Category Archives: Знані земляки

Модернізація української повісті (на прикладі “Історії одного замаху” Гната Михайличенка)

До 125-річчя від дня народження Гната Михайличенка

Продовжуємо знайомитися з окремими розвідками творчості Гната Михайличенка. Пропонуємо дослідження художніх особливостей першої повісті Гната Михайличенка «Історія одного замаху» – одного з перших новаторських творів української літератури початку XX cт.

І.С. Гладка (м. Сімферополь)
Модернізація української повісті (на прикладі “Історії одного замаху” Гната Михайличенка)

Українська література початку XX сторіччя характеризувалася різноманіттям малих епічних форм, до того ж позначених потужним ліричним струменем. «Велика» проза голосно заявила про себе лише у другій половині 20-х років, коли «з’явилися відповідні умови для глибокого аналітичного осмислення свого часу, тодішньої людини, осмислення їх у метафізичному вимірі…» [6, с. 14]. Однак зразки її можемо спостерігати і раніше, зокрема у творчості Гната Михайличенка. Визначальним для письменника було експериментаторство зі змістом і формою. Схильність до експерименту вбачаємо вже в першому великому творі – повісті «Історія одного замаху», дослідження художніх особливостей якої і є метою цієї статті. Continue reading →

Гнат Михайличенко. До 125-річчя від дня народження

Продовжуємо знайомство з життєвим і творчим шляхом нашого талановитого земляка Гната Михайличенка. Пропонуємо статтю А. Приходька, що побачила світ 1929 року у журналі “Червоний шлях”.

А. ПРИХОДЬКО

Гнат Михайличенко*

Г. Михайличенко в своих творах встає як видатний революціонер, що зі шкільного стільця ще в 1911—12 р. пірнув у вир нелегальної революційної боротьби з її жахливими і відважно-героїчними пригодами, та рано пізнав режим царської в’язниці, і жандармське катування, і заслання в просторах холодної, дикої Сибірської тайги. А в Жовтневу революцію України він уже увійшов, як один з керівників класової боротьби. І в найлютішу пору кривавої бойні, в деникінському підпіллі Г. Михайличенко загинув в льохах генеральської інквізиції смертю хороброго.

Од Г. Михайличенка ми маємо літературну спадщину, що її нині зібрано. Ці аркушики з тюремних спогадів, нотатки, “листки з під снігу”, що на них вилились переживання і відблиски велетенської душі — заслуговують особливої уваги, як продукт безперечного першорядного таланту: яскравого, оригінального, самобутнього і… самотнього.

Ясним метеором промайнуло життя геніяльного самородка у величних хвилях революційного руху аж до трагічного кінця. І на скрижалях української історії, що її створив кров’ю і залізом пролетаріат, лишилась ніжна і тяжко-драматична творчість Г. М-ка як якийсь парадокс, як скалки чудових узорів, що випадково збереглися після руїни, як рештки фрагментів, на яких заховались сліди таємничих знаків нерозгаданого надзвичайно змістовного, глибокого життя. Continue reading →

«З Олексіївки Захід дуже добре видно»

17 вересня у Львові закінчився 24 Форум видавців. Одну з нагород за підготовку до друку книги Леоніда Ушкалова «Ловитва невловного птаха: Життя Григорія Сковороди» отримало видавництво «Дух і Літера». Його головний редактор Леонід Фінберг сказав зі сцени наступне: «Усі повинні знати своїх геніїв. Леонід Ушкалов – геній, читайте його».

Ми зустрілися із цим харківським генієм для того, щоб поговорити про працю, про плани та ідеї, про минуле та майбутнє.

Чим є для вас праця та чому саме літературознавство?

