Східний кордон. Краснопільська ділянка

СХІДНИЙ КОРДОН

У 1991 році завершився наймасштабніший та, мабуть, найбезглуздіший експеримент в історії людства, експеримент з побудови ідеального комуністичного суспільства. Завершився він, на щастя, повною поразкою і розпадом СРСР. Замість одного величезного Радянського Союзу на мапі світу з’явилося 15 нових країн, в числі яких була і Україна. Ми отримали довгоочікувану незалежність але разом із цим взяли на себе багато обов’язків, і один з них: обов’язок охороняти кордони своєї держави. На той момент справа ця здавалася абсолютно формальною, бо з одного боку у нас була Європа, яка нічим нам не загрожувала, з іншого – взагалі «братня країна» Росія. Та невдовзі на зміну уявленням про ідеальний світ прийшла реальність: контрабанда, нелегальні мігранти, вивіз цінностей, кордон потрібно було захищати, якщо не від ворогів то принаймні від кримінальних елементів.

Протягом двох років вдалося майже з нуля створити Прикордонні війська України. В той час, а саме 3 лютого 1993 року, з’явилася застава прикордонного контролю «Краснопілля». Очолив заставу майор В. Гайдуков, а невдовзі відбулася історична подія для всіх прикордонників Краснопілля – 4 березня 1993 року майор Гайдуков, старші сержанти Чергинець, Петров, сержанти Журавльов, Дерев’янченко та молодший сержант Єшенко вирушили у перший в історії Краснопільської застави прикордонний наряд по контролю державного кордону. 11 грудня того ж 1993 року був відкритий міжнародний залізничний пункт пропуску «Пушкарне». На той час ділянка кордону, яку охороняли краснопільські прикордонники, складала всього 78 кілометрів та за період з 1993 по 2005 роки було затримано біля 20 тисяч порушників, конфісковано контрабандних товарів на суму більш ніж 800 тис грн. Здавалося б мирний та спокійний кордон виявися зовсім не спокійним.

Враховуючи обставини, в лютому 1996-го був сформований новий підрозділ – прикордонна застава «Краснопілля». Під охорону була взята ділянка кордону Велико-Писарівського та Краснопільського районів загальною протяжністю 148 кілометрів. Першим начальником застави став лейтенант Ігор Юрчук. Величезну роль в житті застави зіграв також ветеран прикордонних військ прапорщик Сергій Капінос, він фактично виховав ціле покоління краснопільських прикордонників, передаючи їм свій величезний досвід.

1 травня 1996 року о четвертій годині ранку прикордонний наряд у складі прапорщиків Анатолія Ганжали і Андрія Волоха вирушили у перший наряд по охороні державного кордону. А вже 3 травня відбулося перше затримання, прапорщики Капінос і Малєєв зупинили автомобіль ГАЗ-53, на якому двоє контрабандистів намагалися перевезти близько двох з половиною тон борошна. Всього тільки за перший рік існування застави було здійснено 46 затримань. Найбільшою контрабандою, яку намагалися перевезти через краснопільську ділянку, була партія титанового білила вартістю понад $100 тис.

З початком російсько-української війни ситуація кардинально змінилася, і першими це відчули прикордонники. На початку агресії Росія намагалася дестабілізувати ситуацію по всьому східному кордону України, активно використовуючи провокації. Не стала виключенням і краснопільська ділянка. Прикордонники, які до цього мали справу лише із контрабандистами та нелегальними мігрантами, стикнулися з новими для себе загрозами, але завдяки досвіду та навичкам майже миттєво адаптувалися до ситуації.

Один з показових випадків трапився на початку 2014-го. Надійшов сигнал про порушення периметру. Одразу ж була піднята оперативно-розшукова група, на місці було зафіксовано перетин кордону з боку України, в декількох метрах від контрольно-слідової полоси лежали речі, але знаходились вони вже на території РФ. Було зрозуміло, що їх перенесли з нашого боку і в торбинах могло бути що завгодно, від якихось господарчих товарів, до паперів із грифом «державна таємниця». Але ж командир групи, оцінивши ситуацію, зумів прийняти правильне рішення і не перетинати кордон. Було викликано підкріплення і невдовзі біля речей була помічена група російських військовослужбовців, які, в разі перетину українськими прикордонниками кордону, готували їх захоплення, речі були лише приманкою.

На початку агресії таких випадків було багато, та Сумська область здалася не найкращим вибором для «Руського міра», провокації потроху почали ущухати. Та ситуація все одно залишається напруженою.

Великого розголосу набув випадок про порушення повітряного кордону на ділянці Сумського прикордонного загону. Трапилося це зовсім недавно, 16 березня цього року, поблизу Краснопілля, російський гелікоптер заглибився на територію України на відстань від 50 до 100 метрів. В прикордонників немає жодних сумнівів, що такі випадки, на жаль, будуть повторюватися в майбутньому.

