Tag Archives: козацтво

“Зруйнували матеріальну базу, але не ідею”. Як живе “Грунівська Січ” за 10 км від кордону з РФ

Leave a reply

На Слобожанщині за 10 км від кордону з РФ розмістилася “Грунівська Січ”. Це аналог Козацької Січі й садиба зеленого туризму. У цьому просторі відтворено побут і культуру українського козацтва. До 24 лютого 2022 року “Грунівська Січ” радо зустрічала усіх охочих у своїх стінах. Однак, нині простір не працює. До того ж на початку літа 2023 року внаслідок російської атаки безпілотника тут була зруйнована світлиця. Більше Суспільному розповів співзасновник дитячого кінного козацького табору “Грунівська Січ” Микола Фісаюк. Continue reading →

Леонід Ушкалов. Бідність як кінічний жест: українська версія

Leave a reply

БІДНІСТЬ ЯК КІНІЧНИЙ ЖЕСТ: УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ

Не так давно мені випала нагода прочитати книгу-діалог «Unser Jahrhundert» («Наша епоха»), в якій п’ятий канцлер ФРН Гельмут Шмідт, той самий, що колись охрестив СРСР «Верхньою Вольтою з балістичними ракетами», та німецько-американський історик Фріц Штерн розмовляють про минуле століття. Загалом, політика мене мало цікавить, тож я навряд чи розгорнув би цю книгу, якби її українським перекладачем не був мій син. І маю сказати, що кілька годин, витрачених на читання книги, не стали для мене змарнованим часом, бо співрозмовники – добре освічені, щирі, небайдужі люди, за чиїми плечима велике й насичене подіями життя, яке зробило обох мудрими. У ході їхньої розмови зринає чимало цікавих питань, зокрема й ось таке: чи можна контролювати сучасний капіталізм за допомогою якихось правил, тобто шляхом регулювання? Шмідт відповідає на це ствердно, а от Штерн сумнівається, бо, на його думку, сьогоднішня нестримна гонитва людей за багатством – річ дуже тривожна й регулювання навряд чи зарадить справі, якщо не змінити людську свідомість. Continue reading →

Федір Турченко: “Перемога проросійських сил під час Майданів означала би кінець української історіографії. За нас би знову писали у Москві” (ч.2)

Leave a reply

“Це парадокс, але приводом до написання моїх україноцентричних підручників стала ініціатива “червоних директорів”

– Пане Федоре, як Ви опинилися в Запорізькому університеті після харківської аспірантури?

– Коли я вже дописував свій текст, почалися розмови про те, щоб залишити мене для роботи на кафедрі. Професор Іван Рибалка пробував домовитися “там, нагорі”, але йому відмовили.

“Там” все пам’ятали. Довелося шукати роботу поза Харковом і у січні 1977 р. я став викладачем кафедри історії СРСР і УРСР Запорізького державного педагогічного інституту (з 1985 р. – держуніверситету). Почалася нова сторінка мого життя.

Факультет був молодий, кадрів не вистачало, тому швидко йшов по службовій драбині: викладач, старший викладач, доцент, завідувач кафедрою СРСР і УРСР. На цій кафедрі під моїм керівництвом працювало близько 20 викладачів. Continue reading →

Як козаки канат тягали або коротко про те, які розваги в сучасних українців

Leave a reply

161026_slav_school1Кожна пора року дарує нам різноманітні свята, що в своїй більшості так чи інакше є практично частиною нашого національного генетичного коду. Одним із чи не найбільш шанованих із них є Покрова, що відзначається 14 жовтня. Звісно, більшість традицій вже давно втрачено, почасти цьому послугувало осучаснення української мови, культури і навіть історії, що, на жаль, стирає зі свідомості юних українців дуже важливі й часто болючі сторінки того, що передувало їх народженню, що передувало навіть народженню незалежної України (і йдеться не про минуле століття).

Бо наша історія вміщує величезну кількість сторінок. І, знову на жаль, більшість з них або ще не описані, або описані під чийсь наказ і погляд, або настільки заплямовані кров’ю, що ще не скоро ми зможемо усвідомити, що саме тоді було написано і як вплинуло на наше майбутнє.
Continue reading →