Праця? Дуже гарне питання, навіть на знаю як на нього відповісти. Може, для кого праця – це каторга, а для мене – це найбільша насолода. Я колись написав такий есейчик «Жага солодкого неробства». І там я казав, що ось оте відчуття, яке виникає у людини, яка нічого не робить, а просто дивиться на море, сидячи під пальмами – оте відчуття в мене виникає, коли я займаюсь цією працею. Був такий філософ не першої руки Іван Мірчук, ректор Українського вільного університету в Мюнхені. Він казав: «Не можу збагнути, чому в Україні ніяк не може причепитися філософія. Наші інтелектуали витрачають всі свої сили на те, щоб якось прожити, на оцю політичну боротьбу. І в них не вистачає часу займатися отим солодким неробством». Це моя варіація на його тему. Праця для мене – це і є солодке неробство. Інакше, якщо вона перетворюється на засіб заробляння грошей чи якісь такі от мотиви туди вплітаються, я намагаюсь відкараскатись від цієї праці. Continue reading →

Перший із українських модерністів

До 125-річчя від дня народження

Згадаймо забутого Гната Михайличенка

В українському історичному календарі є такі скупі рядки: «21 листопада 1919 р. денікінською розвідкою розстріляно українських письменників Василя Чумака та Гната Михайличенка». Але якщо ім’я поета Василя Чумака вряди-годи можна було зустріти в літературних дослідженнях творчості діячів культури, літератури, мистецтва періоду Розстріляного Відродження — словом, того «вибитого покоління геніїв», які буремним вітром увірвалися в молоду українську літературу 1917 р., — то Гната Михайличенка відкриваємо лише зараз. І перегортаючи сторінку за сторінкою, дізнаємося, що його вважав своїм літературним «батьком» Микола Хвильовий. Саме з Михайличенкової політично-естетичної тусовки вийшов Олександр Довженко, великий вплив мав його модерновий літературний доробок також на творчість Павла Тичини.

А нещодавно, перечитуючи поезію Богдана-Ігоря Антонича, спіймав себе на думці, що тут теж не обійшлося без Гнатової «участі». Наведу лише чотири рядки з вірша Антонича «Розмова з листком»:

В руці з землі листок
    маленький дру.
О, як є повно в нім
    зими примар,
Та крихта літа ще
    життя трима.
Листок маленький,
    мій зів’ялий друг.

Continue reading →

Дмитро ГОНЧАРЕНКО: “ПОСМІХАЙТЕСЬ, І ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!”

Про те, що Краснопільщина – батьківщина багатьох талановитих людей, не буде зайвим повторювати знову й знову, адже це не банальність, а чиста правда. Переконуєшся в цьому щоразу, при підготовці матеріалів до цієї рубрики, коли знайомишся із земляками, що живуть за межами області, а то й України.

НЕОЧІКУВАНА ПОСИЛКА

Нещодавно на адресу редакції надійшла посилка, а в ній дві книги, автором яких є наш земляк, Заслужений діяч науки і техніки України Дмитро Федорович Гончаренко.

“З великим задоволенням висилаю Вам і Вашим колегам дві мої книги, які вважаю найбільш вдалими. Одна з них “Строительство и реконструкция стадионов“, присвячена підготовці стадіонів України і Польщі до Євро-2012. У книзі детально розглянуто світові досягнення у галузі будівництва та реконструкції стадіонів. Викладений у книзі матеріал підкріплено чисельними ілюстраціями. Друга книга, це збірка “Посміхайтесь, і все буде добре“, до якої увійшли веселі історії, анекдоти та афоризми, які я збирав із різних джерел протягом багатьох років. Маю надію, що книги принесуть Вам задоволення“. Continue reading →

Боротьба за місце в збірній

10-12 липня в Чернігові, на базі СДЮШОР з лижного спорту, пройшли Всеукраїнські змагання серед юнаків та дівчат на призи президента Федерації біатлону України Володимира Бринзака. Приїхали найсильніші спортсмени України – представники Київської, Харківської, Сумської, Тернопільської областей.

