Tag Archives: урочище

Олександр Десятниченко: На берегах Сироватки

Водна артерія – яке чудове означення людина дала річці. Справді, у старі часи – де річка – там і життя. Вона поїла диких і домашніх тварин, годувала рибою, крутила жорна млинів, слугувала шляхом між бездоріжжя, захищала городища від ворога, зрошувала поля і луки, наповнювала паром дощові хмари.

Найбільша річка КраснопільщиниСироватка, ніби навпіл ділить територію громади на дві частини – північну і південну. Взявши початок за Покровкою, на кордоні України з Росією, 58 кілометрів тече вона до зустрічі з Пслом, більше 25 кілометрів з них – по Краснопільщині. Найбільші притоки Сироватки – Закобильна, Крива, Тонка, Грязна, Воропай, Самотой, Рублена, Бобрик. У давнину ще зо два десятки невеликих струмків з півночі і півдня підживляли річку, а сьогодні від них залишився лише слід. Continue reading

Поселення черняхівської культури на Краснопільщині

Тривають осінні польові роботи. Сьогодні механізатори, керуючи сучасною потужною технікою, рідко зіскакують з підніжки трактора чи комбайна на землю. Коли ж така потреба виникає і грунт стає до очей ближче – в поле зору іноді потрапляють невеликі уламки старовинного посуду сірого кольору – явно дуже старого. Часто ділянка поля просто всіяна такими черепками. Невже тут колись жили люди?

Перші чотири століття після Різдва Христового – найспокійніший час в історії людства. Ні війн, ні великих загарбницьких завоювань, тільки поодинокі походи римлян у провінції на придушення повстань. Велика Скіфія, до складу якої входила вся територія сучасної України, значно ослабла. Цим скористалися готи – східнонімецьке плем’я, котре бурхливо розвивалось. Землероби швидко облюбували під колонізацію безкрайні чорноземні простори сучасних України, Румунії та Молдови. Continue reading

Древній Іверський образ пресвятої Богородиці віднайдений і відреставрований в урочищі «Образ»

Урочище «Образ» дивує своїм місцезнаходженням, природою, благодаттю. Біля святого джерела, де знайшли срібну ікону святителя Миколая, є кілька іконостасів. Ікони, розташовані на них, принесені з різних куточків області. Хтось віддав їх, дякуючи Богу за зцілення від хвороби, або випадково знайшовши, у кожної своя історія. Втім хочеться розповісти про одну з них – особливу.

Continue reading

Цілюща сила Образу

Розповсюдженою є думка, що вода – а особливо свячена на Водохреще – має цілющу силу. Втім, є пов’язані з водою місця, біля яких буває людно не лише на свята

Серед таких особливих місць – самовиливне джерело в лісовому урочищі Образ, що у Краснопільському районі неподалік Сум. Попри віддаленість, так би мовити, від цивілізації, про чудодійну силу тамтешньої води знають у багатьох куточках України та й за її межами. У будь-яку пору року сюди приїжджають і приходять тисячі людей. Хтось – із надією та вірою на зцілення, а хтось – просто з цікавості. Continue reading

У Сумах відбувся перший трейл

В урочищі Токарі, на базі “Гарт”, пройшли змагання з гірського легкоатлетичного кросу (Трейл) “Токарі 2017” (дистанції 6,1 км і 12,2 км), в яких взяли участь краснопільські легкоатлети.

Головний організатор цих змагань і великий популяризатор бігу та здорового способу життя Сергій Панченко так відгукнувся про минулі випробуваннях: “Це було дуже складно як для організаторів, так і для спортсменів. Багато разів я виїжджав в урочище Токарі. Набігав не одну сотню кілометрів. Мені ну дуже хотілося прокласти цікаву трасу. Де б були присутні і затяжні підйоми, і круті гірки, і стрімкі спуски вниз. Здавалося – все передбачив. Промарковані всі складові ділянки траси. Але, по-перше, напередодні пройшла злива і частково пошкодила мої паперові (вкладені в файли) позначки. По-друге, в цих змаганнях брали участь найсильніші спортсмени-шосейники. Це для них був перший трейл! І їх “голова” не завжди встигала за ногами. Заблукали. Але, повторююсь – це моя недоробка!“. Continue reading

Меч миру і процвітання

Навесні майже будь-яку акцію, що проводиться на природі, сприймаєш з радістю, адже це зайвий, до того ж законний привід залишити кабінет і хоч на деякий час відволіктись від робочих проблем. Ось тут в нагоді стає щорічна традиція весняного спілкування лісівників з громадськістю в рамках акції “Майбутнє лісу у твоїх руках!“.

До участі в заходах залучаються керівники органів місцевого самоврядування, депутати всіх рівнів, представники громадських організацій та ЗМІ, а в нашому випадку ще й керівники прокуратури, суду, районного центру зайнятості, Михайлівського заводу вогнетривів, райвійськкомату. А оскільки захід підтримується ще й Міністерством освіти і науки України, то на деякий час парти на природу змінюють учні шкіл. В нашому випадку в урочищі “Окіп” на посадку саджанців дуба звичайного прибули учні 7 класу Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Continue reading

Мандрівки педагога І.М.Сбітнєва Краснопільщиною у 1830-х рр.

