Author Archives: admin

Наша рятівниця

…Вже котру добу на вулиці господарювала заметіль. Вітер кружляв понад хатами, жбурляв холодним снігом, заглядав у кожну шпаринку, замітав дороги і маленькі стежки, вкриваючи все навкруги білим покривалом. Небо було сіре і похмуре. На землю поволі спускалися сутінки. Тиха, безлюдна вулиця готувалась до сну. Тільки одинока постать кудись поспішала по майже невидимій доріжці. Зупинялась, відвертаючись від пронизливого вітру, а потім знову йшла, важко переступаючи в глибокому снігу.

Чи часто ми замислюємося над тим, для чого прийшли у цей світ? Хтось починає думати про це, проживши половину свого життя, хтось зовсім над цим не замислюється, пливучи за течією життя, а хтось з дитинства впевнено йде до своєї мети, сіючи кругом себе добро, примножуючи любов, щедро даруючи людям тепло свого серця.

Господь створив людину на добро, дав кожній талант, аби вона змогла реалізувати себе в цьому житті. Кожен із нас обирає свій життєвий шлях, і тільки від нас залежить, якими ми будемо – добрими чи поганими, що принесем у це життя, який слід залишимо після себе після завершення нашого земного буття.
Continue reading

Через постать Сковороди Леонід Ушкалов реконструює Україну 18 століття, — літературознавець


Нову книгу про українського філософа “Ловитва невловного птаха. Життя Григорія Сковороди” презентували 15 березня. Обговорюємо її значення із літературознавцем Олексієм Сінченком

Євген Павлюковський: Про що книга?

Олексій Сінченко: Книга про життя Григорія Сковороди і має пов’язаність із серією. Це серія постаті культури, яку започаткувало нещодавно видавництво «Дух і Літера» і його ініціатор Леонід Фінберг. Це вже друга книга в серії. Ми маємо монографічне видання, яке покликане представити українському читачеві цілісну біографію великого українського філософа не переобтяжену стереотипами, які до сьогодні тягнуться від радянських часів. Бо для багатьох Григорій Сковорода — це такий селянський філософ.

Леонід Ушкалов показує нам абсолютно іншу постать, яка була своєю в середовищі аристократів, філософів, яка є однією із найяскравіших персон українського культурного відродження 18 століття.

Анастасія Багаліка: Григорія Сковороду прийнято сприймати як мандрівного і не прив’язаного ні до чого філософа. Чи таким він постає у цій книжці?
Continue reading

Світлий бік життя Шевченка («Шевченко від А до Я» Леоніда Ушкалова)

«Шевченко від А до Я» – довгоочікувана новинка дитячої пізнавальної літератури до шевченківських днів. Переосмислення образу найвидатнішого класика нашої літератури, оновлення способу, яким ми розповідаємо про нього дітям, уже давно були на часі. Дуже важливо, що автором нової книжки про Шевченка став знаний літературознавець (і зокрема – шевченкознавець), професор кафедри української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Леонід Ушкалов. У розмові з БараБукою він розповів про свого Шевченка, світлого і глибокого, якого книжка «Шевченко від А до Я» дарує юним читачам.

– Пане Леоніде, давайте відразу почнемо з головної проблеми: для багатьох дітей (теперішніх і колишніх) Шевченко асоціюється з уроками, вивченням віршів напам’ять, патетичними шкільними декламаціями, вишитими хрестиком портретами над дошкою й подібними речами, які вбивають інтерес до заглиблення в його творчість. Чи може написана Вами книжка наблизити читача до розуміння, що Шевченко – це справді неймовірно цікаво?

– Хотів би сподіватися, що так. Але річ не лише в Шевченкові. Шевченко буде глибокий і цікавий, тобто такий, який він є насправді, тільки тоді, коли глибокою і цікавою буде на уроках у школі загальна візія української літератури. Про це я пробував писати у книжці «Що таке українська література».
Continue reading

Яскраве повернення Віти Семеренко у великий біатлон

Віта Семеренко: «Молоді суперниці на старті з повагою поставилися до «бабусі»

Олімпійська чемпіонка з гумором прокоментувала повернення у великий біатлон

Олімпійська чемпіонка з біатлону Віта Семеренко в інтерв’ю XSPORT поділилася емоціями після бронзи в змішаній естафеті на Кубку IBU в Отепя. Для Віти це була перша гонка після народження сина Марка та майже трирічної паузи у виступах.

