НЕЗЛАМНА І НЕСКОРЕНА

160821_H_Sokil_1Україна відзначає 25 річницю Незалежності. Кожен з нас сприймає поняття волі, свободи, назалежності по-своєму. Для когось, можливо, це просто слова без змісту і зобов’язань перед країною, громадою. Ось тоді все більше з’являється розмірковувань на кшталт «А що дала мені ця держава?» і майже не чути питання: «А що я зробив для неї?». На жаль, перших ми бачимо, чуємо часто, вони на перших шпальтах газет, вони не зникають з телеекранів, а ось про представників другої категорії ми мало що знаємо, і інколи дізнаємося про складне, трагічне життя лише після їх смерті.

Справжні герої України залишаються в тіні. Нехай Галина Іванівна Сокіл не захищала Україну з автоматом чи гранатою, і ті передані нею кілька цидулок у зв’язковій ланці ОУН лише піщинки у великій справі, однак цей внесок у мрію її життя – незалежну Україну, коштував їй руки і десяти років ув’язнення. Цей матеріал – своєрідна спокута перед мужньою жінкою, якої вже немає серед нас.
Continue reading

КРАСНОПІЛЬСЬКА СЕЛИЩНА РАДА РОЗБУДОВУЄТЬСЯ

160821_Krasn_meria1Виконкомом селищної ради затверджений проект реконструкції частини центральної площі та подана до управління державної будівельної інспекції у Сумській області декларація про початок робіт. Будівельні роботи проводить ТОВ «Теплоенерго». Проектом передбачено встановлення погруддя Т.Г.Шевченку за кошти, зібрані населенням. Також буде побудований фонтан, квітники, газони, проведено улаштування площадки плиткою, зроблено освітлення, встановлені лавочки. Загальна кошторисна вартість робіт складає 820 тис грн. В цьому році виділено 245 тис гривень.
160821_Krasn_meria2
Завершені роботи по об’єкту «Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу «Малятко» в смт Краснопілля, вул. Островського, 1, Сумської області. Заміна вікон.» з кошторисною вартістю 214 тис. 904 грн.

Розібрані аварійні козирки на входах до ДНЗ «Малятко» та побудовані нові.
Continue reading

АРТЕМ СІРОБАБА: «СЕКРЕТ УСПІХУ – ЦЕ ФАНАТИЗМ»

160821_Artem_Sirobaba1В обласному центрі пройшов чемпіонат Сумської області з воркауту (Street Workout). Участь у них взяли близько 30 спортсменів із Сум, Охтирки, Глухова, Білопілля, Краснопілля, Роменщини та Липової Долини. Чемпіонат просто неба зібрав кілька сотень вболівальників, і, як виявилось, не випадково, адже в ході змагань зафіксовані воркаут-рекорди. Сімнадцятирічний краснопільчанин Артем Сіробаба не тільки гідно представив наше невеличке селище на чемпіонаті, але і здивував всіх своїм виступом, повторивши в підтягуванні з 32 кг діючий рекорд світу – 19 повторів. Воркаут – любительський вид спорту, для якого потрібні лише турніки та бруси, а ще величезна сила волі. З Артемом ми зустрілись у клубі «ТЕРИТОРІЯ СПОРТУ», де він саме тренувався, в перерві розповів, що привело його на спортивний майданчик, як він досяг таких високих результатів.

– Як не дивно, але все почалося із проблем із здоров’ям, – ошелешує на початку розмови Артем, – При тій недузі, яку мав із дитинства, перекладина – найкращий спосіб боротьби із хворобою. Перші кроки почав робити років чотири тому, чесно кажучи, через силу, доводилось змушувати себе, адже особливого бажання підтягуватись не було. Але коли почало щось виходити, побачив певні зміни в собі, відповідно, з’явилось і бажання працювати далі. Збільшилась кількість підтягувань, елементів. Почав підтягуватись 20, 30, 50, а згодом навіть 60 разів. Це послужило приводом для участі у шкільних змаганнях, але вони обмежувались лише звичайним підтягуванням на кількість повторень, а мені вже хотілось чогось більшого.
Continue reading

Пристрасть до автомобіля

160817_K_Naidenko
Це у наш стрімкий час не дивина побачити жінку за кермом автомобіля. Вони не гірше чоловіків керують не лише власними легковиками, а й працюють водіями таксі і навіть далекобійниками. А у 70-і роки минулого століття ставлення до жінки-водія було зовсім іншим, нерідко відверто нетерпимим. Його, до речі, відчула і героїня моєї розповіді.

