Tag Archives: Відродження Угроїд

Я ЛЮБЛЮ УГРОЇДИ

160804_Uhroidy1Саме таким гаслом 30 липня зустрічали Угроїди своїх жителів, гостей та всіх, кого доля розкидала по різних куточках країни, але, незважаючи на це, хто все ж вважає наше селище своєю малою батьківщиною. Вже стало доброю традицією саме напередодні свята Святого пророка Ілії, на честь якого освячено духовну скарбницю Угроїд – храм, проводити інше, не менш важливе свято – День селища. В цей день різко збільшується населення Угроїд, бо звідусіль на свято поспішають родичі, друзі, знайомі і просто сусіди з навколишніх сіл, щоб розділити з нами радість.

Ще задовго до початку свята лунала над селищем весела музика, на дітлахів чекали атракціони та батути, в повітрі розчинялися смачні пахощі шашликів та пиріжків, а око милувала красиво прикрашена імпровізована сцена та виставка робіт майстрів декоративно-вжиткового мистецтва. Багато прекрасних витончених робіт місцевих майстрів та майстринь було представлено на ній, але, звичайно, найбільше було вишивок: хрестиком, бісером, стрічками. Автори цих робіт А.С. Блужан, Г. О.Рашевська, Ю.А.Ярош, С.В.Бондарєва. Приємно вразили роботи по дереву молодого майстра В.С. Заїки, а його мама Н.А. Заїка поповнила експонати виставки чудовими картинами, написаними в різних техніках. Не залишилися осторонь і майстрині бісероплетіння. Роботи Ю.О.Тетянченко, К. М. Гримайло, сімейного тандему Дробот Н.Г. та її доньки Тетяни вражали красою та довершеністю.
Continue reading

Відродженню Угроїд бути

160708_Uhroidy1Угроїди – це селище міського типу, яке розвивалося протягом 300 років. За цей час ми багато чого досягли. І економіка, і соціальна сфера були на вищому рівні. Ферми розростались, поля колосились, лікарня та цукровий завод працювали повним ходом, пекарня годувала жителів свіжою здобою, школи, дитячі садки, бібліотеки та музеї завжди були наповнені дзвінкими голосами дітлахів… Одним словом, роботи було сповна.

Та в якийсь момент все, наче, зупинилось. Ферми, пекарня як і деякі садки, закрились, лікарня зменшила свою роботу до мінімуму, бібліотеки стали менше відвідувати, а завод і зовсім розібрали.

Як сьогодні пам’ятаю купу екскаваторів, які все рили та розбивали величезний «притулок» робочих, а вантажні автомобілі замість звичайної справи постачання цукрового буряку, вивозили вже «непотрібні» деталі цільного механізму. Це все поступово призвело до зменшення населення в рази: із чотирьох тисяч до двох (за даними 2013 р.).
Continue reading