(закінчення, початок див. https://krasnopillia.info/2014/12/25/tymofij-bohatyr-lyudyna-i-teplohid-ch-i/ )
…
Богатир Т.К. багато зробив для подальшого розвитку Гідрометслужби в Україні. За його ініціативою на початку 50-х років в Україні була організована широка мережа метеорологічних постів в колгоспах і радгоспах. Ця мережа існує до теперішнього часу. Дані спостережень широко використовувалися у сільськогосподарському виробництві. В практику було введено оперативне інформування керівництва усіх регіонів України про метеопрогнози і можливі наслідки для врожаю.

За його ініціативи та при безпосередній участі було підготовлено перше видання «Агрометеорологічного довідника агронома».

Високий рівень розвитку народного господарства України потребував обслуговування усіх його галузей: морський флот – забезпечення даними про стан моря і погоди в різних частинах світового океану; розвиток авіації викликав необхідність появи авіаметеорологічної служби; річкове судноплавство – мережі водомірних постів; гідроенергетики – вимірювання, розрахунок і прогноз стоку тощо. Для вирішення цих деколи складних глобальних завдань, окрім традиційних засобів, широко використовувалися дані, одержувані з метеорологічних супутників Землі, радіолокаційних засобів зондування атмосфери.

Створено спеціальний авіаційний підрозділ для проведення гідрометеорологічного моніторингу. В Україні з’явилися морські науково-дослідні судна погоди. Для обробки одержуваної інформації та складання прогнозів погоди почала широко використовуватися комп’ютерна техніка. Проводився регулярний обмін інформацією з Всесвітньою Службою Погоди.

Прагнучи до розвитку гідрометеорологічних досліджень в Україні, Тимофій Кирилович домагається створення в 1953 р. Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (УкрНДГМІ). Цей інститут в нинішній час є великою науково-дослідною установою Гідрометслужби та Академії наук України.

У 1957р. вперше Україну відвідала офіційна делегація Гідрометслужби Китайської Народної Республіки. Зустріч на Київському вокзалі.

Т.К.Богатир був постійним представником України у Всесвітній Метеорологічній Організації. Своєю діяльністю за кордоном Тимофій Кирилович сприяв встановленню більш тісного міжнародного співробітництва України з іншими країнами (Франція, Швейцарія, Швеція, Німеччина, США, Канада, Філіппіни, Іспанія, Угорщина, Болгарія, Польща та ін.)

Засідання Виконкому ВMO. Богатир Т.К. (УРСР) і Федоров Є.К. (СРСР)

Учасник підготовчої Конференції з гідрометеорології в Парижі (квітень 1948 р), першого і наступних конгресів ВМО, представляв інтереси України як член Виконкому цієї організації.

На засіданні Виконкому ВМО. Зліва від Т.К. Богатиря – майбутній Міністр закордонних справ України Удовенко Г.І.
У 1967 році напередодні встановлення дипломатичних відносин між СРСР та Республікою Філіппіни делегація України на чолі з начальником Гідрометслужби України брала участь у конференції, що проводиться під егідою ВМО в Манілі.

IV Конференція ВМО
MANILA, PHILIPPINES, November 15-29,1967
У 1960 році, під час перебування при владі в Іспанії диктатора Франко, Т.К. Богатир під егідою Уряду Франції брав участь у регіональній нараді ВМО в Мадриді.

 
Мадрид, 1960р. Праворуч начальник Гідрометслужби України Т.К. Богатир

 

 
Тимофій Кирилович Богатир був висококваліфікованим фахівцем, володів великими організаторськими здібностями, добре розумів завдання і потреби Служби і був одним з її чільних діячів.

Верховна Рада УРСР. Нагородження орденами. У центрі Голова Верховної Ради України Дем’ян Сергійович Коротченко.

Керівництво України високо оцінило заслуги Т.К.Богатиря перед нашою Батьківщиною, нагородивши його трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами Червоної Зірки і «Знак Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Йому присвоєно почесне звання Заслуженого працівника сільського господарства Української РСР, нагороджений Золотим годинником Гідрометслужбою СРСР. За участь у роботі Виставки досягнень народного господарства СРСР він удостоєний золотої, великої і малої срібних медалей. Рішенням Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року новому експедиційному судну було присвоєно ім’я – теплохід «Тимофій Богатир».

