Як жила прикордонна Сумщина на другому році повномасштабної війни з росією

Прифронтова область, що має понад 560 км протяжності кордону з РФ, щодня обстрілюється з усього наявного у ворога важкого озброєння – артилерії, мінометів, гармат, танків, РСЗВ. Щодня в прикордонних громадах Сумщини фіксують понад сотню вибухів через обстріли росіян. Гинуть люди: тільки за останні два місяці – майже 70 жертв, серед них четверо – діти. Майже вісім десятків поранених. Посилилися й напади ворожих ДРГ: заходять, руйнують, підривають, убивають. Це постійно тримає в напруженні як цивільних, так і військових.

Як живе Сумщина на другому році повномасштабної війни з Росією – в інтерв’ю кореспондента Укрінформу з начальником Сумської ОВА генерал-лейтенантом Володимиром Артюхом. Continue reading

Півстоліття між фото

Знову з неймовірним захопленням та цікавістю гортаю історичні підшивки «Перемоги». Про що писала районка п’ятдесят років тому? Звісно все цікаво. Сільські весілля, передовики сільського господарства, культурна нива, просто милі фото дітлахів. А ось молода жінка з щирою посмішкою та добрими очима, схожа на акторку…

Це свинарка з відгодівельного комплексу хмелівського колгоспу імені Гагаріна Ніна Іванівна Зеленська. Тож повертається Ніна Іванівна на сторінки «Перемоги» через півстоліття.

Народилась Ніна 19 лютого 1941 року у родині простих робітників на Донбасі. Мама мала інвалідність. Згодом родина переїхала до села Мезенівка. У 1947-му у родині з’явилась ще одна дівчинка, яку назвали Надійкою. Скрутне становище родини змусило влаштувати старшу донечку на виховання до інтернату. Там дев’ятирічна Ніна і розпочала свою освіту. Continue reading

Гуманітарний коридор з окупованих територій через Сумщину: умови перетину кордону в 2024 році

Гуманітарний коридор через Сумську область – один з небагатьох шляхів, яким можна дістатися з тимчасово окупованих територій Донеччини, Луганщини, Запоріжжя, Херсонщини та Криму на підконтрольну Уряду України територію.

Про умови перетину пункту пропуску в 2024 році виданню ТРИБУН розповів координатор напряму евакуації Благодійного фонду “Схід SOS” Ярослав Корнієнко. Continue reading

“Колотилівка – Покровка” та “Мокрани – Доманове”: росіяни поширюють фейк про перетин гуманітарних коридорів

У січні 2024 року продовжують діяти гуманітарні коридори для українців, які хочуть повернутися з окупованих територій на Батьківщину. Мова йде про пункт пропуску через Сумщину – “Колотилівка – Покровка” та через Республіку Білорусь – “Мокрани – Доманове”. Однак окупаційна “влада” всіляко намагається перешкодити виїзду на підкотрольні Україні території, поширюючи недостовірну інформацію.

Детальніше про це виданню ТРИБУН розповіла координаторка громадської організації “Донбас СОС” Віолета Артемчук. Continue reading

У Краснопіллі розповіли про вчительку, що загинула внаслідок російського обстрілу

У Краснопіллі внаслідок російського обстрілу загинула місцева мешканка. Боєприпас влучив у лазню, зруйнувавши її вщент. 69-річна вчителька географії Наталя Середа була тоді у будівлі. На місці влучання побували журналісти Суспільного.

Володимир Вербенко сусід загиблої. Його будинок також пошкодило уламками. Чоловік говорить: після обстрілу відразу побіг до сусідів, аби допомогти, але жінка була вже мертвою. Російський боєприпас влучив прямо у лазню, на той момент жінка була всередині будівлі.

