Інформаційна стійкість у прикордонних громадах: що можуть зробити місцеві ЗМІ

Відсутність українського сигналу теле- і радіомовлення, недостатнє інформування з боку органів влади, спекуляції навколо теми розподілу гуманітарки… Алгоритми протидії цим та іншим інформаційним загрозам випробували на практиці учасники проєкту Сумського прес-клубу «Інформаційні загрози у прикордонних громадах Сумщини: підвищуємо стійкість за участі місцевих ЗМІ».

«Прикордонні громади Сумщини, що межують із Росією, є особливо вразливими до ворожої дезінформації та пропаганди. За свідченнями місцевих журналістів, частина мешканців цих районів навіть після деокупації продовжує споживати інформацію з російських і проросійських медіа, яким довіряють більше, ніж офіційній українській позиції. Найактивнішими осередками протидії ворожому інформаційному впливу на цих територіях є редакції місцевих медіа», – зазначає координатор проєкту, виконавчий директор Сумського прес-клубу Олексій Гвоздик.

У проєкті взяли участь три редакції з прикордонних районів: сайт «Глухів-сіті» (Глухів), газети «Перемога» (Краснопілля) та «Ворскла» (Велика Писарівка). Протягом 4 місяців журналісти цих видань створили 13 одиниць контенту, що були опубліковані в місцевих виданнях, а також на сайті Сумського прес-клубу, всеукраїнському виданні «Україна молода» та на сайті Інституту демократії ім. Пилипа Орлика. Враховуючи, що видання обмінювалися контентом, загальна кількість публікацій склала 33 одиниці.

Теми публікацій були обрані невипадково. Матеріали, створені журналістами, стали відповіддю на ключові проблеми інформаційного простору прикордоння. Для того, щоб їх визначити, Сумський прес-клуб провів відповідне дослідження – три фокус-групові інтерв’ю з представниками територіальних громад: місцевими журналістами та редакторами, громадськими активістами, студентами, пенсіонерами, працівниками бібліотек та іншими мешканцями прикордоння.

За результатами фокус-груп їх модераторка, докторка політичних наук Андріана Костенко підготувала звіт, у якому зробила 10 висновків щодо ключових проблем за чотирма напрямками: «Особливості споживання інформації та новин», «Специфічні теми та проблемні питання, що використовуються для інформаційних маніпуляцій», «Ставлення до тем, що часто використовує російська пропаганда», «Розвиток навичок інформаційної гігієни».

Щоб допомогти краще протидіяти конкретним інформаційним загрозам, аналітикиня дезінформації Ольга Білоусенко на запрошення проєкту провела онлайн тренінг для журналістів Сумської області «Пребанкінг і журналістика: користь, шкода, глибока потреба».

«Мені здається, що українські журналісти зараз більше фокусуються саме на дебанкінгу, ніж на пребанкінгу. Медійники переважно говорять про протидію дезінформації у форматі спростувань російських фейків, маніпуляцій меседжів тощо. Однак треба розуміти, що робота на випередження – власне пребанкінг – також є частиною протидії дезінформації. І часто, як показують різні дослідження, цей інструмент є дієвішим. В умовах війни з Росією медійникам, у тому числі на прифронтових територіях, важливо вміти не лише спростовувати російську дезінформацію, а й запобігати її поширенню. Грати на випередження. Цього можна досягнути глибоким і вдумливим спостереженням за медіапростором, виявленням потенційних інформаційних небезпек. Пребанкінг – це той інструмент, який дозволяє нам якісніше працювати з аудиторією, особливо в умовах реальних загроз життя, і це точно той інструмент, який дозволяє знизити градус напруги у суспільстві», – вважає Ольга Білоусенко.

Створені за проєктом публікації були адаптовані для паперового дайджесту «Без брехні». Він розповсюджений у прикордонних громадах, щоб охопити щонайширшу аудиторію.

Ось що кажуть про проєкт його учасники:

Олексій Пасюга, редактор газети «Ворскла» (Велика Писарівка): «Думку про інформаційні загрози в прикордонні ми з колегами намагалися донести до представників влади, громадськості ще задовго до повномасштабної агресії з боку росії. На жаль, до нас так і не прислухалися. Тим часом, відсутність якісного теле- та радіосигналів українських медіа та постійні потужні й технічно якісні трансляції з сусідньої країни, на думку ворогів, мали б призвести до того, що росіян у нас зустрічатимуть із квітами та хлібом-сіллю. Але цього не сталося. І не в останню чергу – саме завдяки місцевим газетам, які послідовно проводили державницьку інформаційну політику.

На жаль, проблема російських інформаційних загроз у громадах прикордоння залишається нагальною. Росія продовжує пропагувати на десяти радіохвилях і кількох десятках телеканалів, які покривають територію практично всієї Великописарівщини, в той час, як українські теле- та радіоканали так і не можуть поки що пробитися у прикордоння, а їхній прийом не надійний. Незадовільна робота «Укрпошти» призводить до нищення друкованих видань. А держава продовжує на це не реагувати. Поки що єдиною допомогою для великописарівського прикордоння стала участь у проекті».

