Category Archives: Громада сьогодні

Краснопіллю – 375! (фоторепортаж)

150814_Krasnopillia-375_day018 серпня вперше за майже десять років саме в Краснопіллі, а не у Миропіллі, як було раніше, на стадіоні «Колос» за ініціативи районної влади при активній підтримці сільських територіальних громад, трудових колективів, обласних депутатів, спонсорів і благодійників відбулося великомасштабне і велелюдне свято – День Краснопільського району, приурочене 72-й річниці визволення Краснопілля від німецьких загарбників, 375-річчю заснування селища та 92-річчю Краснопільщини.

Ще тільки серпневе сонце почало кидати на землю своє ласкаве проміння, як на території стадіону «Колос» почали розгортати свої стилізовані садиби сільські і селищні ради, а сільгосппідприємства, заклади торгівлі райспоживспілки, приватні підприємці району, області, прибулі на свято з інших куточків України – власні торгові точки. Апетитно запахло шашликами, ковбасою, кондитерськими виробами, свіжим хлібом. Continue reading

На екскурсії в Іллінському храмі

150617_Uhroidy1
Цікавим і, водночас, пізнавальним видався понеділок 15 червня для вихованців молодших класів Угроїдської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Цього дня разом з вихователями малюки відвідали православну святиню селища – Іллінський храм.
Екскурсія до храму почалася зі знайомства з настоятелем протоієреєм Сергієм Зеленським. Він зустрів галасливу юрбу дітлахів перед входом та познайомив їх з історією святині. Після чого відвідувачі побували у храмовому приміщенні та оглянули територію храму. Спілкуючись з малюками, отець Сергій торкнувся азів православної віри, натомість діти поділилися з ним своїм розумінням значення церкви та служіння Богу.
Continue reading

У наполегливих – все ладиться

SANYO DIGITAL CAMERA

Попередньо домовившись, зустрілися з директором господарства ТОВ АФ «Родина», що у с. Порозок, В.В.Тимошенком в офісі сільгосппідприємства. Не обмовився, дійсно контору ТОВ «Родина» без перебільшення можна назвати офісом. У порівнянні із старим виглядом вона нині як небо і земля. Тут зроблений євроремонт, як всередині, так і зовні, придбані нові сучасні меблі. Чудове освітлення, приємні пастельні кольори інтер’єрів створюють справжній комфорт, сприяють продуктивній роботі.

В’ячеслав Володимирович показав нам сучасну міні-котельню на твердому паливі з теплонакопичувачем, яка під час опалювального сезону продемонструвала свою ефективність і економічність. Далі розмова перейшла у русло повсякденних виробничих турбот, якими нині живе господарство. Агроном за спеціальністю, господарник, котрий, не зважаючи на свій молодий вік, вже має чималий практичний досвід у рослинництві з особливим задоволенням розповідав про те, як перезимували озимі, про догляд за посівами, що вже зроблено для забезпечення врожайності зернових, технічних культур, що планується зробити.
Continue reading

Ми хочемо жити у ріднім селі!..

150615_Brantsivka1
…Я повертаюсь серцем молодим
До витоків через літа й облуду
Й доки живу, пишатись буду тим,
Що я з села, що я з простого люду!
(Петро Ротач, збірка «Що збулось, що не збулося…»)

Між Мезенівкою і Жигайлівкою, Лозовим та Семереньками в долині річки Дернова у всій своїй красі розкинулось наше рідне село Бранцівка. Уже понад 360 років живе, працює і відпочиває, радіє і сумує, народжується і відходить у потойбіччя бранцівський люд. Чого тільки не випадало на долю наших односельчан, адже ми всі і є невід’ємною складовою історії нашої України.

Дуже непросто жилося нашим дідам-прадідам. В пам’яті нащадків залишилися їх оповіді. На їх долю випала повсякденна боротьба за право мати свою ниву та мирно працювати на ній. Велике бажання змінити своє життя на краще, відмінивши кріпосне право. Пізніше – прогнати пана Пилипця і розподілити його землі. Далі ще складніше – громадянська війна, примусова колективізація, укрупнення колективних господарств з переселенням хуторів Заярний, Степ, Коханий. І найжорстокіше – голодомор 1933 року.