Дуже швидко все відбувається. Не думаєш про ховання, думаєш, що робиться в сусідів, якось треба рятувати“. Continue reading

“Зруйнували матеріальну базу, але не ідею”. Як живе “Грунівська Січ” за 10 км від кордону з РФ

На Слобожанщині за 10 км від кордону з РФ розмістилася “Грунівська Січ”. Це аналог Козацької Січі й садиба зеленого туризму. У цьому просторі відтворено побут і культуру українського козацтва. До 24 лютого 2022 року “Грунівська Січ” радо зустрічала усіх охочих у своїх стінах. Однак, нині простір не працює. До того ж на початку літа 2023 року внаслідок російської атаки безпілотника тут була зруйнована світлиця. Більше Суспільному розповів співзасновник дитячого кінного козацького табору “Грунівська Січ” Микола Фісаюк. Continue reading

Згадуючи Євгена Моголенця. Який слід Він зумів залишити у серцях близьких за такий недовгий життєвий шлях?

17 грудня минуло важких десять місяців, як загинув прикордонник Євген Моголенець з Краснопілля. Жені назавжди 24. Який слід Він зумів залишити у серцях близьких за такий недовгий життєвий шлях?

– Я була класним керівником Жені з п’ятого по восьмий клас, – згадує учня Людмила Омельченко. – У моїй пам’яті Він залишився завжди усміхненим, доброзичливим і щирим хлопчиком. Не пам’ятаю, щоб Женя колись гнівався на когось, сердився, ображався. Саме тому користувався авторитетом як у хлопців, так і у дівчат. Вчився добре, підтримував завжди всі добрі починання в класі. Був душею компанії. Я не уявляю його без посмішки… Не можу й досі змиритися з тим, що він загинув, не вкладається просто в голові! Про таких як Женя говорять – «золота дитина». Continue reading

Сьогодні Павлу Биченку мало б виповнитись 22 роки! Але назавжди залишилось двадцять…

Старший солдат Павло Биченко загинув 3 березня 2022 року неподалік Лебедина, але й після смерті росіяни, які так хизуються своєю набожністю, познущались над тілом дев’ятнадцятирічного гвардійця, і коли труну через кілька днів все ж доставили до Краснопілля, Павлу Биченку, який героїчно загинув у бою, не змогли віддали останню шану земляки, друзі та знайомі через небезпеку обстрілів.

Попри те, що спогади про ті страшні березневі дні даються вкрай важко матері Тетяні Валентинівні, під час спілкування вона тримається мужньо.

– Колись моя прабабуся говорила, що треба терпіти і не плакати, бо тому, кого оплакуєш, буде сиро на тому світі. Тому й тримаюся, хоч іноді хочеться кричати. Якби моєму Паші Там було комфортно, а я вже тут все терпітиму, – каже Тетяна Валентинівна. Continue reading

ВІН БУВ ДОБРИМ ОДНОСЕЛЬЦЕМ І ВОЇНОМ ВІДВАЖНИМ. ЗГАДУЮЧИ ВОЇНА-ЗЕМЛЯКА СЕРГІЯ ЛЮТЕНКА

Сергій Лютенко народився 1 березня 1985 році в місті Суми. У 1993 році разом з батьками переїхав до села Локня Юнаківської громади Сумського району. З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Останні 5 років мешкав у селі Хмелівка Краснопільської селищної ради, де жив разом із дружиною та трьома дітьми, працював охоронцем. Continue reading

“Це була дивовижна Людина, найкращий друг”. Згадуючи Воїна-земляка Анатолія Хиценка

Анатолій Петрович Хиценко загинув 20 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області, обороняючи Україну від російського загарбника. Анатолій Хиценко був доброю і працьовитою людиною, завжди йшов назустріч людям, підтримував і допомагав.

Він народився 9 травня 1980 року в селі Мезенівка в багатодітній родині. Батьки були робітниками Мезенівського цукрового заводу. Анатолій був найменшою дитиною в сім’ї. У 1995 році Анатолій закінчив вісім класів Мезенівської восьмирічної школи. Трудову діяльність розпочав молодим робітником Мезенівського цукрозаводу. Потім працював робітником у Мезенівському бурякорадгоспі на молочнотоварній фермі. Continue reading