Category Archives: Знані земляки

Прикордонник Олександр Чергінець: Вірний кордону, відданий Батьківщині

Leave a reply

ЧЕРГІНЕЦЬ Олександр Олександрович, молодший лейтенант, прикордонник, загинув 8 травня 2025 року під час виконання бойового завдання, внаслідок ворожого обстрілу поблизу Яблунівки, Сумської області. Він був заступником начальника другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування.

Олександр народився 30 квітня 1987 року у с.Мезенівка. У 2005 році за прикладом батька, Олександра Володимировича, який присвятив службі на кордоні 14 років, став до лав Державної прикордонної служби України. Continue reading →

«Ми не планували служити разом»: як брати з Краснопілля опинилися в одному підрозділі Сил безпілотних систем

Leave a reply

Роман та Андрій Завгородні – брати, які народилися й виросли в Краснопіллі, за 10 кілометрів від кордону з Росією. Ще до повномасштабної війни вони поїхали в Харків, здобували освіту, будували життя, але з початком вторгнення Росії обоє зрозуміли, що залишатися осторонь – неможливо. І хоча не домовлялись, зрештою доля звела їх у 412 полку Nemesis.

Букви поспілкувалися з братами про життя до війни, про вибір піти на службу, про щоденну рутину екіпажу аеророзвідки, а також про те, як не втратити себе у складні часи. Continue reading →

Відійшов у засвіти наш земляк, професор, доктор історичних наук, уродженець Грабовського Сергій Олександрович Наумов

Leave a reply

Харківський національний університет імені Каразіна з сумом повідомляє, що після раптової тяжкої хвороби передчасно відійшов у засвіти професор, доктор історичних наук Сергій Олександрович Наумов.

Сергій Олександрович Наумов народився 19 вересня 1958 року в селі Грабовське Краснопільського району Сумської області. Навчався у місцевій школі, згодом у Лебединському педагогічному училищі, а потім на історичному факультеті Харківського державного університету, отримавши диплом із відзнакою в 1982 р. Continue reading →

Незламний дух Сумщини: Історія прикордонника Миколи Борща, який долає наслідки війни та перемагає у змаганнях

Leave a reply

В умовах повномасштабної війни, коли щодня українці стикаються з випробуваннями, історії незламності духу стають променем надії та натхнення. Однією з таких історій є життєвий шлях Миколи Олександровича Борща, 57-річного прикордонника із селища Краснопілля на Сумщині. Його приклад демонструє неймовірну силу волі, прагнення до життя та активну громадянську позицію навіть після найтяжчих випробувань. Continue reading →

Сергій Єфремов. НА РІДНІ МОГИЛИ. Пам’яти П. Грабовського (29.XI.1902) та П. Якубовича (1911 p.)

Leave a reply

Розбираючи листування небіжчика Павла Грабовського, натрапив я на жмуток листів тепер теж небіжчика, відомого російського письменника П. Якубовича (П. Я., Мельшин, Гриневич). Обидва письменники, український і російський, були товариші по недолі, одбуваючи разом заслання та в’язниці. Спільність інтересів не тільки політичних, а й літературних, навіть деяка схожість духовної вдачі товаришів призвела до того, що вони щиро заприязнились між собою і потім, коли доля їх розлучила, не поривали дружніх зв’язків. Свідоцтвом цього й було їхнє досить інтенсивне, як на становище засланців, листування. Continue reading →

Історик на тлі епохи: Федір Турченко про свій час

Leave a reply

Книга спогадів відомого українського історика Федіра Турченка є панорамою одразу декількох епох: починаючи від пізньосталінського періоду і до сучасної російсько-української війни. Вони є чудовим джерелом для осмислення трансформації, яка відбувалась із цілим поколінням істориків.

Огляд на: Турченко Ф.Г. Перед викликами епохи. Спогади історика. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2023. 400 с.

