Monthly Archives: Грудень 2025

«Хочеться чогось свого». Як живуть переселенці у модульному містечку в Нижній Сироватці

Як живуть переселенці у модульному містечку в Нижній Сироватці.

***
Нібито вчора працівники сільради дивилися у вікно кабінету на вулицю й казали «О, будиночок поїхав, будиночок поїхав», насправді ж уже минув рік, як у Нижній Сироватці з’явилися десять модульних будинків для переселенців. Їх привозили фурами й встановлювали так швидко, що в селі кажуть — виросли, як гриби після дощу. Наразі в модульному містечку проживають 20 дорослих і 32 дитини, які переїхали сюди з прикордоння Сумщини й Донбасу. Про те, як переселенці влаштувалися на новому місці та з якими складнощами зіштовхнулися, дізналися журналісти сайту «Трибуна.Суми». Continue reading

Сила волі та бажання захищати Василя Лаврентєва

Проста мрія та перші випробування

Про кращу долю, ніж жити у рідній Хмелівці, створити сім’ю, працювати у місцевому колгоспі трактористом, як батько, Василь з дитинства і не мріяв. А життя, зі свого боку, з повагою ставилося до його планів. Народився наш герой 26 липня 1978 року. Швидко промайнуло щасливе дитинство у звичайних турботах сільської сім’ї. Навчався у Краснопільській ЗОШ, але випускником став Хмелівської школи, яка вперше зустрічала сільських дітлахів, коли Василь Лаврентєв вже йшов до дев’ятого класу. Здобувши базову загальну середню освіту, юнак вступив до Краснопільського ДПТНЗ-43. Continue reading

Три секрети стійкості парамедикині Маргарити Ночовки

Син постійно питає Маргариту, коли вони поїдуть додому. Вона відповідає — скоро. Подумки ж додає: скоро — це, мабуть, вже ніколи.

***

На зміні 23 березня 2025 року парамедикиня Маргарита Ночовка та її колеги збирали речі й перевозили їх до Сум. Саме тоді розпочалися масовані атаки на Краснопілля. У лікарню, поруч із якою базувалася підстанція екстреної медичної допомоги, влучили кілька шахедів, саме ж приміщення, де знаходилися парамедики, зруйнували КАБи. Continue reading

Руслан Коваленко – від муляра до КОРДу

З дитинства він мріяв про спортивну кар’єру, але здобув спеціальність муляра. Одинадцять років присвятив залізниці. Фінансові потреби родини змусили працювати за кордоном. Після років перебування у Чехії Руслан приймає рішення залишитись там на постійне місце проживання. Але війна в Україні кардинально змінила життєві плани краснопільчанина.

П’ятнадцятого квітня 1978 року народився Руслан. Він став первістком у подружжя Раїси та Анатолія Борщ. Згодом родина поповнилась ще двома донечками. У любові та турботі зростали діти. Руслан захоплювався спортом і мріяв стати професіоналом саме у спорті. Але по закінченню Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів обрав робітничу професію муляра і вступив до Сумського професійно-технічного училища. Continue reading

Шлях воїна: Олексій Пиленко – від строкового вишколу до пекла війни

Олексій Пиленко – від строкового вишколу до пекла війни

У затишному селі Хмелівка на Краснопільщині 12 березня 1990 року народився Олексій Пиленко. Хлопчина зростав у звичайній сільській родині. У місцевій сільській школі здобув базову загальну середню освіту. Вступив до Краснопільського ПТУ-43. Олексій обрав професію тракториста, але певні обставини змусили хлопця покинути навчання. Наступного року Олексій став студентом цього ж закладу, але за спеціальністю «муляр-штукатур». З 2009 року Олексій Пиленко («Пел») у лавах Збройних сил України. Continue reading

Пам’яті Героя: Павлу Биченку назавжди 20

Павлу Биченку – старшому солдату Національної гвардії України 6 грудня виповнилося б 24 роки.

Молодий Герой з Краснопілля загинув 3 березня 2022 року на Сумщині, у перший тиждень повномасштабного вторгнення росії. Йому було лише двадцять років.

