Війна не завжди вбиває лише кулями чи снарядами. Іноді вона виснажує душу, підриває здоров’я та забирає життя через надлюдські випробування. Сумщина знову у жалобі: у ніч з 19 на 20 квітня 2026 року зупинилося серце Олександра Корха — воїна, який пройшов пекло Донецького аеропорту та повернувся з-за кордону в перші дні повномасштабного вторгнення, щоб захистити свій дім.

Шлях воїна: Від ДАПу до територіальної оборони

Військовий шлях Олександра розпочався ще у 2015 році. У складі славетної 81-ї окремої аеромобільної бригади він боронив околиці Донецького аеропорту. Жартівливо згадував, як дев’ять місяців був «біля кухні» за 150 метрів від «нуля». Після демобілізації чоловік працював далекобійником у Європі, але 24 лютого 2022 року все змінилося.

Дзвінок дружини застав його в Італії. Попри вмовляння шефа-іноземця залишитися і перечекати, Олександр вже 1 березня здав фуру на базу, і прибув до рідного Краснопілля.

На початку квітня 2022 року Олександр Корх очолив добровольче формування Краснопільської ТГ. Як командир він виявив високий професіоналізм: організовував підготовку особового складу, координував забезпечення підрозділу та планував бойові чергування, ставши надійним щитом для нашої громади. А 4 серпня 2022 року він вже офіційно став до лав 117-ї окремої бригади ТрО.

Навіть після завершення служби Олександр залишався активним громадським діячем — людиною слова, честі та принципової позиції. Війна залишила важкий слід на його серці, а загибель брата стала незагойною раною. Попри всі випробування, він до останнього подиху залишався відданим родині та своїй країні.

Сімейна трагедія та нестерпний біль

Найважчий удар родина отримала 18 вересня 2022 року. У Бахмутському районі зник безвісти молодший брат Олександра — Сергій Миколайович Корх. Роки невідомості та надії перетворилися на чорну реальність у квітні 2025 року, коли тест ДНК підтвердив загибель Сергія. Тільки у листопаді 2025 року останки молодшого брата вдалося привезти додому для поховання.

Олександр важко переживав втрату брата. Звільнившись із ЗСУ в грудні 2024 року, щоб підтримати родину та забезпечити майбутнє сина, він знову поїхав на роботу, але залишився сам на сам зі своїми тривогою та горем. Батьки, вбиті втратою молодшого сина, та постійний стрес підірвали здоров’я чоловіка. Звичайна, на перший погляд, застуда перетворилася на тримісячну боротьбу за життя, яку серце воїна, на жаль, програло.

Прощання з Героєм

Україна втратила вірного сина, батьки — останню опору, дружина — коханого чоловіка, а син — люблячого батька.

Прощання з Героєм відбулося 24 квітня 2026 року у Свято-Георгіївському храмі м. Суми. Поховали воїна у Сумах.

Вічна пам’ять захиснику. Тепер брати знову разом, але вже в небесному війську.

Джерела:

https://krasnews.com.ua/nezabutni-imena/gromada-proshhayetsya-z-geroyem-pishov-iz-zhyttya-zahysnyk-ukrayiny-oleksandr-korh-video/
25.04.2026
НЕЗАБУТНІ ІМЕНА
Громада прощається з Героєм: пішов із життя захисник України Олександр Корх (ВІДЕО)

https://krasnews.com.ua/nezabutni-imena/odna-rodyna-dvi-rozbyti-doli-ne-stalo-zahysnyka-oleksandra-korha-sercze-yakogo-ne-vytrymalo-bolyu-vtraty-brata/
21.04.2026
НЕЗАБУТНІ ІМЕНА
Одна родина — дві розбиті долі: Не стало захисника Олександра Корха, серце якого не витримало болю втрати брата

https://krasnews.com.ua/nezabutni-imena/try-roky-chekannya-povernennya-na-shhyti-krasnopilska-gromada-proshhayetsya-iz-zahysnykom-sergiyem-korhom/
26.11.2025
НЕЗАБУТНІ ІМЕНА
Три роки чекання, повернення на щиті: Краснопільська громада прощається із Захисником Сергієм Корхом