Щемить душа за своїх рідних, які опухлими від голоду ногами йшли працювати, щоб вижити. Але знесилені падали, як зорі, і гасли. А у рідних і сусідів не вистачало сил, щоб захоронити по-християнськи. Тому поховання часто велися прямо на обійстях. Так моя прабабуся Параскева в 33-му році спочила прямо за глухою стіною своєї хати. До неї підхоронили сусідську дитину. А прадіда Григорія спровадили відпочивати до загальної могили ще живого, але вже безнадійного. Гробарі економили сили, щоб зайвий раз не їхати.
Continue reading

У вишиванках душа моя співає

150521_V_Ivashcheva1
В читальному залі Краснопільської ЦРБ (приміщення РПК) відкрилася виставка робіт молодої майстрині Валентини Дмитрівни Іващевої, що входить до циклу постійно діючої виставки «Знайомтесь, таланти рідного краю». Експозиція виставки представлена українською вишивкою, в’язаними іграшками, ляльками-мотанками.

Відкриття виставки приурочене до Дня вишиванки – свята національної єдності, яке в цьому році відзначається 21 травня.

Перше, що звертає на себе увагу, коли знайомишся з виробами головного розділу експозиції «У вишиванках душа моя співає», – це те тепло, яким сповнені вишивки, бо все, що робиться з душею, коханням, несе в собі світло. Саме у вишиті символи ще з прадавніх часів жінки закладали усю любов та турботу про своїх близьких. На сорочках коханих чоловіків вишивали спеціальні знаки, покликані захистити у важку хвилину і, звичайно ж, вкотре «сказати» про любов та вірність дружини. А скільки любові й тепла було закладено у весільні рушники, які стали прекрасним символом вічного кохання.
Continue reading

ДОРОГА НА ПІВДЕННИЙ СХІД

150518_Sumy_volonter1
Цього разу поїздка видалася, чесно кажучи, по не запланованому сценарію. Планували їхати двома мікроавтобусами, але через поломку одного з них наш графік відразу і зруйнувався. От і вирішили волонтери замість двох автомобілів взяти один, з більшою вантажопідйомністю і вирішити всі проблеми. Був виділений пасажирський автобус Мерседес Спринт, на якому ми вже неодноразово їздили в будь-яку погоду в АТО до наших бійців.

В автомобіль акуратно упакували овочі і фрукти, мед, олію, крупи, сало в банках і тушонку, речі гігієни і звичайно ж сумки і передачі від рідних і близьких, все це буде передано особисто в руки адресатам – військовослужбовцям Сумщини, які зараз знаходяться на передових рубежах і захищають нашу Вітчизну від російсько-терористичних військ.

Також хлопці попросили дістати військове обмундирування, так звану «горку», окуляри, десантні фляги, ремені, ложки та інші речі, необхідні для сумських розвідників з 79-ї аеромобільної бригади. І найголовніше, це дитячі малюнки, які цінуються у наших хлопців, як обереги, а кому і як своєрідні ікони, оберігають їх від лиха. І чи то трапеза або захисники йдуть на несення бойової служби, їх постійно супроводжують всі ці дитячі малюнки. Не дарма багато говорять, що деякі малюнки діють сильніше ікони і будь-якого наказу командирів.
Continue reading

«Адже у душі я – українець…»

150305_V_Donguzov1
Раніше Укрінформ повідомляв що майже місяць тому сумські прикордонники на території Краснопільського району затримали юнака у кадетській формі, який виявився вихованцем Московського юридичного коледжу. З огляду на нинішню ситуацію, у відповідних служб виникла підозра, що росіянин міг пробиратися у зону бойових дій, аби воювати на боці сепаратистів. Та, як з’ясувалося, у того були зовсім інші наміри: хлопець, нелегально перетнувши кордон, прибув на українську територію, аби зі зброєю в руках боротися з терористами та окупантами. Про те, що спонукало його до цього, 20-річний В’ячеслав Донгузов розповів під час спілкування з кореспондентом Укрінформу.