Олександр Моцний, редактор газети «Перемога» (Краснопілля): «Пам’ятаю, як до початку вторгнення готував грантовий проєкт щодо протидії фейкам у прикордонні, але отримав відмову, мовляв, не на часі. А потім почалася війна. Раніше до фейкових новин ставився несерйозно, читав, посміхався, мовляв, хто в таке повірить. Але, як виявилося, вірять і багато, тому почав не просто «пролистувати» такі матеріали, а й шукати спростування на них, аналізувати і поширювати розвінчання на своїй фейсбук-сторінці, в газеті, щоб убезпечити якомога більше людей від неправдивої інформації.

Звичайно, порівнюючи з попередніми, довоєнними, роками люди у прикордонні почали більш критично ставитися до новин із країни-агресора, але проблема не зникла. Наразі найактуальнішим для «різночитань» на нашій території є питання обов’язкової евакуації з 5-кілометрової зони. Люди бояться залишати свої домівки, інколи доводиться чути: «Нас везуть невідомо куди, а он у росії всім переселенцям нові квартири і будинки видають». Розуміємо, що ніхто нікому нічого там не дає, але пропаганда діє. Так само інколи чуємо, що «треба вивести наші війська з прикордонних сіл, тоді росіяни й стріляти по нам не будуть». Звичайно, хтось вклав цю інформацію нашим людям у вуха. І таких випадків вистачає, тож роботи з протидії дезінформації ще дуже багато».

Прочитати матеріали проєкту ви можете за посиланнями:

1. Фейки: краснопільський «хіт-парад» – https://krasnews.com.ua/bolovi-tochky/fejky-krasnopilskyj-hit-parad/

2. Фейки в інтернеті і в житті – http://mediakolo.sumy.ua/media-literacy/1407-feiky-v-interneti-i-v-zhytti.html

3. Хіт-парад краснопільських фейків-2 – https://drive.google.com/file/d/19iLig6guu9sOfCdZMTqb0z5Y4ZQ-YgQ_/view?usp=sharing

4. Евакуація з прикордоння — можливість, а не обов’язок – https://vorskla1930.com.ua/polityka/evakuacziya-z-prykordonnya-mozhlyvist-a-ne-obovyazok/

5. “Гаваріт і показиваєт масква?” – https://krasnews.com.ua/bolovi-tochky/fejky-krasnopilskyj-hit-parad/

6. Евакуюватися чи ні — ІІ. Що кажуть люди та керівники? – https://vorskla1930.com.ua/aktualno/evakuyuvatysya-chy-ni-ii-shho-kazhut-lyudy-ta-kerivnyky/

7. Як 300 років тому росіяни вигадали фейк про Мазепу і як з цим пов’язаний Глухів

https://hlukhiv.city/articles/293525/vipravdanij-istoriyeyu-yak-300-rokiv-tomu-rosiyani-v-gluhovi-ogoloshuvali-anafemu-getmanu-mazepi

8. В якому стані глухівські укриття. Ми дізнавалися

https://hlukhiv.city/articles/288956/chi-znayut-gluhivchani-de-roztashovani-ukrittya-mi-diznavalisya

9. На прикладі Глухова. Як працює російська пропаганда?

https://hlukhiv.city/articles/301311/na-prikladi-gluhova-yak-pracyuye-rosijska-propaganda

10. Компенсації за пошкоджене майно: перший крок робите ви!

http://mediakolo.sumy.ua/nota-bene/the-area-of-conflict/1392-kompensatsii-za-poshkodzhene-maino-pershyi-krok-robyte-vy.html

11. Народження фейку. Пологи приймає і влада?

Народження фейку. Пологи приймає і влада?

12. Інформаційні атаки росії: не віримо, – значить, відбиваємо

https://drive.google.com/file/d/1a3JlCn149-fQJ6XUrQRuWEqLCHwHpgV4/view?usp=sharing

13. ОБЕРЕЖНО, ФЕЙК! Деякі обмінні пункти в Україні відмовляються приймати долари старого зразка (1996-го або 2001-го), банкноти з незначними потертостями або пошкодженнями

ОБРЕЖНО, ФЕЙК! Деякі обмінні пункти в Україні відмовляються приймати долари старого зразка (1996-го або 2001-го), банкноти з незначними потертостями або пошкодженнями

Джерело:
https://krasnews.com.ua/gromada/informaczijna-stijkist-u-prykordonnyh-gromadah-shho-mozhut-zrobyty-misczevi-zmi/
01.10.2023
ГРОМАДА
Інформаційна стійкість у прикордонних громадах: що можуть зробити місцеві ЗМІ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.