Сильно хвилювалася перед гонкою? Як спалося перед поверненням?

Спалося добре, але зате перед стартом хвилювалася не набагато менше, ніж на Олімпійських іграх.
Continue reading

На краснопільських вулицях світлішає…

Краснопільська селищна рада інформує: Питанням виконання програм «Освітлення населених пунктів Краснопільської селищної ради на 2012-2015 роки та 2016-2017 роки» приділяється велика увага. Основною метою програм є відновлення, реконструкція та побудова установок зовнішнього електричного освітлення, приведення електромереж освітлення до норм та стандартів, забезпечення якісних показників освітлювальних установок та раціональне використання електроенергії.

Станом на 28.05.2012 по Краснопільській селищній раді було освітлено лише 38% вулиць, що становило 23,2 км із загальної потреби в освітленні 72 км. За період з травня 2012 року по грудень 2016 року проведено реконструкцію вуличного освітлення по 18 об’єктах (25 вулиць). Це вулиці: Мезенівська, Сумська, Соснова, Новоселівка, Матросова, Осіння, Лєрмонтова, Ломоносова, Покровська, Підлісна, Маяковського, Л. Жаботинського, Гоголя, Семеренків, Слов’янська, Чкалова, О. Шкурка, Калініна, Козацька, Петропавлівська (І частина), Петропавлівська (ІІ частина), Пушкіна, Перемоги (біля ЦРЛ), Горького в смт Краснопілля та вул. Бочанівка і Новостроївка в с. Новодмитрівка – загальною довжиною 26,75 км. Тобто на сьогодні протяжність вуличного освітлення складає 49,95 км (69,4% від загальної потреби), проводиться оперативно-технічне обслуговування 654 ліхтарів вуличного освітлення та 34 шаф обліку.
Continue reading

Підготовка до відзначення у 2018 році 80-річчя від дня народження нашого славетного земляка Л.І.Жаботинського


Краснопільська селищна рада оплатила проектні роботи об’єкту «Реконструкція скверу ім. Л.І. Жаботинського в смт Краснопілля Краснопільського району Сумської області».

Після проходження експертизи кошторисної частини проекту, проведеного філією ДП «Укрдержбудекспертиза» в Сумській області, на засіданні виконавчого комітету селищної ради в лютому поточного року була затверджена проектно-кошторисна документація з такими техніко-економічними показниками:
Continue reading

«Це книга-подорож в Україну ХVІІІ століття, …книга-подорож у світ Григорія Сковороди»

«Вийти і прямувати до Абсолюту, а, отже, до самих себе справжніх».

Ці слова були адресовані науковцем Леонідом Ушкаловим Григорію Сковороді та Фритьофу Нансену в книзі есеїв «Що таке українська література?» (2015 рік). У цьому судженні — більше, ніж усе, оскільки життя Григорія Савича — це Абсолют, народжений на глибокій духовності, мудрості та закарбований на скрижалях української культури. Так ми можемо узагальнено висловити думку про нову книгу науковця, присвячену життю українського філософа.

Леонід Ушкалов. Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди — К. : Дух і Літера, 2017. — 368 с. (Серія «Постаті культури»)

Леонід Ушкалов — доктор філологічних наук, професор, знаний в науковому світі літературознавець. Його перу належить чимала кількість оригінальних праць про життєвий шлях, творчість та філософію Григорія Сковороди. Так, у 2017 році з’явилась нова книга професора, що побачила світ завдяки видавництву «Дух і Літера» під назвою «Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди». Це книга-подорож, оскільки життя філософа подано в ній від стежки до стежки, від місцевості до місцевості, якою він мандрував у пошуках самого себе: Чорнухи, Київ, Санкт-Петербург…:
Continue reading