Сьогодні Відділ прикордонної служби «Краснопілля» охороняє ділянку кордону протяжністю 117,5 кілометрів, до складу відділу входять відділення інспекторів прикордонної служби в Славгороді та Миропіллі. Незважаючи на те, що зараз провокацій з боку РФ майже не відбувається, за виключенням поодиноких випадків, війна внесла серйозні корективи. По-перше, різко збільшилася кількість незаконних перетинів кордону, і здебільшого це не мігранти, а цивільні особи з прилеглих територій. В селах по обидва боки проживає велика кількість родичів, а легальний перетин кордону значно ускладнився, до того ж діють карантинні обмеження. По-друге, змінилася контрабанда і поведінка самих контрабандистів. Враховуючи чисельні санкції з боку України і Євросоюзу та контрсанкції російської сторони, контрабанда збільшилася в рази, а контрабандисти стали більш агресивними, за умов що склалися, це надприбутковий бізнес і цілком логічно, що криміналітет захищає свої оборудки.

В березні 2020 року співробітники відділу прикордонної служби отримали інформацію про велику партію контрабанди, яку готувалися переправити до Росії. В ході операції поблизу села Покровка були виявлені двоє підозрюваних. Помітивши прикордонників особи заскочили в машину та, не реагуючи на попереджувальні постріли, втекли. Прикордонникам вдалося отримати відтиск протектора шин і в ході оперативно-розшукових заходів вони, врешті решт, виявили сліди потрібного автомобіля. Затримали зловмисників вже далеко від кордону. З’ясувалося, що контрабандисти намагалися переправити до РФ партію відео-апаратури для прихованого відеоспостереження. Це була одна з найскладніших операцій, в якій краснопільським прикордонникам довелося діяти у тісній співпраці із СБУ та поліцією.

У вересні того ж року прикордонники, спільно із співробітниками СБУ, затримали двох осіб, які на автомобілях «Toyota Prado» та «ГАЗель», намагалися ввезти в Україну партію червоної ікри вартістю близько 2 млн. гривень. Однак найбільшу небезпеку становить контрабанда товарів військового призначення. Останній такий випадок – партія списаних деталей для літаків СУ-24, яку намагалися незаконно ввезти на територію України.

Після 2014 року, коли ділянки кордону в Луганській та Донецькій областях були перекриті і перевезення контрабанди тут стало справою досить складною та небезпечною, Сумська область залишилась єдиним більш-менш доступним для контрабандистів шляхом. Тому додаткове інженерне обладнання кордону на цьому напрямку, та технічне переоснащення відділів прикордонної служби цілком виправдано. І тут велику роль грає програма співробітництва Україна-НАТО. В рамках цієї програми відділу прикордонної служби «Краснопілля» вдалося повністю оновити комп’ютерне обладнання, регулярно проводяться спільні навчання, семінари, зустрічі по обміну досвідом. Сьогодні на озброєнні краснопільських прикордонників позашляховики, квадроцикли, снігоходи, прилади нічного бачення, тепловізійне обладнання, пристрої прихованого спостереження, і навіть квадрокоптери, які ще не так давно вважалися екзотикою.

ЗГАДУЮТЬ ПРИКОРДОННИКИ-АТОВЦІ

Віталій

На військову службу в прикордонні війська прийшов в 2013 році. На початку 2014-го наш підрозділ вирушив на схід. Несли службу в Донецькій та Луганській областях на пунктах пропуску. Досвід бойових дій в мене не дуже великий, в «зоні» я відбув всього лише одну ротацію. Можна сказати, пощастило, в серйозних сутичках наш загін участі майже не брав.

Запам’ятався один випадок, на Довжанському КПВВ була спроба прориву кордону з боку РФ. БТР та два КАМАЗи з бойовиками. На КПВВ людей було не багато, основні сили трохи вглибині на блок-постах, на пунктах пропуску таких надзвичайних подій практично не було, проривалися, переважно, через кордон, пункти перетину не чіпали. Але так ось сталося. Фактично то був самий серйозний для мене бій, два КАМАЗи бойовиків, броньована техніка, але напад ми відбили, після цього КПВВ, звичайно, підсилили.

Після ротації був направлений в академію Богдана Хмельницького, це було в 15 році. Закінчив і з того часу служу у відділі прикордонної служби «Краснопілля».

Євген

Я проходив службу з 2014 року у Львівському прикордонному загоні, кінолог. В 16-му потрапив в зону АТО, в Волноваху, теж в якості прикордонника. В Волновасі було трохи жорсткіше. Ми, як прикордонники, стояли попереду, майже на лінії розмежування, одразу за нами знаходився укріплений блокпост. Коли починався обстріл, ми, так би мовити, опинялися між двох вогнів, з одного боку сепарський обстріл, з іншого наші з блокпосту відповідають. «Весело» було одним словом. Але, слава богу, повернулися всі. Після ротації я також потрапив в Академію Державної Прикордонної служби.

Після закінчення служу в Краснопіллі. Звісно, служба в зоні АТО наклала свій відбиток. Хлопці, які до війни тут служили, розповідають, що тоді наряди наші та російські віталися один з одним, розмовляли. Зараз, після «Сходу» навіть дивитися на військових росіян неприємно. А взагалі служба подобається, багато нового в плані обладнання, методів роботи це завжди цікаво.

Підготував Є.ЮРКІВСЬКИЙ

Джерело:
Краснопільська газета «Перемога», №42, 15 жовтня 2021 року
СХІДНИЙ КОРДОН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.