 
Підняття Державного прапора України на теплоході «Тимофій Богатир». Праворуч керівник Групи Флоту Гідрометслужби Павло Якович Юхта, ліворуч син Т.К. Богатиря

 

 

Теплохід «Тимофій Богатир»

 

 
Після виходу на пенсію Тимофій Кирилович працював Віце-Президентом Географічного товариства України.

III З’їзд Географічного Товариства України. У центрі Віце-Президент Географічного товариства України Т.К. Богатир. Праворуч Президент Географічного Товариства СРСР, академік Академії Наук СРСР Є.К.Федоров

Члени Президії Географічного товариства України

22 січня 1977 р. в центральних газетах України («Радянська Україна», «Правда Украины» та ін.) були опубліковані повідомлення про смерть Богатиря Тимофія Кириловича, найстарішого працівника Гідрометслужби УРСР, колишнього начальника УГМС УРСР, постійного представника України у Всесвітній Метеорологічної Організації, персонального пенсіонера союзного значення, ім’я якого нерозривно пов’язане з розвитком Гідрометслужби в Україні, який помер 21 січня 1977 року після важкої хвороби.

Некролог підписали: В.В. Щербицький, Н.М. Борисенко, А.П. Ляшко, П.Л. Погребняк, Ю.А. Ізраель, Н.Т. Кальченко, міністри УРСР Н.П. Скрипник, Н.А. Абашин, І.М. Волотовський, К.Т. Логвинов, П.Я. Юхта, П.В. Шендрик.

Співчуття з приводу кончини Богатиря Т.К. на адресу Гідрометслужби України та сім’ї в телеграмах висловили Головне Управління Гідрометслужби СРСР, Управління гідрометслужби республік СРСР, керівники міністерств і відомств України, ветерани Гідрометслужби України, товариші і соратники по роботі.

Рішенням Ради Міністрів України від 25 травня 1977року № 376-р Тимофію Кириловичу Богатирю було встановлено пам’ятний надгробок на Байковому кладовищі в Києві.

Богатир Т.К. є Почесним громадянином на батьківщині в селі Грабовське, заснованому у XVII столітті як село Пушкарне.

Рідні та близькі

Дружина, Богатир Лідія Федорівна (1914-1985), народилася в м. Харкові. Після закінчення фабрично-заводського училища працювала слюсарем в головних майстернях зв’язку Південної залізниці. Студентка Харківського Гідрометеорологічного інституту (1932-1937). Синоптик Бюро погоди Управління гідрометслужби України (1937-1941). З 1941 по 1944р. працювала синоптиком, начальником авіаметеорологічної станції (м. Уфа, м. Чкалов, Південно-Уральський військовий округ).

З 1949 по 1953 – інженер, старший інженер-синоптик, в.о. начальника відділу Київської Геофізичної обсерваторії. З 1953 р. – молодший, а потім старший науковий співробітник Українського науково-дослідного інституту гідрометеорології. Кандидат географічних наук. Працювала в галузі синоптичної та динамічної метеорології (дослідження циклонів, аеросиноптичних описів авіатрас, аеросиноптичних умов розвитку гроз і злив та ін.).

Син, Богатир Володимир Тимофійович, 1940 р. народження, закінчив Київський інститут інженерів цивільного повітряного флоту, інженер-радист, кандидат технічних наук. Пройшов шлях від асистента до професора кафедри Національного авіаційного Університету. Працював деканом факультету, завідувачем кафедри. Науковий напрямок діяльності: радіолокаційна метеорологія, радіозв’язок, радіомоніторинг і електромагнітна сумісність радіоелектронних засобів.

Автор 96 наукових та навчально-методичних праць, має ряд винаходів. У 1977 р. був обраний депутатом Київської міськради, працював заступником голови постійної комісії у справах молоді Київської міськради.

Племінник, Дмитро Жданько, родом з с. Пушкарне, учасник Великої Вітчизняної Війни, брав участь в обороні Ленінграда, мав численні поранення, нагороджений орденом Червоної Зірки, Вітчизняної Війни та медалями.

В.Стадниченко
Голова сільради, метеоролог за освітою

Джерело:
http://krasnews.at.ua/publ/rozpovidi_pro_zemljakiv/timofej_bogatyr_chelovek_i_teplokhod/2-1-0-420
24.03.2013
Тимофей Богатырь: человек и теплоход.

(переклад – «Краснопілля Інфо»)