Tag Archives: волонтер

ВОЛОНТЕРСЬКІ ХРОНІКИ. ДОПОМОГА АРМІЇ ТРИВАЄ

160304_helparmy
У складні часи численних випробувань, які зараз переживає Україна, усі свідомі люди намагаються взяти відповідальність за країну, беручи посильну для себе ділянку – стають волонтерами, роблять пожертвування чи просто чесно працюють на своїх роботах, будуючи нову систему цінностей.

Свого часу волонтери, мільйони звичайних українців внесли колосальний внесок у підтримку практично голої і босої армії, яка стала на захист України від російської агресії. Сьогодні наші збройні сили, їх екіпіровка, досвід, не йдуть у жодне порівняння з тим, що було на початку антитерористичної операції. Свідченням цьому є і зменшення звернень земляків-краснопільчан про допомогу до місцевих волонтерів. Звичайно, фінансові можливості жителів нашого району, місцевих підприємств і підприємців значно поступаються можливостям великих міст, тож і місцеві волонтерські організації не придбавали для фронту танки і автомобілі, але майже кожне звернення наших хлопців із передової не залишалось без уваги місцевих активістів. Тож посилки на схід до наших захисників линуть і сьогодні.
Continue reading

Прості мужики. Звичайні герої.

151214_P_Kozakov1
Українці ніколи не мріяли про нових військових героїв, але нас ніхто не питав — просто поставили перед фактом. Практично жоден день у зоні АТО не минає без подвигів наших армійців, зрештою, сам факт того, що вони не стали ховатися від повісток і сьогодні несуть службу – вже подвиг. Але що ми знаємо про цих хлопців? Майже нічого. В усі часи армія трималась на простих сільських чоловіках, хлопцях. Павло Козаков з Угроїд один з таких нічим не примітних чоловіків. Білорус за національністю, він у 2005 році отримав український паспорт і вже як Громадянин України у вересні 2014 року пішов захищати тепер вже свою землю.

Читачі районки мабуть пам’ятають коротку розповідь про Павла в одній з волонтерських хронік. Як механік-водій-електрик воював у населених пунктах Горняк, Курахово, Піски, Карловка. Там у нього з’явився другий день народження – 20 листопада 2014 року, коли за кілька метрів від нього вибухнула міна, проте жодних ушкоджень не отримав. Але холод, сирість і старі болячки дали про себе знати відтак війна для Павла Козакова мала б скінчитися. Та лікарі виявилися іншої думки і чоловік вирушив, як каже, на свою «другу військову кампанію».
Continue reading