Tag Archives: газета

З війни — у війну: як у Сумах працює релокована з Краснопілля газета «Перемога»

Через постійні російські атаки на Сумщині вже релокувалися три прикордонних газети: у 2024 році газета «Ворскла» із Великої Писарівки евакуювалася до Охтирки, у 2025 році – газети «Білопільщина» із Білопілля та «Перемога» із Краснопілля переїхали до Сум. Усі ці редакції знаходилися у 10-кілометровій зоні від кордону з Росією.

Ми поговорили із заступницею редактора газети «Перемога» Ольгою Кисленко про те, як редакція продовжує видавати та розповсюджувати газету серед передплатників попри небезпеку та евакуацію більшості жителів громади. Continue reading →

Міст між Куземином та Краснопіллям: історія евакуації, віри та вірності рідній газеті

Два перших місяці весни 2025 року для нашого краю стали часом найбільшої катастрофи за весь час війни з рашистським агресором. Пік бомбардувань КАБами почався 18 березня і тривав понад місяць – до останньої декади квітня. За цей час (березень-квітень 2025-го) ворожа авіація “висипала” на Краснопільську громаду понад 1500(!!!) КАБів, а на сусідню Миропільську – понад 300 (яка ще більше потерпала від авіаударів та артобстрілів всю осінь 2024-го і зиму 2024/2025 років).

Саме тому масова евакуація з Краснопілля і сіл громади почалася 19 березня 2025 року. Наш край практично обезлюднів…

Цей нарис присвячений першим роковинам Краснопільської катастрофи. У ньому йдеться про одну з тисяч поламаних доль наших земляків…

*** Continue reading →

Півстоліття між фото

Знову з неймовірним захопленням та цікавістю гортаю історичні підшивки «Перемоги». Про що писала районка п’ятдесят років тому? Звісно все цікаво. Сільські весілля, передовики сільського господарства, культурна нива, просто милі фото дітлахів. А ось молода жінка з щирою посмішкою та добрими очима, схожа на акторку…

Це свинарка з відгодівельного комплексу хмелівського колгоспу імені Гагаріна Ніна Іванівна Зеленська. Тож повертається Ніна Іванівна на сторінки «Перемоги» через півстоліття.

Народилась Ніна 19 лютого 1941 року у родині простих робітників на Донбасі. Мама мала інвалідність. Згодом родина переїхала до села Мезенівка. У 1947-му у родині з’явилась ще одна дівчинка, яку назвали Надійкою. Скрутне становище родини змусило влаштувати старшу донечку на виховання до інтернату. Там дев’ятирічна Ніна і розпочала свою освіту. Continue reading →

Інформаційна стійкість у прикордонних громадах: що можуть зробити місцеві ЗМІ

Відсутність українського сигналу теле- і радіомовлення, недостатнє інформування з боку органів влади, спекуляції навколо теми розподілу гуманітарки… Алгоритми протидії цим та іншим інформаційним загрозам випробували на практиці учасники проєкту Сумського прес-клубу «Інформаційні загрози у прикордонних громадах Сумщини: підвищуємо стійкість за участі місцевих ЗМІ».

«Прикордонні громади Сумщини, що межують із Росією, є особливо вразливими до ворожої дезінформації та пропаганди. За свідченнями місцевих журналістів, частина мешканців цих районів навіть після деокупації продовжує споживати інформацію з російських і проросійських медіа, яким довіряють більше, ніж офіційній українській позиції. Найактивнішими осередками протидії ворожому інформаційному впливу на цих територіях є редакції місцевих медіа», – зазначає координатор проєкту, виконавчий директор Сумського прес-клубу Олексій Гвоздик. Continue reading →

Я повернуся до своєї Вітчизни…

До 60-х роковин Івана Багряного

Леонід ЧЕРЕВАТЕНКО
Я ПОВЕРНУСЯ ДО СВОЄЇ ВІТЧИЗНИ …

Що ми знаємо про Івана Багряного, а точніше — що ми про нього знали до останнього часу? Знали, що це запеклий антикомуніст, переконаний ворог Радянського Союзу, спритний емігрантський діяч, бездарний графоман, який у своїх незчисленних опусах люттю безсилою сходить до українського народу, закликає до братовбивчої різанини, до війни, до повалення соціалізму. Що вже говорити про спеціальну, специфічну, пропагандистську літературу, — не будемо витрачати часу на цитування викривальних “праць”! Ось приклад свіжіший, а від того ще більш промовистий: датована 1988 роком Українська літературна енциклопедія (том 1, стор. 108) всі твори, що їх Іван Багряний видав за кордоном, характеризує як “позначені антирадянським спрямуванням”. Коротко і ясно. Цю характеристику написав, у всякому разі підписав, не хто інший, як відомий прозаїк Павло Загребельний. Колега його Юрій Смолич, спогади якого ще донедавна були чи не єдиним джерелом відомостей про 20 — 30-ті роки в українській літературі, досить прихильно схарактеризувавши багатьох тогочасних українських письменників, заявляв теж категорично: “І вже справді зовсім інша річ — Багряний. Continue reading →