Саме переможці цих змагань будуть формувати збірну України серед юнаків і дівчат для участі в юнацьких олімпійських іграх. Першими на старт вийшли старші юнаки та дівчата. Дистанція – три км, два вогневі рубежі, штрафне коло – 75 м. Панянки-сумчанки показали відмінні результати і зайняли дві верхніх сходинки п’єдесталу.

Серед них краснопільчанка Катерина Свинаренко з одним штрафним колом стала першою. У дуельній стрільбі сумська команда здобула лише одну медаль – це срібло Катерини Свинаренко.

В спринті на лижероллерах Катерина фінішувала з найкращим часом, “привізши” суперницям більше хвилини. Continue reading →

У Сумах відбувся перший трейл

В урочищі Токарі, на базі “Гарт”, пройшли змагання з гірського легкоатлетичного кросу (Трейл) “Токарі 2017” (дистанції 6,1 км і 12,2 км), в яких взяли участь краснопільські легкоатлети.

Головний організатор цих змагань і великий популяризатор бігу та здорового способу життя Сергій Панченко так відгукнувся про минулі випробуваннях: “Це було дуже складно як для організаторів, так і для спортсменів. Багато разів я виїжджав в урочище Токарі. Набігав не одну сотню кілометрів. Мені ну дуже хотілося прокласти цікаву трасу. Де б були присутні і затяжні підйоми, і круті гірки, і стрімкі спуски вниз. Здавалося – все передбачив. Промарковані всі складові ділянки траси. Але, по-перше, напередодні пройшла злива і частково пошкодила мої паперові (вкладені в файли) позначки. По-друге, в цих змаганнях брали участь найсильніші спортсмени-шосейники. Це для них був перший трейл! І їх “голова” не завжди встигала за ногами. Заблукали. Але, повторююсь – це моя недоробка!“. Continue reading →

На Сумщині готуються вшанувати пам’ять видатного земляка-спортсмена

В області планують провести урочисті заходи з нагоди 80-річчя від дня народження дворазового Олімпійського чемпіона з важкої атлетики Леоніда Жаботинського.

Відповідне розпорядження про затвердження складу організаційного комітету та розробки програми заходів підписав голова облдержадміністрації Микола Клочко.

Відзначити ювілей збираються спортивними заходами з важкої атлетики, пауерліфтингу, гирьового спорту, а також проведенням в загальноосвітніх навчальних, позашкільних установах, закладах спортивного профілю інформативних уроків фізичної культури.
Continue reading →

Яскраве повернення Віти Семеренко у великий біатлон

Віта Семеренко: «Молоді суперниці на старті з повагою поставилися до «бабусі»

Олімпійська чемпіонка з гумором прокоментувала повернення у великий біатлон

Олімпійська чемпіонка з біатлону Віта Семеренко в інтерв’ю XSPORT поділилася емоціями після бронзи в змішаній естафеті на Кубку IBU в Отепя. Для Віти це була перша гонка після народження сина Марка та майже трирічної паузи у виступах.

Сильно хвилювалася перед гонкою? Як спалося перед поверненням?

Спалося добре, але зате перед стартом хвилювалася не набагато менше, ніж на Олімпійських іграх.
Continue reading →

65 років тому вийшов з друку перший том першого повного зібрання творів Івана Котляревського

15 лютого 1952 р. був надрукований перший том першого повного зібрання творів класика української літератури Івана Котляревського. Видання зібрання письменника у двох томах було доручено Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук Української РСР.

Керував процесом підготовки першого зібрання до друку видатний літературознавець Агапій Шамрай. Саме його стаття «Проблема реалізму в «Енеїді» І. П. Котляревського» і відкриває перший том видання. Більшість істориків літератури сходяться на думці, що це видання стало новим етапом у всій науці про Котляревського. А ті примітки, які вніс Шамрай до прочитання «Енеїди», потім входили в усі наступні перевидання твору нарівні з авторськими.
Continue reading →