Пізньої осені, коли рано темніє, небо вкриває густа сіра пелена, по шибках стукотить дощ, а то і перші снігові ковдри вкривають простори рідного краю, для краєзнавця настає пора творчої діяльності. Зручно примостившись в кріслі за прямокутником монітора з філіжанкою запашного чаю, він впорядковує зібрану раніше інформацію, переглядає матеріали у пошуках згадок на обрану тему, підводить підсумки розвідок у нових нарисах. Нерідко, праця над однією темою зароджує несподівані витоки для опусів, писати котрі не було у планах. Ось і цього разу, – у пошуках додаткових аргументів для чергової розвідки, трапились цікаві згадки про наш край двохсотрічної давнини.

Сбітнєв Іван Матвійович – свого часу досить відомий український педагог, засновник шкіл на Волині і Поділлі, приятель Петра Гулака-Артемовського, автор першої згадки про «Історію Русів». Родом з Новгород-Сіверщини, з 1816 р. навчався у нещодавно заснованому Харківському університеті. Найкоротший шлях до Харкова з півночі Чернігівщини, звичайно, – через Суми й нинішню Краснопільщину. Яку й перетинав бричкою щороку, щонайменше. Через дев’ять років після закінчення університету, вирішив згадати чудові студентські часи, відвідавши Харків. Continue reading

До чого прилаштувати меморіальну дошку? (Федір Достоєвський в Малому Приколі)

17 липня 1877 року з Петербурга була надіслана телеграма: “В город Суджу с нарочным в Малый Прикол Сниткину”. Відправив її Федір Михайлович Достоєвський… У той же день і за тією ж адресою він надіслав листа, де були такі рядки: “…Сегодня выезжаю… поскорее к вам, ибо смертельно хочется обнять детей…”. Лист прийшов 23 липня, на другий день після приїзду відправника.

Був колись на мапі Сумської області населений пункт, що називався Малий Прикіл. Але на початку 1970-х років, як і багато інших, потрапив в розряд “неперспективних” і в 1977 році, коли мені, волею випадку, довелося побувати там, був уже практично безлюдний. Пам’ятаю гарний рельєф місцевості, струмочок з кришталево чистою водою, безліч плодових дерев зі стиглими яблуками і грушами (була середина серпня) і… вулиця мертвих будинків, по якій – похилені електричні стовпи з обрізаними проводами. Будинки і паркани стояли ще міцно, але у дворах – зарості кропиви вище голови; і тиша, яка буває тільки на покинутих цвинтарях, від яких стає моторошно і страшно. Continue reading

Освячення каплички в урочищі “Образ”

Урочище “Образ”, яке знаходиться у найвіддаленішому куточку земель, підпорядкованих Самотоївській сільській раді, сьогодні відоме кожному. Та мова буде не про його давню історію, а про сьогодення, що увійде до його історії новітньої. У третю неділю вересня лісівники відзначають традиційне професійне свято – День працівника лісу. Цього року це свято принесло чудовий подарунок усім відвідувачам святині – в урочищі освятили капличку (невеликий храм без вівтарної частини).

 

 

“Батьки” каплички – Козловський І.М. та Биков В.Б.

Як донесли нам слова письменника Ореста Сомова, – в старі часи біля кринички височіла капличка оригінальної конусоподібної форми. До нашого часу збереглося тільки саме місце з уламками цегли, позначене, вже в наш час, великим поклонним хрестом. Continue reading

Територіальні громади: знайомство зблизька. Великобобрицька сільська рада

151006_V_Bobryk1Великий Бобрик – село, центр сільської ради, розташоване на березі річки Бобрик, лівої притоки Сироватки, за 25 кілометрів на захід від районного центру. До складу сільської ради входять села – Великий Бобрик, Малий Бобрик, Юсупівка, Кам’яне, Івахнівка. Загальна кількість дворів 1055, чисельність населення 2002 чоловіка. Загальна площа сільської ради 8150,92 га.

На території сільської ради здійснюють виробничу діяльність Великобобрицьке лісництво, ТОД “Северо-восток”, ФОП С.В.Швед, СТОВ “Вікторія”. Функціонують Великобобрицькі ЗОШ І-ІІІ ступенів і ДНЗ, Малобобрицький НВК, Великобобрицька АЗПСМ і Малобобрицький ФП, Великобобрицький СБК, Малобобрицький сільський клуб, бібліотеки у Великому і Малому Бобриках, аптека.

Голова сільської ради Степанов Володимир Володимирович, секретар – Панасенко Ольга Леонідівна.

Основні історичні віхи в розвитку села.

Село Великий Бобрик було засновано в 1660 році сотником Сумського полку Григорієм Вдовиченком. Назва села походить від річки Бобрик, яка протікала на ті часи поблизу поселення.
Continue reading