Пулях Олександр Іванович (29.08.1911, м. Миропілля Суджанського повіту Курської губернії (зараз – Сумський район Сумської області) – 12.1974, Москва). Кандидат історичних наук, доцент. Середню спеціальну освіту отримав в Усманському педагогічному технікумі (1931), вищу – в Московському інституті філософії, літератури та історії (1937) та у ВПШ при ЦК ВКП(б) (1944). У 1931-1933 працював викладачем історії в Усманському педтехнікумі, 1937-1939 – директор педучилища, викладач історії (м. Владімір), 1939-1940 – директор, старший викладач вчительського інституту (м. Владімір). 1940-1941 – навчання у ВПШ при ЦК ВКП(б). 1941-1943 – на партійній роботі в районах Кіровської області РРФСР. 1943-1944 – продовження навчання у ВПШ при ЦК ВКП(б). 1944-1951 – секретар Кемеровського обкому ВКП(б) з пропаганди. 1951 – навчання в аспірантурі Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б). 1951-1952 – служба в органах МГБ (1 головне управління МГБ СРСР). 1952-1954 – зовнішньополітичний рецензент видавництва Госполитиздат (Москва), 1954-1955 – старший редактор історико-партійної редакції видавництва Госполитиздат, 1955-1957 – в.о. завідувача редакції масово-політичної літератури видавництва Госполитиздат. У 1957-1962 – доцент Московського енергетичного інституту, 1962-1967 – завідувач кафедри Всесоюзного заочного енергетичного інституту (Москва), 1967-1974 – завідувач кафедри історії КПРС Московського інституту радіотехніки, електроніки і автоматики.

***

Пулях Олександр Іванович народився 29 серпня 1911 року в м. Миропілля Суджанського повіту Курської губернії (нині – Сумський район Сумської області) в робітничій сім’ї шевця. Після закінчення школи вступив до Усманського педагогічного технікуму (поблизу Липецька), який закінчив у 1931 році. Здібного випускника запросили викладати історію у цьому ж технікумі, де він пропрацював з липня 1931 по серпень 1933 рр.

З метою здобуття вищої освіти Олександр Пулях у вересні 1933 року вступив до Московського інституту філософії, літератури та історії. Доречно буде коротко згадати історію виникнення та особливості цього вищого гуманітарного навчального закладу університетського типу, який діяв у Москві у 1931 – 1941 роках. Московський інститут філософії, літератури та історії (МІФЛІ, також – ІФЛІ або ІФЛІТ) було створено у липні 1931 року на базі факультету історії і філософії Московського університету в процесі чергової реорганізації. Кандидати для вступу (абітурієнти) повинні були мати 17 років і добрий атестат про середню освіту. Віталося знання іноземних мов. Тому в інститут потрапляли часто діти діячів партійної номенклатури, що працювали і жили за кордоном разом із родинами та дітьми, які мали змогу в цей час засвоювати іноземні мови.

Наявність відмінного атестату (що дорівнював тоді золотій медалі) не позбавляв від конкурсу, бо інститут швидко став елітним навчальним закладом СРСР. Документи брали тільки при наявності рекомендацій від комсомольської або компартійної організації. Якщо якогось документа або рекомендації бракувало, абітурієнт мав складати іспити на загальних умовах. Іспитів було вісім, особливо ретельно перевіряли знання іноземних мов. Інститут швидко підпав під нагляд НКВС, серед студентів були агенти держбезпеки. Студентам із знанням іноземних мов пропонували стати агентами НКВС. Доречно відзначити, що серед випускників цього вузу багато відомих поетів, письменників, перекладачів, філософів, партійних та радянських функціонерів, серед яких Борис Слуцький, Олександр Твардовський, Костянтин Симонов, Олександр Солженіцин, Шелепін О.М. (голова КДБ СРСР (1958–1961)), і т.д.