Антон Павлович Чехов і Глибне

Сім’я Чехових в Сумах

Прочитавши назву цієї розвідки, спершу можна заперечити – ну що може єднати відомого російського  письменника і невелике сільце на Україні… Насправді ж, просто саме дослідження історії Глибного пов’язане з деякими труднощами. Так, в роки Другої Світової війни село було майже повністю знищене і в ньому навряд чи знайдеться бодай одна довоєнна будівля або навіть старі побутові речі домашнього вжитку. Друга проблема, яка фактично випливає з першої – у Глибному досить мало корінного населення, особливо – людей старшого віку. І якщо історію сусідньої Самотоївки можна викласти, немов з кубиків, з історій окремих сімей, родовід яких нерідко налічить зо три сотні років, то Глибне – це вінегрет з прізвищ найрізноманітнішого походження, серед яких важко знайти людину, спроможну вказати на місце, де до війни жили предки. На щастя, сучасний технічний рівень оснащення краєзнавця дає можливість знаходити нові, навіть зовсім не відомі раніше джерела та матеріали для дослідження історії рідного краю, що і стало приводом для цієї розповіді…

Достатньо й разу побувати в Глибному, щоб помітити, – воно ніби розділене на дві частини. Справді, одна його частина, – велика, з усіма прийнятими ознаками центру села, – знаходиться на шляху до Миропілля. Друга частина знаходиться на Сумській дорозі та веде вбік від неї в сторону залізничної станції. І це неспроста. В давні часи Глибне почало розбудовуватись саме з того місця, де зараз його центральна частина. А от біля дороги з Сум на Краснопілля, станом на середину XIX-го століття, був тільки постоялий двір. Continue reading

Мандрівки педагога І.М.Сбітнєва Краснопільщиною у 1830-х рр.

Пізньої осені, коли рано темніє, небо вкриває густа сіра пелена, по шибках стукотить дощ, а то і перші снігові ковдри вкривають простори рідного краю, для краєзнавця настає пора творчої діяльності. Зручно примостившись в кріслі за прямокутником монітора з філіжанкою запашного чаю, він впорядковує зібрану раніше інформацію, переглядає матеріали у пошуках згадок на обрану тему, підводить підсумки розвідок у нових нарисах. Нерідко, праця над однією темою зароджує несподівані витоки для опусів, писати котрі не було у планах. Ось і цього разу, – у пошуках додаткових аргументів для чергової розвідки, трапились цікаві згадки про наш край двохсотрічної давнини.

Сбітнєв Іван Матвійович – свого часу досить відомий український педагог, засновник шкіл на Волині і Поділлі, приятель Петра Гулака-Артемовського, автор першої згадки про «Історію Русів». Родом з Новгород-Сіверщини, з 1816 р. навчався у нещодавно заснованому Харківському університеті. Найкоротший шлях до Харкова з півночі Чернігівщини, звичайно, – через Суми й нинішню Краснопільщину. Яку й перетинав бричкою щороку, щонайменше. Через дев’ять років після закінчення університету, вирішив згадати чудові студентські часи, відвідавши Харків. Continue reading

До чого прилаштувати меморіальну дошку? (Федір Достоєвський в Малому Приколі)

17 липня 1877 року з Петербурга була надіслана телеграма: “В город Суджу с нарочным в Малый Прикол Сниткину”. Відправив її Федір Михайлович Достоєвський… У той же день і за тією ж адресою він надіслав листа, де були такі рядки: “…Сегодня выезжаю… поскорее к вам, ибо смертельно хочется обнять детей…”. Лист прийшов 23 липня, на другий день після приїзду відправника.

Був колись на мапі Сумської області населений пункт, що називався Малий Прикіл. Але на початку 1970-х років, як і багато інших, потрапив в розряд “неперспективних” і в 1977 році, коли мені, волею випадку, довелося побувати там, був уже практично безлюдний. Пам’ятаю гарний рельєф місцевості, струмочок з кришталево чистою водою, безліч плодових дерев зі стиглими яблуками і грушами (була середина серпня) і… вулиця мертвих будинків, по якій – похилені електричні стовпи з обрізаними проводами. Будинки і паркани стояли ще міцно, але у дворах – зарості кропиви вище голови; і тиша, яка буває тільки на покинутих цвинтарях, від яких стає моторошно і страшно. Continue reading