Сергій Панич наче поспішав жити. Швидко закохався. Швидко зробив пропозицію обраниці Ользі. Швидко став не за віком мудрим. І швидко пішов назавжди як Герой, захищаючи свою Батьківщину…
Історію життя і кохання розповіла дружина загиблого воїна Ольга Панич, прямо над серцем у якої є татуювання «Гуцул». Сергій переконував Ольгу не робити цього: мовляв, у подальшому житті тату може заважати їй у стосунках, якщо його не стане… А жінка була впевнена у своїх діях. Continue reading
Павлу Биченку – старшому солдату Національної гвардії України 6 грудня виповнилося б 24 роки.
Молодий Герой з Краснопілля загинув 3 березня 2022 року на Сумщині, у перший тиждень повномасштабного вторгнення росії. Йому було лише двадцять років.
Паша Биченко навчався у Краснопільській ЗОШ І-ІІІ ступенів, після 9 класу вступив до одного із Сумських профтехучилищ. Перед тим, як пов’язати своє життя з армією, хлопець влаштувався працювати заправником на АЗС в м. Суми, звідти і пішов на строкову службу, яку проходив у обласному центрі в лавах Національної гвардії України. Continue reading
Ця історія про Любов, Біль і Незламність, сплетена з долі Богдана Рудики — командира розвідувального відділення 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», який віддав своє життя за Україну 28 квітня 2025 року поблизу села Богатир на Донеччині. А плекали оповідь з посмішками, адже БогданОк полюбляв веселити своїх любих жінок, зі сльозами, адже всі розуміли, що ніколи більше у цьому світі, ані сестричка Руслана, ані кохана дружина Катя, ані на той час ще ненароджена очікувана донечка Богдана, ані люблячі батьки не зустрінуть тих щирих добрих рідних очей…
Неймовірно гарні, зовсім різні і такі схожі, наче рідні, завітали до нашої редакції дві з трьох найближчих жінок загиблого Богдана Рудики. Тендітна, мила сестричка Руслана і чарівна дружина Катя, яка з неймовірною грацією та гордістю несла свого округлого животика… За тиждень Вона мала стати мамою. Continue reading
Людмила Колесник – старший технік відділення зв’язку Краснопільського відділу Сумського прикордонного загону, старший сержант.
– Призивалась на службу до Державної прикордонної служби України 23 серпня 2019-го року. За освітою я бухгалтер. Маю досвід роботи і у банківській системі, і у сфері торгівлі, але так комфортно, не зважаючи на дисципліну та інші чинники військової служби, я ще ніде не почувалась. Можливо, це десь закладено на генетичному рівні. Прикордонником свого часу був мій тато, службу проходив і дідусь. Неймовірну підтримку у рішенні поповнити ряди прикордонників отримала від своєї свекрухи Тетяни Іванівни Колесник, яка теж несе службу по охороні кордонів України. Звісно, буває нелегко – наряди, нічні виїзди і постійна готовність виконувати свій обов’язок, незалежно від пори року, дня тижня та часу доби. Але я розуміла, що таке військова служба, пройшла відповідні навчання. Вже навіть не уявляю себе в іншій сфері діяльності. Continue reading
Цікавий, змістовний урок підготував для своїх студентів викладач дисципліни «Захист України» ДПТНЗ «Краснопільське ПТУ» Олексій Іванович Куренінов: «У нашому селищі розташований Краснопільський підрозділ Сумського прикордонного загону, тому я просто не міг не скористатись цим і запросив прикордонників для спілкування з нашими учнями задля знайомства з тонкощами служби від перших осіб, спорядженням солдата та справжньою зброєю. Межування нашого району з сусідньою державою вимагає від нас пильності та виховання у молодого покоління почуття патріотизму і професіоналізму у захисті Батьківщини». Continue reading
Українська армія переходить на контракт. Для посилення нашої обороноздатності це безперечний плюс. Усвідомлений вибір військової служби передбачає, що виберуть професію військового дійсно мотивовані, розуміючі всі ризики люди. З трьома такими відчайдухами мав нагоду поспілкуватися у штабі ГО «Краснопілля». Краснопільчани Сергій Гавенко та Олександр Семененко після мобілізації в різних підрозділах несли службу в зоні АТО, тепер підписали контракт і знову повертаються до війська. Третій співрозмовник – Володимир Жаботинський, найдосвідченіший, адже на контракті перебуває ще з 2006 року, пройшов війну на сході, але з армією вирішив не поривати. Прочитавши розповіді хлопців, у когось виникнуть питання: а ради для чого? Питання складне, але відповідають на нього мої співрозмовники по чоловічому просто.
Безумовно, служба в армії, а тим більше, коли країна знаходиться в стані війни (називаймо речі своїми іменами), нелегко, тим більше, що до війни як до реального факту наша армія була не готова. Майже як у 1941-му…
Continue reading
