Осоївка на Сумщині виглядає як декорація до фільму-катастрофи. Попри те, що до кордону понад 10 кілометрів, російські КАБи зруйнували село — школу, магазини, хати людей. Тут залишилось не більш як пів сотні мешканців. Поміж зруйнованих будинків блукають покинуті тварини.
Кордон.Медіа вирушили в Осоївку разом з отцем Олександром – священником-волонтером, який ще з березня вивозить людей з прикордоння.
Цього разу отець Олександр вивозив місцевого священника та майно церкви, вже пошкодженої вибуховою хвилею.
Тож як все пройшло – дивіться у відео: https://youtu.be/_HQpl8VEw90
Ситуація в Осоївці не настільки складна, як, наприклад, у Краснопіллі, та все ж залишатися у цьому селі небезпечно.
Священник розповідає, що займається евакуацією з березня, відколи люди почали масово покидати прикордоння Сумського району. Не всі мають змогу вибратися самостійно, багатьом потрібна допомога.
«Майже кожного дня ми їздимо, і, якщо людина виїжджає з майном, то і майно, і худобу вивозили, собачок, котиків. От така історія», – говорить отець Олександр.
За цей час йому вдалося вивезти вже більше 40 людей – з Краснопілля, Угроїдів, а тепер ось і з Осоївки.
«Недалеко від церкви був вибух, прилетів КАБ, тож сьогодні їдемо забрати вціліле церковне майно і місцевого священника», – розповідає чоловік.
Осоївка зустрічає нас розбитими хатами. Останнім часом тут було багато ударів та влучань.
І, поки їдемо до місця призначення, отець Олександр розповідає, як він почав займатися евакуацією людей:
«На своїй сторінці у фейсбуці я опублікував оголошення, що ми готові безкоштовно вивозити людей, і почалися дзвінки…»
Таких дзвінків з проханням про допомогу за день може бути понад 200, каже священник. Спочатку просили просто вивезти з небезпечної зони людей, але зараз вже почався такий собі зворотний процес:
«Люди просять, щоб ми поїхали туди разом з ними, щоб забрати документи, одяг тощо. І це така, знаєте, неоднозначна річ: ми все розуміємо, але ж це означає – везти людей знову під ворожий вогонь…»
Чоловік говорить, що кілька таких рейсів зробили, але, побачивши, наскільки це може бути небезпечним, поки що таку діяльність припинили.
На питання, чи страшно їздити на прикордоння, отець Олександр відповідає просто:
«Мабуть, у кожної людини є страх, коли вона розуміє, КУДИ вона їде. Але, коли ти вже у процесі, коли всі думки зайняті тим, щоб усе швидко повантажити в машину, все спланувати, то тоді немає часу на ці рефлексії – «прилетить – не прилетить». А от вже коли виїжджаєш звідти, то відчуваєш таке полегшення, такі ендорфіни…»
Священник каже, що після Краснопілля та Угроїдів Суми здаються безпечним місцем: «Як у Суми вже вертаєшся, то ніби в рай заїхав…»
А поки машина їде вулицями села, наближаючись до центру, скрізь бачимо дуже мало вцілілих будинків і дуже багато розбитих… Потрощені дерева, які вже навряд чи колись знову зазеленіють, поламані паркани… Так виглядають оселі мирних людей після ударів російських КАБів.
Місцевий священник отець Андрій зустрічає нас біля храму та розповідає, що служить тут, у селі, а також у сусідній Малій Рибиці, ще з 2001 року. В Осоївці до повномасштабного вторгнення жила і його родина:
«Тут народилися наші дітки. Спочатку ми на квартирах жили 12 років, а потім батьки нам придбали маленький будиночок, ми потихеньку його розбудовували, щоб дітям було затишно тут жити».
«Було, що навіть повернулися, півроку тут прожили, але потім нам під хату прилетів «Град», посік будинок, вікна, дитячу пісочницю, будиночок отам, де дітки гралися…», – розповідає отець Андрій.
Тож у сім’ї зрозуміли, що тут не можна залишатися дітям. Сам священник приїжджав служити сюди на церковні свята, у неділю, а також завжди, коли була потреба.
Родину ж пригріли друзі в Сумах. Але зараз, каже чоловік, сім’я шукає в місті якесь своє житло.
У Малій Рибиці служби не проводяться вже давно: з села вже виїхало багато вірян. До того ж там небезпечно – літають дрони, від яких вже постраждало багато машин.
А в Осоївку отець Андрій ще недавно приїжджав, допоки росіяни не почали інтенсивно закидати село КАБами. Зараз, за словами чоловіка, тут мешкає не більш як 50 людей, всі інші виїхали. Раніше ж в селі було близько 2000 жителів.
І, поки священники вантажать в машину речі з церкви, йдемо до місцевої школи. Центральна частина будівлі практично зруйнована.
18 квітня російські КАБи поцілили прямо у навчальний заклад. Після цього він вже навряд чи може бути відновлений.
Навпроти школи – повалені дерева, розбиті, спалені хати, у землі – вирва від авіабомби. На розтрощеному подвір’ї бачимо гусей, качок – вірогідніше за все, покинутих, адже жодної людини побачити тут нам не вдалося.
Тиша, яка стоїть у селі, серед покинутих, зруйнованих будинків, просто вражає…
З одного двору до нас вибігає кудлатий пес, привітно махає хвостом – видно, що дуже радий бачити людей. Бідолашна тварина, напевне, була поранена, адже шкутильгає на трьох лапах. Та собака принаймні живий, а от кролі, що лежать у дворі, – вже ні…
Але є й ті, кому вдалося вціліти: у декількох клітках сидять маленькі живі пухнасті кроленята з кролицею.
Дуже прикро й боляче все це бачити, але зрозуміти можна. Не завжди люди, що рятуються з-під ударів, мають можливість вивезти також і всіх своїх тварин.
Повертаємось до церкви. Заходячи всередину, бачимо вибиті вікна, але сама будівля вціліла. Тут вже майже все, що хотіли вивезти, завантажили в автомобіль – тепер ці речі повезуть в інший храм.
Час їхати. Тим більше, що вдалині чуємо звуки вибухів, це – приліт. Тож закриваємо церкву – і в дорогу.
Джерело:
https://kordon.media/pokynuti-haty-ta-vbyti-tvaryny-na-vulyczyah-osoyivku-na-sumshhyni-rosiyany-rozbyvayut-kabamy/
Покинуті хати та вбиті тварини на вулицях: Осоївку на Сумщині росіяни розбивають КАБами
Любов Сітак
21 Кві 2025