Декілька тижнів тому я записував інтерв’ю з одним своїм приятелем-істориком старшого покоління. Розмовляли про його радянський період життя: від школи і до аспірантури. На жаль, через моє технічне невігластво я не зробив правильного запису, і файл був втрачений. Буквально за декілька днів мені потрапила до рук книга спогадів відомого українського історика Федора Турченка «Перед викликами епохи», яку я прочитав з великою цікавістю менш ніж за добу.

Continue reading →

Леонід Ушкалов: “Вважайте, що це така собі …«мандрівка в молодість»”

Leave a reply

«Краснопілля Інфо» продовжує знайомити небайдужих читачів з творчою спадщиною нашого незабутнього земляка, видатного літературознавця, провідного сковородинознавця професора Леоніда Ушкалова. Цього разу мова піде про книгу «Література і філософія: доба українського бароко», що побачила світ 2014 року у харківському видавництві «Майдан». А от про що ця книга розкаже нам сам автор у своєму передньому слові, яке й пропонується до вашої уваги нижче. Це навіть більше, ніж просто анотація чи презентація книги, – це фактично знайомство з автором, автобіографічний уривок, сторінка його життєвої історії. Як сказав сам автор – «…я вирішив подати на ваш, сподіваюсь, не надто суворий суд себе самого, яким був двадцять років тому». Continue reading →

Професор Федір Турченко: «Перед викликами епохи. Спогади історика»

Leave a reply

Уродженець нашого краю, відомий історик професор Федір Турченко нещодавно відзначив своє 75-річчя. Незважаючи на поважні роки, наш знаний земляк продовжує активно працювати. Зокрема, за минулі роки побачили світ дві нових книги Федора Турченка: «Міф про “Комбата” очима історика» (2017 рік) і «Перед викликами епохи. Спогади історика» (2023 рік). У цьому дописі пропонуємо нашим читачам ознайомитися з мемуарами поважного автора, у яких йдеться і про наш край, і про часи, свідками яких ми стали. Continue reading →

Згадуючи Євгена Моголенця. Який слід Він зумів залишити у серцях близьких за такий недовгий життєвий шлях?

Leave a reply

17 грудня минуло важких десять місяців, як загинув прикордонник Євген Моголенець з Краснопілля. Жені назавжди 24. Який слід Він зумів залишити у серцях близьких за такий недовгий життєвий шлях?

– Я була класним керівником Жені з п’ятого по восьмий клас, – згадує учня Людмила Омельченко. – У моїй пам’яті Він залишився завжди усміхненим, доброзичливим і щирим хлопчиком. Не пам’ятаю, щоб Женя колись гнівався на когось, сердився, ображався. Саме тому користувався авторитетом як у хлопців, так і у дівчат. Вчився добре, підтримував завжди всі добрі починання в класі. Був душею компанії. Я не уявляю його без посмішки… Не можу й досі змиритися з тим, що він загинув, не вкладається просто в голові! Про таких як Женя говорять – «золота дитина». Continue reading →

Сьогодні Павлу Биченку мало б виповнитись 22 роки! Але назавжди залишилось двадцять…

Leave a reply

Старший солдат Павло Биченко загинув 3 березня 2022 року неподалік Лебедина, але й після смерті росіяни, які так хизуються своєю набожністю, познущались над тілом дев’ятнадцятирічного гвардійця, і коли труну через кілька днів все ж доставили до Краснопілля, Павлу Биченку, який героїчно загинув у бою, не змогли віддали останню шану земляки, друзі та знайомі через небезпеку обстрілів.

Попри те, що спогади про ті страшні березневі дні даються вкрай важко матері Тетяні Валентинівні, під час спілкування вона тримається мужньо.

– Колись моя прабабуся говорила, що треба терпіти і не плакати, бо тому, кого оплакуєш, буде сиро на тому світі. Тому й тримаюся, хоч іноді хочеться кричати. Якби моєму Паші Там було комфортно, а я вже тут все терпітиму, – каже Тетяна Валентинівна. Continue reading →