Tag Archives: Суми

Три секрети стійкості парамедикині Маргарити Ночовки

Син постійно питає Маргариту, коли вони поїдуть додому. Вона відповідає — скоро. Подумки ж додає: скоро — це, мабуть, вже ніколи.

***

На зміні 23 березня 2025 року парамедикиня Маргарита Ночовка та її колеги збирали речі й перевозили їх до Сум. Саме тоді розпочалися масовані атаки на Краснопілля. У лікарню, поруч із якою базувалася підстанція екстреної медичної допомоги, влучили кілька шахедів, саме ж приміщення, де знаходилися парамедики, зруйнували КАБи. Continue reading

Загурська-Архимович Кіра Іванівна – вчена-селекціонер, доктор агрономії, учасниця українського наукового та громадсько-культурного життя в США

Загурська-Архимович Кіра Іванівна (17(30).01.1902, с. Угроїди Охтирського повіту Харківської губернії (нині – Сумський район Сумської області) – 02.03.1991, м. Розендейл, штат Нью-Йорк, похована у містечку Бавнд Брук, штат Нью-Джерсі, США) – українська вчена-селекціонер, доктор агрономії (1969). Дружина Олександра Зиновійовича Архимовича, відомого українського вченого, президента УВАН у 1962-1970 роках.

Загурська Кіра Іванівна закінчила 2-у Сумську жіночу гімназію (1919), Київський сільськогосподарський інститут і Московський інститут цукрової промисловості (1936). Працювала в Українському НДІ цукрової промисловості (Київ) та Київському політехнічному інституті, розробляла методику щеплень однорічних рослин. Від 1943 року – разом з чоловіком на еміграції. Співробітниця селекційної станції поблизу Відня. Брала участь у створенні в Німеччині УВАН, НТШ, Українського технічно-господарського інституту, в якому викладала. Від 1948 року – в Іспанії, де на насіннєвій фірмі «Продес» допомагала чоловікові в дослідницькій роботі з питань буряківництва і картоплярства, а також займалася селекцією томатів. 1953 року переїхала до США, працювала у Бруклінському ботанічному саду (м. Розендейл, до 1956). Авторка спогадів «Голод», «Українські ботаніки світового масштабу і роль І. Мічуріна в їх загибелі», нарису «Сумський художній музей очима гімназистки» («Нові дні», Канада, червень 1985, присвячений пам’яті його фундатора Н. Онацького). Continue reading

Кіт, фотографії й записник: що з собою забрала пенсіонерка з Краснопілля?

Стукаю в кімнати гуртожитку до переселенців у пошуках охочих поговорити з журналістами. На контакт ідуть не всі. Хтось прямо відмовляється спілкуватися чи вигадує більш оригінальний спосіб – ховається за дверима в кімнаті. А одна жінка похилого віку радо погоджується на розмову. Ще й запрошує поїсти щойно зварених вареників з вишнями. Це 77-річна Надія, ВПО з Краснопілля. Вона розказує, що має два імені. У паспорті – Анастасія, а в житті всі називають Надією. Запитую, як мені написати в тексті, й зупиняємося на другому варіанті, більш відомому серед друзів і родини. Continue reading

Життя для родини і за Батьківщину: Пам’яті Героя Олександра Хаматуліна

Обірване життя світлої людини

Життєвий шлях Хаматуліна Олександра Олександровича, світлої та доброзичливої людини, обірвався у 26 років. Він назавжди залишиться в пам’яті та в наших серцях – таким, яким був: життєрадісним, надійним і безмежно відданим своїй родині та Батьківщині.

