Category Archives: Війна і люди

“Життя все одно продовжується”. У релокованому Центрі життєстійкості підтримують людей, які вимушено переїхали через війну

Leave a reply

Центр життєстійкості Миропільської громади почав працювати у жовтні 2024 року, але через постійні обстріли він за кілька місяців призупинив діяльність. Наприкінці того ж року Центр був релокований до Сум. Тут фахівці в більш безпечних умовах продовжили свою роботу. Нині вони проводять індивідуальні консультації та групові заходи, підтримують ветеранів, родини військових, вчать долати стрес і тривожність дітей та дорослих. Continue reading →

Релокація з-під обстрілів, власне виробництво і плани на майбутнє: історія Світлани Ганночки та її лавандового поля

Leave a reply

Любов до краси, яка переросла у справу життя. Понад три тисячі кущів лаванди на 34 сотках вирощує підприємиця Світлана Ганночка. Через постійні обстріли та близькість до російського кордону жінка була змушена релокувати своє лавандове поле із села Угроїди до Бездрика. Як доглядати за лавандою, аби вона щороку рясно квітувала, та чому робота серед рослин стала для неї способом відновлення, жінка розповіла кореспондентам Суспільного.

Нині лавандове поле Світлани Ганночки — у селі Бездрик. Жінка каже, робота з рослинами для неї — не лише бізнес, а й спосіб відновитися та створювати красу навколо. Continue reading →

Історія зі щасливим хвостом. Як врятована з Краснопільщини собака Аліса знайшла дім у родині журналіста

Leave a reply

Війна змусила тисячі людей покинути свої домівки. Зазвичай у новинах це звучить сухо – цифрами, статистикою, зведеннями. Але за кожною цифрою стоїть окрема доля, окрема трагедія, окрема історія втрати.

І дуже часто ці історії – ще й про братів і сестер наших менших. Бо коли люди евакуюються у невідомість, далеко не завжди є можливість забрати із собою тварин. Знайти житло навіть для себе – складно. А знайти прихисток, де погодяться прийняти ще й песика чи кішку, – задача із зірочкою. Не кожен готовий впустити чужу людину, а тим більше – людину з тваринами. Самим тваринам теж потрібні умови, увага, лікування. Continue reading →

Газета, яка не залишила свою громаду. Національна рада відзначила заступницю редактора газети «Перемога» Ольгу Кисленко Почесною грамотою

Leave a reply

До Дня журналіста Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення відзначила Почесною грамотою виконавчу директорку ТОВ «Краснопільська газета «Перемога», заступницю головного редактора Ольгу Кисленко.

Нагорода стала визнанням багаторічної праці та відданості професії, а також роботи, яку колектив газети продовжує виконувати в надзвичайно складних умовах війни. Continue reading →

«ВПО — весела, позитивна та оптимістична». Історія Оксани Дрозд, яка вивезла своє життя з Краснопілля

Leave a reply

Гул безпілотників чути у небі над центром Сум. Люди тримаються стін будинків, які зустрічаються їм Соборною вулицею. Деякі містяни забігають до під’їздів, шукають очима укриття та поглядають у небо, наче хочуть впевнитися, що російські дрони пролітають повз. Через 20 хвилин настає тиша, і місто знову відновлює рух.

Ми зустрічаємо Оксану Дрозд. Час нашої зустрічі припав на російську атаку, тож довелося трохи затриматися в укритті. Жінка згадує, що перший тиждень після переїзду до Сум давався їй важко. Місто зазнає масових атак армії РФ, тож Оксані було нелегко адаптуватися попри досвід життя у селищі, значно ближчому до кордону з агресором. Continue reading →

“З пакетом у руці сюди приїхала”: як війна змінила життя родини з Краснопілля на Сумщині

Leave a reply

Робота на землі допомагає відволіктися від пережитого — так говорить переселенка з прикордонного Краснопілля Людмила Дашутіна.

Переселенці Ніна та Людмила. Суспільне Суми

Рік тому вона разом із мамою евакуювалася до Бишкіні, рятуючись від російських обстрілів. На новому місці жінки винаймають житло та облаштовують город. Свою історію вони розповіли кореспондентам Суспільного. Continue reading →

«Розстрільні списки»: історія Юлії Михалко з прикордонного Рясного, яка три тижні переховувала дітей від окупантів

Leave a reply

Мешканка с. Рясне Юлія Михалко розповіла про те, як три тижні ховала дітей від окупантів, які хотіли їх розстріляти як родину воїна, а також — як живуть зараз в евакуації.

РОЗСТРІЛЬНІ СПИСКИ

Село Рясне Краснопільської громади знаходиться в безпосередній близькості до кордону з країною-агресоркою, усього лише за 3 км від нього.

В цьому населеному пункті і проживала родина Михалко: Юля та двоє її діточок. Донечці Іринці на той момент було 14 років, синочку Ілюші — 11, а чоловік Артем перебував у лавах української армії, адже з самих перших днів АТО пішов воювати на схід України. Continue reading →

Мріє побачити море та повернутися додому: як багатодітна мама з Сумщини облаштовує нове життя

Leave a reply

Уже традиційно в другу неділю травня в Україні відзначають День матері. Це свято — ще один привід подякувати найріднішим за турботу та підтримку. Однак не всі родини мають канонічні історії материнства. Часом це біль втрати, самотність, переїзд та відчуття незахищеності. Continue reading →

«Коли людина працює з землею, вона отримує імпульс до розвитку». Переселенці в Сумах вирощують рослини

Leave a reply

Мешканці гуртожитку ГО «Плурітон» у Сумах — переселенці з прикордонних громад Сумщини — вирощують квіти та овочеву розсаду, облаштовують клумби і разом доглядають за територією. Для людей, які втратили домівки через війну, спільна праця на землі стала не лише щоденною справою, а й психологічною опорою.

Наталія Михалко евакуювалася з Рясного Краснопільської громади у грудні минулого року — тоді російські військові зайшли в сусіднє село Грабовське. Нині вона живе в гуртожитку «Плурітону». Continue reading →

«Можна одночасно вчити дітей математики, писати еротичні книги й бити татухи». Історія вчительки, яка пише фентезі про Суми

Leave a reply

Темне волосся, окуляри й сіре пальто. На одній руці довгі нігті, пофарбовані в чорний, на іншій — у білий. На них — металеві мухи. Вдень вона викладає математику п’ятикласникам у школі, а ввечері пише фентезі про Суми, де у двориках на Воскресенській відкриваються портали в інші світи. Знайомтеся — це Світлана Василівна, або ж Елана Чунту. Про магічне місто, уроки в ігровій формі, руйнування гендерних стереотипів, а ще чому математика допомагає писати книги — читайте в інтерв’ю Цукру із сум’янкою Світланою Чунту. Continue reading →