Після закінчення МІФЛІ у липні 1937 року Пулях О.І. працює директором педагогічного училища та викладачем історії (10.1937 – 07.1939), з липня 1939 – директор, старший викладач вчительського інституту (07.1939 – 09.1940) у м. Владімір (РРФСР).

В цей час (09.1938) Пулях О.І. став членом ВКП(б). За направленням партійних органів з вересня 1940 по жовтень 1941 Олександр Пулях вчиться у Вищій партійній школі при ЦК ВКП(б). Після початку радянсько-німецької війни Пуляха О.І. спрямовують на партійну роботу в районах Кіровської області РРФСР, а саме – завідувачем агітаційно-пропагандистського відділу Макаріївського райкому ВКП(б) Кіровської області (10.1941-01.1942), начальником політвідділу Санчурської МТС (01.1942 – 02.1943), 2-м секретарем Санчурського райкому ВКП(б) (02.1943 – 09.1943).

У вересні 1943 Пулях О.І. продовжив навчання у ВПШ при ЦК ВКП(б), після закінчення якої у вересні 1944 його призначили секретарем Кемеровського обкому ВКП(б) з пропаганди. На цій посаді Пулях О.І. пропрацював майже сім років (09.1944 – 05.1951). У травні 1951 року Пулях О.І вступив до аспірантури Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б), де вчився до грудня 1951. В цей час у партійній та науковій кар’єрі Олександра Пуляха відбувся доволі різкий поворот – його направляють для служби в органах Міністерства державної безпеки СРСР (МГБ СССР).

В органах МГБ Пулях О.І. спочатку був відряджений (12.1951-01.1952) до новоствореного 1-го головного управління МГБ СССР (розвідка, 1951-1953), невдовзі призначений в.о. заступника начальника 5-го управління (інформаційне управління) 1-го головного управління МГБ СССР (15.01.1952 – 01.03.1952), заступником начальника 5-го управління 1-го головного управління МГБ СССР (03.1952 – 08.1952). Згідно з даними військово-облікової картки, звільнений зі служби 9 серпня 1952 року у званні підполковника.

З вересня 1952 по березень 1954 Олександр Пулях працює зовнішньополітичним рецензентом Державного видавництва політичної літератури (Госполитиздат, Москва) – центрального видавництва політичної та історико-партійної літератури в СРСР, потім старшим редактором історико-партійної редакції видавництва Госполитиздат (03.1954 – 10.1955), в.о. завідувача редакції масово-політичної літератури цього ж видавництва (10.1955 – 08.1957).

У вересні 1957 року Пулях О.І. повертається до педагогічної діяльності: спочатку працює доцентом Московського енергетичного інституту (09.1957 – 09.1962), з вересня 1962 по липень 1967 – завідувач кафедри Всесоюзного заочного енергетичного інституту (Москва), з липня 1967 і до останніх років життя – завідувач кафедри історії КПРС Московського інституту радіотехніки, електроніки і автоматики.

Помер Олександр Іванович Пулях у грудні 1974 року в Москві. Його пам’ять вшановано некрологом в газеті «Московская правда» в номері за 24 грудня 1974 року.

Для «Краснопілля Інфо» біографічну довідку підготував С.Онопрієнко

Використані джерела:

https://lib.memo.ru/media/book/12753.pdf
Петров Н.В. Кто руководил органами госбезопасности, 1941 – 1954 : Справочник / Междунар. о-во «Мемориал», РГАСПИ, ГАРФ, ЦА ФСБ России. М., О-во «Мемориал»; «Звенья», 2010. 1008 с.
Краткие биографии и послужные списки руководящих работников НКГБ–МГБ–МВД (с.724)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Московський інститут філософії, літератури та історії
Московський інститут філософії, літератури та історії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Московський інститут філософії, літератури та історії (МІФЛІ, ІФЛІ або ІФЛІТ) — гуманітарний вищий навчальний заклад університетського типу, який діяв у Москві у 1931—1941 роках.
—

https://pamyat-naroda.ru/heroes/person-hero49732881/
Пулях Александр Иванович