Олександр Хаматулін народився 5 грудня 1998 року у селищі Краснопілля. Закінчив 9 класів Краснопільської ЗОШ у 2014 році, у 2017-му отримав професію будівельника у ДПТНЗ «Краснопільське ПТУ» та продовжив навчання у Сумському будівельному коледжі. Continue reading

Від «Візаві» до «Реалу»: Як Алла Овчар перетворила втрати на паливо для нового старту

Алла Овчар завжди була втіленням ділової хватки. Її шлях від офіціантки до співвласниці кафе-бару «Візаві» у Краснопіллі, був описаний на сторінках нашої газети. Це було майже рік тому. Всі ми ще були у рідному селищі. Працювали, вірили, жили… Затишний батьківський дім – був місцем сили для Алли, а власний, ретельно вибудуваний бізнес, здавалося, був її долею. Роками вона вкладала в нього не лише гроші, але й душу, даруючи людям свято та підтримуючи у скорботну годину. Свого часу «Візаві» був найпопулярнішим закладом Краснопілля у цій бізнесовій площині. Але 5-го квітня російський КАБ зруйнував родинне гніздечко Овчарів. Втрата бізнесу стала болючим ударом, що геть вибивав ґрунт з-під ніг… Continue reading

Тихий тил. ГО “Плурітон” став точкою опори для мешканців Сумщини

Нове незвичне слово “Плурітон” жителі Сумської області, яка має найдовший кордон з країною-агресором Росією, почули вперше у 2023 р. Тоді через один з прикордонних пунктів пропуску в Україну через Сумщину поверталися українці з окупованих територій. Саме там ГО “Плурітон” відкрила тимчасовий пункт «Атмосфера» і забезпечувала гарячими напоями і обідами, теплими речами й оперативною підтримкою людей, які повертаються з окупованих територій. За підрахунками, через подібні пункти пройшли десятки тисяч людей, для яких ця перша хвиля допомоги стала питанням виживання. Далі розпочалася Курська операція і проєкт “Атмосфера” на Сумщині згорнули. Але не згорнули діяльність “Плурітону”, просто переформатували її… Continue reading

«У Палац культури прилітало не раз, та нас вберіг янгол-охоронець». Як творчі люди з Краснопілля евакуювалися й працюють у Сумах

Коли у травні минулого року російська ракета прилетіла поруч із Палацом культури в Краснопіллі, приміщення змогли поремонтувати: закрили спеціальними плитами вікна, полагодити кімнати. У березні цього року туди знову поцілив російський КАБ, але відновлювати було вже нічого. Працівники дістали з-під завалів вцілілі труби оркестру, кілька костюмів, обладнання, книги, й зважилися на евакуацію в Суми. Таке ж рішення ухвалила й команда публічної бібліотеки, що була розташована поблизу місця влучання.

Розповідаємо, як працівники культури з Краснопілля наважилися поїхати з дому, чому вірять в янголів-охоронців, і як налагоджують роботу в Сумах. Continue reading

“Люди хочуть залишитися ближче до домівки”. Як працює транзитний центр для евакуйованих у Сумах

Транзитний центр для евакуйованих у Сумах першим приймає людей, які виїздять із прикордоння Сумщини. Суспільне дізналося, яку допомогу вони отримують і де живуть.

У сумському транзитному центрі для евакуйованих людей спершу реєструють, також їм допомагають оформити документи та видають гуманітарну допомогу. Continue reading

42 загиблих, 144 поранених і майже 10 тисяч вибухів — як атакували Сумщину у квітні

У квітні 2025 року на Сумщині через атаки російських військових пролунало майже 10 тисяч вибухів — це найбільше число за період наших спостережень від жовтня 2023 року. Загинули 42 людини, ще 144 отримали поранення. У Вербну неділю 13 квітня російські ракети вбили 35 сум’ян і пошкодили десятки будівель у центрі міста. Ми візуалізували квітневі атаки на інтерактивних мапах і запитали про обстріли у голів двох громад Сумщини. Continue reading

«Побачивши сліди шрапнелі на стінах, я не міг повірити, що людей хотіли вбити навмисно». Науковець із Ліверпуля розповів, як пережив ракетну атаку на Суми

12 квітня дослідник журналістики з Ліверпульського університету Річард Ступарт вперше відвідав Суми. Так, він знав, що місто розташоване неподалік лінії фронту, і що його постійно атакують «Шахеди». Проте приїхав сюди, натхненний знайомством з науковцями Сумського державного університету. Річард хотів більше дізнатися і про їхню роботу, і про роботу місцевих репортерів. Він був готовий до того, що почує вибухи, однак не очікував, що вже наступного дня стане свідком ракетної атаки, що забере десятки життів. Continue reading