Іван Багряний – Зустріч в Новому Ульмі. До 60-х роковин Івана Багряного

До 60-х роковин Івана Багряного

06.10.1906 – 25.08.1963

Ми є. Ми були. І будемо Ми! І Вітчизна наша з нами!
Іван Багряний

Делеґація Гайльброннської Громади поїхала в Новий-Ульм, щоб з мандрівними приятелями відзначити Поминальний День (60-ліття) борця за українську демократичну державу.

Іван Багряний виріс на Сумщині в бурхливий час першої світової війни, юнаком був очевидцем створення Української Народної Республіки. В нього запалилося прагнення бути учасником розбудови державності. В ході розвитку, після війни, був молодим комсомольцем, навчався на слюсаря, продовжував навчання у студії Академії Мистецтва, почав писати вірші. Через брак фінансів залишив Академію, почав займатися мистецтвом в дитячих будинках та в сиротинцях, виступив із комсомольської організації. У 1925 вступив до літературного об‘єднання «Майстерня революційних слів», тут запізнав Валер’яна Підмогильного та Євгена Плужника. Іван Багряний публікувався в журналах «Ґлобус», «Всесвіт», «Життя і Революція», «Червоний Шлях» Continue reading →

Для медіа, які працюють у прикордонних регіонах, потрібна окрема державна програма підтримки

«Говорить і показує Україна»

Галузь мовлення і телебачення українського прикордоння потребує максимального наповнення національним змістом

У Сумській області одна з найдовших протяжність кордону з російською федерацією — понад 560 кілометрів. А наявність в агресорів великої кількості потужних ретрансляторів дає їм змогу здійснювати багаторічну інформаційну експансію на прикордонні території. І ця експансія тільки посилилася з початком повномасштабної війни. Крім суто оборонних завдань, пріоритетною для області залишається інформаційна безпека, бо 24 лютого підтвердило, що за російським словом ідуть російські танки. Continue reading →

Газета «Перемога» з Сумщини: партнери, «Спільнопілля» і віз ще довоєнних поштових проблем

Редакція «Перемоги» завжди рада гостям. Нещодавно тут побувала Сумська журналістка, представниця Нацради з питань телебачення та радіомовлення в Сумській області Лариса Якубенко. Було про що поговорити, наприклад – про новий закон про медіа.

На територію Сумщини російські загарбники вдерлися в перші години свого широкомасштабного наступу на Україну, з першими ранковими обстрілами 24 лютого 2022 року. А далі ворог повним ходом гнав свою бронетехніку на Охтирку і Тростянець, де тривали тяжкі бої, гнав на Суми і далі вглиб території нашої країни. Краснопілля, що на відстані п’ятнадцяти кілометрів від кордону, ворожі війська пройшли маршем, встановивши на в’їзді в селище блокпост з трьох танків. Так тривало майже два місяці… Continue reading →

Під знаком «Спільнопілля»

Медіапроєкт журналістів Білопілля та Краснопілля на Сумщині об’єднує ентузіастів відродження прикордонних територій

Газети «Білопільщина» та «Перемога», що виходять у Білопільській та Краснопільській громадах на Сумщині, належать до видань, які читачі поважають і пильно стежать за ними. Попри всі складнощі журналісти зберегли часописи, не розгубили накладу і передплатників, неухильно шукають і знаходять варіанти не тільки утриматися на плаву, а й розширити читацькі обрії. І це попри те, що обидва виходять на прикордонних територіях, що постійно потерпають від ворожих обстрілів. Continue reading →

«Журналіст України» про Краснопільську газету «Перемога»: досягнення і будні після реформування і децентралізації

Газета у Краснопіллі з символічною назвою «Перемога» готується в лютому 2022 року відзначити своє 90-річчя. І ця дата спонукає колектив не тільки зберегти видання з багаторічною історією, а зробити його ще більш затребуваним серед земляків.

Над тим, щоб газета була дійсно цікавою і добре оформленою, щоб вона не залишалася без реклами, працюють шестеро згуртованих колег. Директор – головний редактор Олександр Моцний, окрім вирішення всіх організаційних питань, разом з ще одним кореспондентом Інною Загорулько готує матеріали для публікації. Заступниця головного редактора Ольга Кисленко працює здебільшого з рекламодавцями, а в разі потреби приходить на допомогу, готуючи матеріали в газету. Двоє верстальників: Микола Лахай та Аліна Рубан дбають про дизайн видання, набирають тексти реклами та оголошень, бухгалтер Оксана Шевель дбає про економіку. Continue reading →