Катерину Степанівну Найденко у Краснопіллі знає майже кожен. Її звикли бачити щодня на власному Луазі. Вона цілий день за кермом цієї всюдихідної в’юнкої машини. Ранок починає з розвезення молока постійним клієнтам, потім рейс на базар, по магазинах за продуктами.
Continue reading

Толя та Оля

160816_A_Horbenko1Варіантів заголовка до цього коротенького матеріалу було декілька, хоча б «Для сильних духом немає меж», але погляньте на цю світлину, і зрозумієте, що кращого варіанту годі шукати. Це Анатолій Горбенко «Бугор» – герой, боєць АТО! А поряд його дружина Оля. Для людей не знаючих може здатися, що цю ідилію фотограф зафіксував в готелі на узбережжі моря. Але ми знаємо, що це фото зроблено в Київському центральному клінічному військовому шпиталі, і що кілька тижнів тому медики боролися за життя Анатолія.

Анатолій народився у селі Велика Рибиця, останні роки із сім’єю мешкав у Маріуполі. Навесні 2014 року, коли почалася російська агресія і коли росіяни вже попрямували на Маріуполь, він зібрав речі і пішов в батальйон “Донбас”. У складі мінометного взводу Бугор брав участь у визволенні Попасної, Лисичанська, Первомайська, Мар’їнки. Власне, найбільший подвиг він здійснив уже в оточенні, тому що виявив нелюдську витримку, нелюдську хоробрість, не здавався, і головне – коли вони потрапили в оточення в селі Червоносільське – пройшов через “коридор смерті”. Довгий час перебував у полоні бойовиків, де вкотре продемонстрував дива незламності духу воїна. Подвиги були майже неймовірними. За них Анатолій Горбенко отримав Орден “За мужність” і кілька медалей.
Continue reading

Я ЛЮБЛЮ УГРОЇДИ

160804_Uhroidy1Саме таким гаслом 30 липня зустрічали Угроїди своїх жителів, гостей та всіх, кого доля розкидала по різних куточках країни, але, незважаючи на це, хто все ж вважає наше селище своєю малою батьківщиною. Вже стало доброю традицією саме напередодні свята Святого пророка Ілії, на честь якого освячено духовну скарбницю Угроїд – храм, проводити інше, не менш важливе свято – День селища. В цей день різко збільшується населення Угроїд, бо звідусіль на свято поспішають родичі, друзі, знайомі і просто сусіди з навколишніх сіл, щоб розділити з нами радість.

Ще задовго до початку свята лунала над селищем весела музика, на дітлахів чекали атракціони та батути, в повітрі розчинялися смачні пахощі шашликів та пиріжків, а око милувала красиво прикрашена імпровізована сцена та виставка робіт майстрів декоративно-вжиткового мистецтва. Багато прекрасних витончених робіт місцевих майстрів та майстринь було представлено на ній, але, звичайно, найбільше було вишивок: хрестиком, бісером, стрічками. Автори цих робіт А.С. Блужан, Г. О.Рашевська, Ю.А.Ярош, С.В.Бондарєва. Приємно вразили роботи по дереву молодого майстра В.С. Заїки, а його мама Н.А. Заїка поповнила експонати виставки чудовими картинами, написаними в різних техніках. Не залишилися осторонь і майстрині бісероплетіння. Роботи Ю.О.Тетянченко, К. М. Гримайло, сімейного тандему Дробот Н.Г. та її доньки Тетяни вражали красою та довершеністю.
Continue reading

«…а хто буде стримувати окупантів? Двадцятирічні хлопчаки?»

160714_armyУкраїнська армія переходить на контракт. Для посилення нашої обороноздатності це безперечний плюс. Усвідомлений вибір військової служби передбачає, що виберуть професію військового дійсно мотивовані, розуміючі всі ризики люди. З трьома такими відчайдухами мав нагоду поспілкуватися у штабі ГО «Краснопілля». Краснопільчани Сергій Гавенко та Олександр Семененко після мобілізації в різних підрозділах несли службу в зоні АТО, тепер підписали контракт і знову повертаються до війська. Третій співрозмовник – Володимир Жаботинський, найдосвідченіший, адже на контракті перебуває ще з 2006 року, пройшов війну на сході, але з армією вирішив не поривати. Прочитавши розповіді хлопців, у когось виникнуть питання: а ради для чого? Питання складне, але відповідають на нього мої співрозмовники по чоловічому просто.

