У тексті однієї з популярних пісень лунає фраза: «Війна — це справа молодих». Слова звучать красиво, майже романтично, але насправді в цій формулі прихована велика трагедія. Війна — це за своєю суттю явище, що суперечить природі людського буття, адже юність має асоціюватися з навчанням, коханням та мріями про майбутнє, а не з окопами та вибухами. Проте саме на плечах таких відчайдушних юнаків сьогодні тримається незалежність України.

Один із них — Кирило Сергійович Карпенко — солдат, номер обслуги гармати у 27-й окремій артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського. Йому лише 19. 3 травня він відсвяткує свій двадцятий день народження. Але за плечима у цього хлопця досвід, який не кожен дорослий зможе осягнути.

Математика окупації: 567 проти 62

До великої війни Кирило жив звичайним життям юнака з Сумщини. У рідній Осоївці, що на Краснопільщині, він був душею компанії: вболівав за місцеву футбольну команду «Оріон», сам ганяв м’яча на сільському стадіоні. Вільний час проводив у шкільному спортзалі, де «тягав залізо», виховуючи в собі силу та витривалість. Після школи, яку теж знищили російські бомби, закінчив профтехучилище в Сумах. Він готував себе до мирної праці, але лютий 2022-го перекреслив усі плани.

«Війна застала мене в рідному селі, — згадує Кирило. — Ніколи не забуду ті страшні дні, коли через Осоївку тягнулися колони російської техніки. Здавалося, їм не буде кінця: танки, БТРи, БМП, вантажівки, бензовози. Злість переповнювала, саме тоді я твердо вирішив: обов’язково стану військовим».

Юнак приголомшує своєю скрупульозністю. Поки ворог сунув його вулицями, хлопець ретельно, день за днем, вів підрахунок. За тиждень через село пройшло 567 одиниць техніки. Кирило сподівався передати ці дані нашим військовим, але зв’язку не було — окупанти відрізали село від світу. Втім, сьогодні він не приховує стриманої посмішки: «З тієї величезної кількості техніки назад повернулося лише 62 одиниці».

Вибір серця проти «безпечного закордону»

Коли навесні минулого року Осоївку почали нещадно закидати КАБами та касетними бомбами, сім’я Кирила евакуювалася до Роменського району. Сам хлопець тримався до останнього. Навіть під обстрілами намагався влаштуватися на роботу у місцеве товариство, але черговий приліт за 500 метрів від дому, змусив поїхати до рідних.

У Кирила була легальна можливість виїхати за кордон. Рідні пропонували цей варіант, але не тиснули — знали, що він не змінить свого рішення. Юнак навідріз відмовився: «Мені за кордоном робити нічого!». Замість квитка до Європи він обрав шлях до ТЦК. Це не був примус чи повістка — це був свідомий контракт, підписаний 17 липня 2025 року.

Від гармати до високих технологій

Сьогодні солдат Кирило Карпенко — номер обслуги гармати у 27-й окремій артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського. Про свій вибір не шкодує ні на мить.

«Тут надійні побратими та командири. А це, як на мене, найважливіше на фронті», — ділиться боєць.

Нещодавно командування помітило здібного та дисциплінованого бійця. Кирилу запропонували пройти навчання на оператора БПЛА «Вампір» — грізної зброї, яка наводить жах на окупантів. На питання, чи важко було перекваліфікуватися, хлопець відповідає просто:

«Ні, не складно. Головне — не просто «відбувати номер», а вникати в усі нюанси, які пояснюють інструктори. Треба знати матеріальну частину на зубок. Тут допомагає і молодий вік: моторика рук, зір та реакція — все це працює на результат».

Мрія про тишу

Попри військові будні, серце хлопця залишається вдома, в Осоївці. Він сумує за рідним селом, яке колись було заможним і людним, а тепер спорожнілим, яке вже рік живе без світла, газу та зв’язку.

«Злість і помста — можливо не найкращі порадники, — каже Кирило, — але і пробачити ворогу те горе, яке він приніс на нашу землю, я не збираюся».

Він мріє про перемогу і про те, щоб на стадіоні в Осоївці знову залунали крики вболівальників «Оріона». А поки що його «гра» — це точні удари по ворогу, що наближають цей день.

О.МОЦНИЙ,
газета “ПЕРЕМОГА”

Джерело:
https://krasnews.com.ua/lyudy/zamist-futbolnogo-myacha-pult-bpla-istoriya-19-richnogo-kyryla-yakyj-obrav-front-zamist-zakordonu/
31.03.2026
ЛЮДИ
Замість футбольного м’яча — пульт БПЛА: історія 19-річного Кирила, який обрав фронт замість закордону