Tag Archives: Новодмитрівка

Сила волі та бажання захищати Василя Лаврентєва

Leave a reply

Проста мрія та перші випробування

Про кращу долю, ніж жити у рідній Хмелівці, створити сім’ю, працювати у місцевому колгоспі трактористом, як батько, Василь з дитинства і не мріяв. А життя, зі свого боку, з повагою ставилося до його планів. Народився наш герой 26 липня 1978 року. Швидко промайнуло щасливе дитинство у звичайних турботах сільської сім’ї. Навчався у Краснопільській ЗОШ, але випускником став Хмелівської школи, яка вперше зустрічала сільських дітлахів, коли Василь Лаврентєв вже йшов до дев’ятого класу. Здобувши базову загальну середню освіту, юнак вступив до Краснопільського ДПТНЗ-43. Continue reading →

Життя для родини і за Батьківщину: Пам’яті Героя Олександра Хаматуліна

Leave a reply

Обірване життя світлої людини

Життєвий шлях Хаматуліна Олександра Олександровича, світлої та доброзичливої людини, обірвався у 26 років. Він назавжди залишиться в пам’яті та в наших серцях – таким, яким був: життєрадісним, надійним і безмежно відданим своїй родині та Батьківщині.

Олександр Хаматулін народився 5 грудня 1998 року у селищі Краснопілля. Закінчив 9 класів Краснопільської ЗОШ у 2014 році, у 2017-му отримав професію будівельника у ДПТНЗ «Краснопільське ПТУ» та продовжив навчання у Сумському будівельному коледжі. Continue reading →

Від першої “сірої” зони до стабілізації лінії фронту: хронологія російського наступу на Сумщину

Leave a reply

28 червня чотири місяці, як на карті DeepState були відображені зміни контролю над територією у Юнаківській громаді — наприкінці лютого з’явилася перша “сіра” зона поблизу села Новеньке. Нині ж окупованими значаться майже 212 кілометрів квадратних у Юнаківській, Хотінській та Миропільській громадах.

21 червня Головнокомандувач ЗСУ Сирський повідомив, що українські військові відновили контроль над Андріївкою Хотінської громади, а 26 червня — про стабілізацію лінії бойового зіткнення. Суспільне зібрало основні події чотирьох місяців російського наступу на Сумщину. Continue reading →

#Герої_мого_часу. Гасити пожежу на прикордонні краснопільським рятувальникам допомагає світ

Leave a reply

Представники Громадянського руху «Свідомі» з Луцька відвідали прикордонну Краснопільську громаду і передали гуманітарну допомогу для місцевих рятувальників. Для пожежно-рятувального загону та сільських пожежних команд були передані теплі куртки та штани, легший спецодяг, спецвзуття, шоломи, протипожежні засоби тощо. Це вже друга партія допомоги, залучена для наших пожежників у співпраці з партнерами з Волині та Німеччини.

«Допомагаємо з надією у перемогу»

За словами депутата Луцької міськради та співзасновника ГО «Громадянський рух «Свідомі» Михайла Находа, організація відгукнулася на прохання пожежних частин громад Сумщини, розташованих близько до російського кордону, й разом із німецькими партнерами з міста Вестерштеде зібрали речі, необхідні для якісного виконання їхніх важливих завдань. Continue reading →

Пам’яті Івана Григоровича Дейнеки

Leave a reply

19 СЕРПНЯ МИНАЄ РІК З ДНЯ СМЕРТІ ІВАНА ГРИГОРОВИЧА ДЕЙНЕКИ

Добігає час, коли душа залишить цей обрій та полине у вись.

На жаль, словами важко загоїти на серці страшну рану від втрати, знайти слова втіхи, проте спогади про Івана Григоровича завжди будуть світлими.

Він жив, радів світу, людям, що оточують його, був відданий своїй справі. Continue reading →

Місія “Проліска” організувала соціальні маршрути до прикордонних громад Сумщини, куди не їздить рейсовий транспорт

Leave a reply

11 соціальних маршрутів на Сумщині відкрила гуманітарна місія “Проліска”. Проїзд для мешканців – безоплатний.

Соціальний транспорт місії “Проліска” на Сумщині. Червень 2023 р. Фото: Суспільне Суми

Один з останніх маршрутів – “Бранцівка – Краснопілля“. З початку повномасштабної війни, розповіли мешканці села, до них не їздили рейсові автобуси, тепер же матимуть постійний рейс до центра громади раз на тиждень. Continue reading →

Леонід Дідоренко: Храми Краснопільщини (X)

Leave a reply

До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича

ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (X)

(закінчення)

***
Монастирі

Ряснянський монастир

(продовження)
…
Свято-Дмитрівський храм у монастирі

Головний храм Ряснянського монастиря – собор святого великомученика Дмитрія Солунського, освячений на честь цього святого 25 жовтня 1881 р. Іменем цього святого освячені храми в Рясному, Новодмитрівці, та й монастир носить ім’я Святого Дмитрія. Continue reading →

Леонід Дідоренко: Храми Краснопільщини (IX)

Leave a reply

До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича

ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (IX)

(продовження)

***
Монастирі

Ряснянський монастир

Ряснянський Свято-Димитрівський монастир — це ціле містечко, котре було відомим духовним і культурним центром для широкої округи і котре зникло, затерте різними соціальними і насильницькими політичними перетвореннями. Його ніяк не можна викреслити з історії нашого минулого. Отож, вважаємо за потрібне розповісти про цей монастир на згадку поколінням. Continue reading →

Леонід Дідоренко: Храми Краснопільщини (V)

Leave a reply

До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича

ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (V)

(продовження)
…

Свято-Троїцький храм у Мезенівці

Про перший храм у Мезенівці ми знаємо небагато, навіть невідомо, коли він був збудований. Уперше про нього згадується в 1750 р., тут налічувалося 257 парафіян[25]. Continue reading →

Світле ім’я її – Світлана

Leave a reply

Чи ж є ніжніший, веселіший, радісніший і дорожчий звук для вчительського серця, ніж оцей малиновий дзвін звичайного шкільного дзвіночка? В ньому все моє життя, радість праці, любов до дітей, особисте щастя. Школо моя! Радість моя! Ти живеш в моїй пам’яті такою, якою я побачила тебе в перші роки навчання і коли вже свідомо ступила на твій поріг молодою та зеленою вчителькою. Ти залишаєшся в моїй пам’яті назавжди, як свідок моєї неповторної юності.

Світлана Снісаренко

Народилась Світланка у листопаді 1943 року. Родина вчителів вже мала двох синочків. Так склалась доля, що з шестимісячного віку дівчинку та її братів виховувала молода дружина батька, яку вони звали мамою. На той час подружжя Покидченків Юрія Лавроновича – хіміка-біолога за фахом, та Марії Іванівни – вчительки початкових класів, проживало у селі Парне Сумського району. Continue reading →