Category Archives: Наука

Наумов Сергій Олександрович – професор, дослідник історії українського національного руху наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Leave a reply

161031_s_naumovНаумов Сергій Олександрович – український історик, доктор історичних наук, професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Сергій Олександрович Наумов народився 19 вересня 1958 року в селі Грабовське Краснопільського району Сумської області. В 1973 р. закінчив Грабовську 8-річну школу Краснопільського району Сумської області. В 1973-1977 рр. навчався в Лебединському педагогічному училищі Сумської області, яке закінчив з відзнакою. В 1977-1982 рр. навчався на історичному факультеті Харківського державного університету (диплом з відзнакою).
Continue reading →

Професор Надія Руденко: «…просто так до кардіолога не ходять»

Leave a reply

161028_n_rudenko1Руденко Надія Миколаївна, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України,  заступник директора державної установи “Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України” (м.Київ).

Народилася 8 серпня 1956 року в селищі Краснопілля Сумської області. Навчалася в Лебединському медичному училищі (1971-1974 р.р.), яке закінчила з відзнакою. Вищу освіту здобула у Київському медичному інституті (1974-1980 р.р., факультет педіатрії, диплом з відзнакою). Під час навчання в інституті була нагороджена іменним стипендіатом. Фахову спеціалізацію та набуття кваліфікації проходила у 1980-1981 р.р. в інтернатурі з педіатрії на базі дитячої спеціалізованої клінічної лікарні ОХМАТДИТ. У 1981-82 працювала дільничним педіатром дитячої поліклініки № 2 Мінського району м. Києва, а у 1982-86 р.р. – завідувачем цього відділення.
Continue reading →

Життя віддане науці

Leave a reply

160523_M_Myhal_1До 85-річчя від дня народження Миколи Дмитровича Мигаля

Мигаль Микола Дмитрович народився 24 травня 1931 року в с. Успенці Краснопільського району Сумської області. Виріс він у багатодітній сім’ї, де було 12 дітей – 7 синів і 5 – дочок. Мати працювала в колгоспі та займалася вихованням дітей, за що була удостоєна високої державної нагороди «Мати-героїня». Батько забезпечував родину, шиючи односельцям різноманітне взуття. Дитинство Миколи було дуже важке. Довелося пережити і голодомор 1932-1933 рр., Велику вітчизняну війну 1941-1945 рр., голод 1947 р. та післявоєнний період. Доводилось тяжко працювати, виконуючи будь-яку сільську роботу у колгоспі та домашньому господарстві.
Continue reading →

Як НКВС вкрав ідею телебачення в українського фізика Грабовського

Leave a reply

160523_B_HrabovskyiДо 115-річчя від дня народження Бориса Грабовського – винахідника електронного телебачення

26 травня 1901 року в місті Тобольськ Тюменської області народився український фізик і радіоелектронщик Борис Грабовський. В Україні про життя та винаходи Бориса Грабовського майже нічого не було відомо. У свої 22 роки він винайшов катодний комутатор, на основі якого створив електронний телепередавач. Взимку 1928 року вдома Грабовському вперше вдалося передати й отримати на екрані телезображення в русі. Це була рука його дружини. Серед багатьох цікавих його винаходів був літальний апарат з маханням крил, рушниця, куля якої мала швидкість 4 тисячі метрів за секунду, і окуляри для незрячих. Але його заслуги були навмисне забуті, «завдячуючи» спецслужбам.

Continue reading →

Федір Турченко: “Новоросію” нафантазувала Катерина ІІ – як “клон” Росії

Leave a reply

160503_F_Turchenko1_300Коли навесні 2014 року в медіапросторі з’явилася назва “Новоросія”, відомому запорізькому історикові Федору Турченку не раз телефонували з запитанням: це правда, що ми не Україна? Історику доводилось читати лекції, пояснювати. “Коли стало ясно, що цей термін – важливий елемент “гібридної війни”, виникла необхідність розповісти людям, яка історія проекту “Новоросія”, і чого чекати від спроби його відтворення сьогодні”, – каже Федір Григорович. Тоді ж історик відклав нагальні плани і разом зі співавтором Галиною Турченко взявся за написання книги. Наприкінці 2014 року з’явилось перше з шести видань під назвою “Проект “Новоросія”.