Безумовно, служба в армії, а тим більше, коли країна знаходиться в стані війни (називаймо речі своїми іменами), нелегко, тим більше, що до війни як до реального факту наша армія була не готова. Майже як у 1941-му…
Continue reading

Краснопільський хліб найкращий!

160708_kraskhlibХліб всьому голова – ці слова, що передаються з покоління в покоління, влучно характеризують цінність і важливість хліба. Нині, слава Богу, його вистачає, він випікається на будь-який смак. Незважаючи на жорстку конкуренцію хлібо-булочних виробів, на ринку району продовжує впевнено лідирувати за обсягами і якістю підприємство “Хлібохарчокомбінат” Краснопільської райспоживспілки. До речі, його продукція добре відома і користується попитом в області.

Це підприємство, де підібрався дружній і професійний колектив, випікає 4 види хліба: “Слобідський”, “Бородинський”, “Новослов’янський” та “Височинський”, близько 30 найменувань булочних виробів, які користуються великим попитом у населення. Це зокрема булочки “Сімейна”, “Плетінка”, “Мальва”, “Гребінець” та інші. Не залежуються на полицях магазинів і пиріжки з маком, повидлом, капустою, а також бублики, які нагадують моєму поколінню про роки дитинства. Тому й нині, не втримуюсь, щоб купити духмяного бублика і поласувати ним.
Continue reading

Відродженню Угроїд бути

160708_Uhroidy1Угроїди – це селище міського типу, яке розвивалося протягом 300 років. За цей час ми багато чого досягли. І економіка, і соціальна сфера були на вищому рівні. Ферми розростались, поля колосились, лікарня та цукровий завод працювали повним ходом, пекарня годувала жителів свіжою здобою, школи, дитячі садки, бібліотеки та музеї завжди були наповнені дзвінкими голосами дітлахів… Одним словом, роботи було сповна.

Та в якийсь момент все, наче, зупинилось. Ферми, пекарня як і деякі садки, закрились, лікарня зменшила свою роботу до мінімуму, бібліотеки стали менше відвідувати, а завод і зовсім розібрали.

Як сьогодні пам’ятаю купу екскаваторів, які все рили та розбивали величезний «притулок» робочих, а вантажні автомобілі замість звичайної справи постачання цукрового буряку, вивозили вже «непотрібні» деталі цільного механізму. Це все поступово призвело до зменшення населення в рази: із чотирьох тисяч до двох (за даними 2013 р.).
Continue reading

Кажемо завод: розуміємо селище

160704_Mykhailivske
ТОВ «Михайлівські вогнетриви», на жаль, єдине промислове підприємство на Краснопільщині. Навіть в умовах нинішньої складної економічної ситуації воно не лише виживає, а й розвивається. Нині на підприємстві мають роботу і гарантовану заробітну плату більше 200 працівників. Про сьогодення ТОВ «Михайлівські вогнетриви», плани на майбутнє наше інтерв’ю з його генеральним директором Світланою Швець.
– Світлано Олексіївно, які результати виробничої діяльності підприємства за останні роки?

– Назву тільки декілька цифр. У порівнянні з відповідним періодом 2015 року вироблено продукції на суму 8881 тис. гривень, реалізовано її на 10432,3 тисячі гривень, що більше торішніх обсягів, податків теж сплачено вдвічі більше, зросла і заробітна плата працівників підприємства. Це досягнуто за рахунок оптимізації виробництва, нарощування обсягів випуску, підвищення якості ультралегковагової цегли, яку ми реалізуємо енергетичним підприємствам України та близького зарубіжжя. Віднедавна освоїли і польський ринок. Дякуючи цьому замовленню, наше підприємство змогло розпочати виробничий сезон у березні нинішнього року. З освоєнням польського ринку ми пересвідчилися, що наша продукція якісна і конкурентоздатна. Це відзначили представники компанії з Польщі. Для нас це приємний факт. Він надає колективу впевненості на освоєння інших ринків зарубіжжя.
Continue reading