхнулась. «Чого ти смієшся? От уяви: заходжу я в клас, там купа малюків і він на першій парті. «Привіт, друзі, – кажу, – зараз будемо читати книжки». «Ну, і що б ти їм читав?» – спитала дружина. «Та не знаю. Може, щось своє…» «Про бароко?» – знов посміхнулась дружина. «Чому про бароко?..» – тільки й сказав я, піймавши себе на думці, що жодного разу в житті не заходив до класу в ролі вчителя. Тому навряд чи я маю право щось радити вчителям. Я довіряю професіоналам. У всьому. Наприклад, я не давав жодних порад художниці Анастасії Стефурак, коли вона працювала над візуальним рядом «Шевченка від А до Я». І вийшло в неї, як на мене, просто чудово…

– Нині триває обговорення змін до шкільної програми для середніх класів. Яким, на вашу думку, має бути підхід до вивчення Шевченка у школі загалом?

– На жаль, не встигаю стежити за цим обговоренням, бо я – типовий кабінетний учений, трохи далекий від нагальних проблем. Можу лише сказати, що внесення змін до шкільної програми – це гарний привід для фахівців подумати над тим, як змінити загальну візію української літератури, тобто як зробити так, щоб діти знали: вони народилися на землі, яка має багатющу тисячолітню літературну традицію. І коли вони будуть це знати, тоді любитимуть і свою землю, і свою мову, і свою культуру… Тільки так. «Любов, – казав Сковорода, – це донька Софії». Іншими словами: любов народжується з пізнання.

– На яких саме текстах Шевченка критично важливо зосередити увагу у шкільній програмі?

– Це – довга розмова. Можу зараз навести хіба що окремі приклади. Балада «Причинна», її початок, – щоб показати, що таке просто геніальна романтична замальовка української природи; «Заповіт» – щоб показати, що таке поет-пророк і питомо біблійний пафос; поема «Наймичка» – щоб показати, що таке чисте, як сльоза, християнство; «Кавказ» – щоб показати, що таке героїчний чин, тобто воля сказати на повен голос «ні!» загарбницьким війнам, коли всі довкола мовчать… Словом, висока поезія… А крім того, – «Щоденник». Колись казали: щоб зрозуміти Шевченка-поета, треба читати «Кобзар», а щоб зрозуміти Шевченка-людину, треба читати «Щоденник». Зрештою, не завадило б прочитати й Шевченкові автобіографічні повісті. А ще – листи… Мій справжній інтерес до Шевченка розпочався тоді, коли я прочитав його лист до Миколи Осипова від 20 травня 1856 року, точніше кажучи, легенду про розкаяного грішника…

– З якого віку можна читати книжку «Шевченко від А до Я»? Чи буде книжка цікавою дорослому читачеві, на Вашу думку?

– «Видавництво Старого Лева» рекомендує цю книжку дітям від семи до десяти років. Такий формат книжкової серії. Але загалом, «Шевченко від А до Я» – книжка для читання в родинному колі. Мені здається, вона буде цікава й дорослій людині – тільки що доросла людина сприйматиме подані в ній сюжети по-своєму, а дитина – по-своєму… Так чи так, я бажаю моїм дорогим читачам приємного читання.

Розпитувала БараБука

Джерело:
http://www.barabooka.com.ua/svitlij-bik-zhittya-shevchenka/
09.03.2017
Світлий бік життя Шевченка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.