Доктор історичних наук, завідувач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету Федір Турченко розповів Укрінформу, частиною якого грандіозного плану був проект “Новоросія”, як іще Катерина ІІ чаклувала над назвою, та які історичні помилки у стосунку до України зараз намагаються виправити західні країни.
Continue reading →

«Знання — єдина насолода без отрути»

Leave a reply

160407_L_Ushkalov
Леонід Ушкалов — про Сковороду, Шевченка і Харків

Один із найсамобутніших наших літературознавців — Леонід Ушкалов. Автор надзвичайної ерудиції, любитель несподіваних поєднань та порівнянь, перекладач, поет, словом, людина вельми універсальна. Не так давно «День» писав про його яскраву книжку «Моя Шевченківська енциклопедія» (див. матеріал «Нові профайли на Шевченка» у № 155 від 21 серпня 2014 року), аж ось нещодавно він упорядкував вибрані твори Сковороди, а тепер побачила світ книжка есеїв Ушкалова «Що таке українська література». Ми вирішили скористатися цією нагодою, щоб поспілкуватися з паном професором, послухати його думки про літературу давню та сучасну, про життя, культуру, про улюблені місця й міста…
Continue reading →

Професор Леонід Ушкалов розказав, «Що таке українська література»

Leave a reply

160222_LU_book-ye1
3 лютого у столичній книгарні на «Золотих воротах» відомий літературознавець, професор Леонід Ушкалов презентував нову книжку «Що таке українська література», котра побачила світ у «Видавництві Старого Лева».

Того тихого зимового вечора до книгарні «Є» зібралось багато охочих послухати Леоніда Ушкалова, науковця, критика, літературознавця, що не тільки вміє писати, а й розказувати історії. Зокрема й історію української літератури, яку він знає настільки добре, що кожен виклад професора — на папері чи усно перед публікою — перетворюється на захопливу мандрівку світом літератури, історії, філософії… Світом людини і людей, образів, персонажів і культурно-історичних перипетій.

Continue reading →

Від сакрального до сексуального: Леонід Ушкалов

Leave a reply

151114_Ushkalov1
Передовому досліднику творчості Григорія Сковороди в Україні сьогодні виповнюється 59 років

Леонід Ушкалов – український літературознавець і письменник, доктор філологічних наук, професор Харківського державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди, автор академічних розвідок з історії української літератури, філософії та богослів’я, науково-популярних праць, дитячих книжок, упорядник, редактор і коментатор численних наукових та художніх видань. А якщо коротше – один із найбільших українських інтелектуалів та найпрофесійніших науковців у своїй сфері на сьогоднішній день.
Continue reading →

Професор Лариса Брижик: «Ми на порозі видатних наукових відкриттів щодо життя, зрештою, щодо нас самих…»

Leave a reply

151112_L_Bryzhyk1Брижик Лариса Свиридівна, доктор фізико-математичних наук, професор, провідний науковий співробітник Відділу нелінійної фізики конденсованого стану Інституту теоретичної фізики імені М.М.Боголюбова НАН України, член Українського біофізичного товариства, входить до складу робочої групи «Космос і біосфера» цього товариства, член Міжнародного інституту біофізики (Німеччина). Сфера наукових інтересів – фізика солітонних явищ у біологічних системах, теорія конденсованої матерії.

Лариса Брижик народилася й закінчила школу в Краснопіллі на Сумщині, вищу освіту здобула на фізичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Шевченка, в 70-х роках ХХ ст. навчалася в аспірантурі Інституту теоретичної фізики АН УРСР під керівництвом видатного українського фізика академіка Олександра Давидова, разом з ним працювала і разом написали кілька робіт. У 2000 році захистила докторську дисертацію на тему «Умови існування та динамічні властивості автолокалізованих електронних станів в низьковимірних молекулярних системах». Continue reading →

Леонід Ушкалов: «Сьогодні» – це лиш невловима межа між «учора» й «завтра»…

Leave a reply

151107_2_L_Ushkalov1
АКАДЕМІЧНА НАУКА – ЦЕ «РІЧ ДЛЯ СЕБЕ»

Пане професоре, чим привабила Вас давня українська література, дослідженню якої Ви присвячуєте левову частку свого часу?

Колись Юрій Володимирович Шевельов казав (не пам’ятаю вже про кого): «І в такий спосіб він змарнував своє життя». А потім додав: «Хоч, зрештою, ми всі його марнуємо, тільки кожен по-своєму». Стара українська література – це, коли хочете, мій спосіб «марнування життя». А може, це продовження моєї дитячої любові до книжок. Тільки тепер я називаю це історією літератури…

Мій інтерес до старовини можна трактувати і як таку собі втечу від марноти сьогодення. Мабуть, частка правди в тому буде. Але тільки частка, та й то невелика. Бо «сьогодні» – це лиш невловима межа між «учора» й «завтра», тобто між спогадами і сподіваннями, які прямо залежать одне від одного. Я б сказав, що ця залежність «дзеркальна». Мені здається, що чимало проблем нашого сьогодення – це химерії, пов’язані з пам’яттю. І виходить так, що розуміння сенсу старої поезії чи філософії є не чим іншим, як розумінням самого себе таки ж сьогоднішнього, та ще й певною візією майбуття. А потім можна спробувати поговорити про це з іншими людьми…
Continue reading →