Мирне Краснопілля: спогади про життя, яке у нас відібрали
Колись наше Краснопілля жило зовсім іншим, тихим і водночас бурхливим життям. Селище вирувало подіями, а місцева молодь активно шукала себе в спорті. Футбольні баталії, лижні гонки та, звісно, паверліфтинг, з якого Краснопілля неодноразово приймало змагання різних рівнів. Continue reading
Для Надії Скоропад музей Павла Грабовського у селі Грабовське був не просто місцем роботи. Ще п’ятикласницею вона стала екскурсоводкою, а згодом усе трудове життя присвятила бібліотеці й музею. Тут зустрічали гостей з усієї України та з-за кордону, збирали старовинні рушники, поповнювали експозицію новими знахідками, відкривали для відвідувачів життя поета, який народився саме в цьому селі. Continue reading
Павло Грабовський із Сумщини був поетом, публіцистом і перекладачем. У пам’ять про нього назвали село, у якому народився, — Грабовським. Коли поету було трохи більш як 20 років, його заарештували, а згодом відправили на заслання. Жити до України він більше не повернувся. Розповідаємо, як поет друкувався у Львові — за тисячі кілометрів від поселень, у яких жив, мав три кохання, а його син став фізиком — і долучився до створення сучасного телебачення. Continue reading
Валентина Іванівна Ярмош сьогодні мешкає в Сумах. Але сама вона на це лише сумно посміхається.
— Я не міська жителька, — каже жінка. — Мій дім в Угроїдах. Переїзд до міста не був її вибором. За неї це зробила війна.
Вона мешкає у квартирі, яку колись отримав її батько, працівник «Хімпрому», але справжнім домом вважає інше місце — свою садибу в Угроїдах, де пройшло майже все життя, де народилися і виросли діти, де кожне дерево посаджене власними руками і де залишилася частинка її душі.
— Я не розумію, як тут жити, — розводить руками Валентина Іванівна. — Це не життя.
Майже щотижня вона намагається вирватися додому. Туди, де зараз немає нормального життя, де небезпека чатує на кожному кроці. Де немає світла, газу і води. Де постійно чути війну. Але там залишилися її кури, коти, собаки, ягничка з ягнятком і спогади. І все це для неї однаково важливе. Continue reading
Війна, міграція, низькі зарплати та вигорання змінюють не лише життя людей, а й роботу регіональних медіа. Редакції на Сумщині дедалі частіше стикаються з нестачею журналістів, операторів, smm-фахівців і менеджерів, через що відкладають запуск нових проєктів, змінюють формати роботи та навчають працівників з нуля.
Регіональна представниця Інституту масової інформації у Сумській області Ольга Панфілова поспілкувалися з керівниками чотирьох сумських медіа, щоб з’ясувати, кого сьогодні найважче знайти, як редакції долають кадрову кризу та як вона впливає на контент. Continue reading
