Олійник Іван Федорович – старшина мінометної роти 117-го гвардійського стрілецького полку 39-ї гвардійської стрілецької дивізії 8-ї гвардійської армії 1-го Білоруського фронту, гвардії сержант – на момент представлення до нагородження орденом Слави 1-го ступеня.

Народився 26 грудня 1909 року в селі Рясне нині Краснопільського району Сумської області в сім’ї селянина. Українець. Закінчив 5 класів. Працював у колгоспі. З 1933 року жив у місті Нова Одеса Миколаївської області (Україна). Працював токарем, а потім в радгоспі Миколаївського району.

У Червоній Армії в 1931-1933 роках, в 1939-1940 роках і з квітня 1944 року. Учасник походу радянських військ у Західну Україну 1939 року і радянсько-фінляндської війни 1939-1940 років.

Учасник Великої Вітчизняної війни з травня 1944 року. Відзначився в боях при форсуванні річок Південний Буг, Вісла, Одер, звільняв Польщу, штурмував Берлін.

Наводчик міномета 117-го гвардійського стрілецького полку (39-а гвардійська стрілецька дивізія, 8-а гвардійська армія, 1-й Білоруський фронт) гвардії червоноармієць Іван Олійник на початку серпня 1944 року в числі перших форсував річку Вісла в районі Пшевуз-Тарновскі (37 кілометрів на північний захід від міста Радом, Польща). У боях за розширення плацдарму ліквідував три вогневі точки і більше відділення ворожих солдатів.

Наказом від 14 серпня 1944 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії червоноармієць Олійник Іван Федорович нагороджений орденом Слави 3-го ступеня (№126406) .

У січні 1945 року старшина мінометної роти 117-го гвардійського стрілецького полку гвардії сержант Іван Олійник при прориві глибоко ешелонованої оборони противника на Магнушевському плацдармі (20 кілометрів на південний захід від міста Гарволін, Польща) знищив три вогневі точки і до взводу ворожої піхоти.

В боях за місто Познань забезпечив безперебійне постачання підрозділу боєприпасами, вів вогонь з міномета.

Наказом від 17 лютого 1945 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії сержант Олійник Іван Федорович нагороджений орденом Слави 2-го ступеня (№15531).

З 16 квітня 1945 року Іван Олійник при прориві оборони противника на лівому березі річки Одер і в боях за Берлін під безперервним ворожим кулеметно-артилерійським вогнем вміло керував доставкою боєприпасів підрозділу, вогнем з міномета завдав значної шкоди противнику. Відбив з бійцями роти наступ групи ворожої піхоти, ліквідувавши сімох і захопивши в полон дев’ятьох солдат.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії сержант Олійник Іван Федорович нагороджений орденом Слави 1-й ступеня (№968), ставши повним кавалером ордена Слави.

У 1945 році демобілізований. Жив у місті Миколаїв (Україна). Працював токарем. Помер 17 травня 1993 року.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), орденами Слави 1-го (15.05.1946), 2-го (17.02.1945) і 3-го (14.08.1944) ступеня, медалями.

У селищі міського типу Краснопілля на Алеї Героїв встановлено пам’ятну дошку І.Ф.Олійнику.

 
Джерело:
http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=4415
Олійник Іван Федорович
26.12.1909 – 17.05.1993
Повний Кавалер ордена Слави