В’ячеславе, чесно кажучи, твій вчинок, з огляду на потужну антиукраїнську кампанію, розгорнуту в Росії, виглядає дещо дивним…

От саме через неї я сьогодні й тут. Адже у душі я – українець. У нашої сім’ї українське коріння, батьки родом із Харкова, є родичі у Луганській області. Тато й мама, які зараз мешкають в Іжевську, нерідко при мені розмовляли українською мовою. І хоч я нею не володію, ніколи не був в Україні, все українське мені близьке.
Continue reading

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ: У МЕЗЕНІВЦІ ПОПРОЩАЛИСЯ ІЗ ПІДПОЛКОВНИКОМ АРТУРОМ КОСТЮЧЕНКОМ

150218_A_Kostiuchenko1
Сьогодні Краснопільщина прощалась із своїм героєм. У Мезенівці поховали 38-річного Артура Костюченка, підполковника Збройних сил України, командира механізованого батальйону І танкової бригади в/ч 1815А, який загинув 14 лютого у Донецькій області.

Сільський будинок культури, де пройшла громадська панахида, не вміщав бажаючих проститися із загиблим. Зібралися сотні сельчан, однокласників, друзів, викладачів, товаришів Артура Івановича по Сумському артучилищу, бойових побратимів.
Continue reading

ОНЛАЙН-ЗУСТРІЧ ІЗ ЗЕМЛЯКОМ НАУКОВЦЕМ

150213_F_Turchenko
Нинішні події на сході України нікого не можуть залишити байдужими, а особливо науковців. Вони прагнуть своїми працями висловити своїми точку зору на агресію Росії, висвітлити передумови виникнення збройного вторгнення на терени України. Серед них активну, цілеспрямовану позицію посідає наш земляк, доктор історичних наук, професор Запорізького національного університету Ф.Г.Турченко. Він автор багатьох статей, розвідок на теми взаємовідносин сусідніх держав. Останньою його роботою є книга «Проект «Новоросія»: 1764-2014р. Ювілей на крові».

Спільно з доктором історичних наук, професором Г.Ф.Турченко ним розглянуто 250-річний шлях взаємовідносин між Росією і Україною, розкрито історичні передумови виникнення в Російській імперії проекту «Новоросія», а також спроби його реалізувати з XVIII до початку XX століття. На конкретних фактах автори довели, що цього дотримувалися і Тимчасовий уряд в 1917 році, керівники СРСР та сучасної Росії, які, не визнаючи існування України, прагнули взяти її під своє «крило», адже усіх приваблює географічне розташування, кліматичні, природні умови, багатства нашого краю.

З метою глибшого розуміння піднятої теми днями проведено скайп-зустріч з Ф.Г Турченком. Вона проходила в онлайн-режимі за участі Запорізької обласної бібліотеки для юнацтва та Сумської обласної універсальної бібліотеки. Так, серед сумських учасників зустрічі були відомі вчені обласного центру Г.М. Іванущенко – член вченої Ради Центру досліджень визвольного руху, головний редактор інтернет-проекту «Сумський історичний портал», кандидати історичних наук Г.І.Корогод, М.А.Михайліченко, Н.М.Демиденко, Л.І. Рожкова, Ю.О.Нікітін та інші.
Continue reading

«Проект «Новоросія». 1764-2014. Ювілей на крові»

150212_F_Turchenko
Нову книгу під такою назвою презентував запорізький професор історії, уродженець с. Тимофіївка Краснопільського району Федір Григорович Турченко.

Історію створення так званої “Новоросії” вчений описав у співавторстві з Галиною Турченко. Вони пояснили, з якою метою на території України створюється сепаратистський проект.

За словами історика, нав’язування міфу про приналежність окремих регіонів України до Росії триває вже 250 років. У зазначеній праці наводиться багато фактів, зокрема статистичних та картографічних даних, які характеризують особливості та особливо – спільні ризики політики російських режимів щодо нашої держави.

Передумовою цієї війни, за словами історика, стала тривала інформаційна пропаганда. У Росії вже давно виходять книги, у яких південно-східні регіони України називають не інакше, як “Новоросія”.
Continue reading