24 травня 2021 р. до 90-річчя з дня народження видатного вченого генетика-конопляра Миколи Дмитровича Мигаля відкрито меморіальну дошку.
Захід організовано ініціативною групою колишніх аспірантів Миколи Дмитровича, яку очолив кандидат сільськогосподарських наук Рухленко Віктор Миколайович.
Дошку встановлено на будинку, де жив і працював вчений (вул. Терещенків, 49), У відкритті пам’ятного знаку взяли участь науковці різних поколінь з Інституту луб’яних культур НААН, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка та Сумського аграрного університету, які безпосередньо працювали з вченим-генетиком, або знають його по науковим працям.
Науковці Ситник В.П., Щербань І.І,, Лайко І.М., Рухленко В.М. відзначили вагомий внесок Мигаля М.Д. у створення теоретичних основ генетики і селекції промислових конопель, а також його людяність, працьовитість і добрий гумор.
Цією подією не тільки вшановано пам’ять талановитого вченого, творчу людину, а й засвідчено, що справжня наука — це повсякденна копітка праця, а добрі справи робляться за покликом серця, від душі.
Джерело:
http://ibc-naas.com/2021/05/25/M_Mygal_memorial
25.05.2021
Вшанування пам’яті про видатного генетика конопляра
***
Наша довідка
Мигаль Микола Дмитрович (24.05.1931, с. Успенка (смт Краснопілля) – 14.01.2020, м. Глухів) – вчений-агроном, доктор біологічних наук (1994), професор (2005). Закінчив Харківський сільгоспінститут (1958). Відтоді очолював агрохімічну лабораторію у Липоводолинському р-ні Сумської обл.; 1960–61 – працював на племзаводі «Мирний» (с. Кухарка Варвинського р-ну Чернігівської обл.); 1961–63 – у Глухівській районній газеті «Народна трибуна» (Сумська обл.); 1963–2015 – на Дослідницькій станції луб’яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу Української Академії аграрних наук (м. Глухів): від 1988 – провідний науковий співробітник. З 2015 року – на пенсії. Наукові дослідження з біології (зокрема волокноутворення та плодоношення), генетики й селекції конопель. Запропонував теорію генотипного визначення статевого поліморфізму конопель, створив і практично застосував вихідний матеріал у селекції цієї культури.