Паша Биченко навчався у Краснопільській ЗОШ І-ІІІ ступенів, після 9 класу вступив до одного із Сумських профтехучилищ. Перед тим, як пов’язати своє життя з армією, хлопець влаштувався працювати заправником на АЗС в м. Суми, звідти і пішов на строкову службу, яку проходив у обласному центрі в лавах Національної гвардії України. Continue reading

Тихий Герой Краснопільщини. Як волонтер пробації Сергій Юрійович рятує життя

Історія волонтера пробації Краснопільщини, яка змінює життя

Він завжди каже, що не робить нічого особливого. Просто «допомагає там, де бачить потребу». Але за цими простими словами – цілий всесвіт людяності.

Сергій Юрійович став волонтером пробації тихо, без пафосу. Йому зателефонували й попросили провести кілька занять для підлітків, які вперше оступилися. «Хай приходять, заварю їм чаю», – відповів він. Так почалася його дорога довжиною у чотири роки. Continue reading

Федір Глянько – уродженець Славгорода, діяч українського робітничого та національно-культурного руху, член Української Центральної Ради

Глянько Федір Хомич (14(02 за ст.ст.).09.1879, с. Славгород Охтирського повіту Харківської губернії – 21.04.1955, м. Форт Вейн, штат Індіана, США) – український громадсько-політичний та церковний діяч. Працював на промислових підприємствах Харкова. Був одним із засновників українського руху серед харківських робітників. Від 1900 року – член Української робітничої громади, яку очолював Гнат Хоткевич, співзасновник Українського робітничого театру. Від 1917 року – член Української Центральної Ради (УЦР), учасник Трудового Конгресу (1919). Неодноразово заарештовувався більшовиками за звинуваченням у антирадянській діяльності. Активний діяч Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ). Під час 2-ї світової війни емігрував, від 1950 року мешкав у США. Батько відомої української дитячої письменниці Катерини Перелісної (Глянько-Попова Катерина Федорівна, 1902–1995). Continue reading

Загурська-Архимович Кіра Іванівна – вчена-селекціонер, доктор агрономії, учасниця українського наукового та громадсько-культурного життя в США

Загурська-Архимович Кіра Іванівна (17(30).01.1902, с. Угроїди Охтирського повіту Харківської губернії (нині – Сумський район Сумської області) – 02.03.1991, м. Розендейл, штат Нью-Йорк, похована у містечку Бавнд Брук, штат Нью-Джерсі, США) – українська вчена-селекціонер, доктор агрономії (1969). Дружина Олександра Зиновійовича Архимовича, відомого українського вченого, президента УВАН у 1962-1970 роках.

Загурська Кіра Іванівна закінчила 2-у Сумську жіночу гімназію (1919), Київський сільськогосподарський інститут і Московський інститут цукрової промисловості (1936). Працювала в Українському НДІ цукрової промисловості (Київ) та Київському політехнічному інституті, розробляла методику щеплень однорічних рослин. Від 1943 року – разом з чоловіком на еміграції. Співробітниця селекційної станції поблизу Відня. Брала участь у створенні в Німеччині УВАН, НТШ, Українського технічно-господарського інституту, в якому викладала. Від 1948 року – в Іспанії, де на насіннєвій фірмі «Продес» допомагала чоловікові в дослідницькій роботі з питань буряківництва і картоплярства, а також займалася селекцією томатів. 1953 року переїхала до США, працювала у Бруклінському ботанічному саду (м. Розендейл, до 1956). Авторка спогадів «Голод», «Українські ботаніки світового масштабу і роль І. Мічуріна в їх загибелі», нарису «Сумський художній музей очима гімназистки» («Нові дні», Канада, червень 1985, присвячений пам’яті його фундатора Н. Онацького). Continue reading

Зруйновані, але Нескорені: Як Краснопільська громада зберігає дух

Краснопільська громада на Сумщині переживає трагічну втрату своїх ключових соціально-культурних об’єктів — Палацу культури, лікарні, Центру дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ), Краснопільського ліцею №1. Ці заклади, які роками слугували осередками освіти, культури, медичної допомоги та розвитку талантів, були цілеспрямовано знищені внаслідок багаторазових атак російської федерації у 2022-2025 роках. Continue reading