Сумське сільгосппідприємство «Родина» успішно вирощує і відправляє на експорт сіно з люцерни
Підприємство «Родина» добре відоме не тільки на Сумщині, а й за її межами. Саме на його полях місцеві селяни вирощують люцерну, з якої виготовляють духмяне сіно для свійських тварин і худоби. І не тільки виготовляють, а й єдині в області експортують на світовий ринок, зокрема до арабських країн. Continue reading
Ще рік тому – водій Швидкої, виконроб, автомеханік та актор театру і кіно. Тепер – добровольці, що захищають країну від Бахмуту до Сумщини. Історії та погляди цих різних за віком і професіями чоловіків стали схожими після повномасштабного вторгнення. Всі вони, не маючи військового досвіду, пройшли підготовку «з нуля», та стали тими, хто тримає українські позиції в найгарячіших точках фронту.
Під постійними обстрілами, в промерзлих окопах ці чоловіки воювали за Парасковіївку та Красну Гору, населені пункти, через які окупанти намагались оточити Бахмут.
Після ротації вони боронять кордони Сумщини. Всі четверо впевнені, що на Краснопільщині більше ніколи не повториться 24 лютого 2022 року. Їх впевненість підкріплює не тільки віра в сили та засоби ЗСУ, але й у наше населення Continue reading
Познайомився з неймовірними людьми: польськими волонтерами, медиками з Катовіце Крісом і Фаустиною, та своїм колегою-журналістом, майбутнім дипломатом Міхалом, які у свій вільний час збирають і везуть допомогу нашим воїнам. Днями вони побували на Краснопільщині.
Для Міхала і Кріса – це вже четвертий візит до наших захисників на Краснопільщину, Фаустина у нас вперше. Привезли воїнам продукти харчування, взуття, аптечки. Дізнавшись, що у Краснопіллі, у зоні бойових дій виходить газета з оптимістичною назвою «Перемога», ці позитивні люди завітали до редакції і запросили скласти їм компанію. Дорогою багато спілкувались, зокрема дізнався про мрію Міхала воювати у ЗСУ, чим його шокували українці у Варшаві, а Кріс, або «вільний волонтер», як він себе називає, поділився, як з друзями організовував благодійні концерти для збору коштів на ці поїздки. А ще побачив, як Фаустина хвацько керує бусиком нашими дорогами. Continue reading
Війна талановито вміє змінювати долі. До війни ми жили звичайним життям, крутилися у колі “друзі-робота-сім’я”, та буремні події 2014-го, а потім повномасштабна війна росії проти нашої держави змінили повсякдення назавжди. Це стосується і моєї колеги-журналістки з Сум Тетяни Голуб. Її матеріали про героїв, яким потрібна допомога для лікування й реабілітації після поранень, неодноразово публікувались і на сторінках «Перемоги». Ще Тетяна займається краєзнавством, проводить неперевершені екскурсії Сумами і Сумщиною. А ми не так давно, в тому, іншому, довоєнному житті, разом з нашим краєзнавцем Олександром Десятниченком запрошували Тетяну з друзями у с.Славгород познайомитись з історичною спадщиною – колишнім приміщенням садиби Надаржинських-Корсакових-Голіциних. Нещодавно у ці екскурсійні об’єкти з багатою історією прилетіли російські ракети… Continue reading
Водна артерія – яке чудове означення людина дала річці. Справді, у старі часи – де річка – там і життя. Вона поїла диких і домашніх тварин, годувала рибою, крутила жорна млинів, слугувала шляхом між бездоріжжя, захищала городища від ворога, зрошувала поля і луки, наповнювала паром дощові хмари.
Найбільша річка Краснопільщини – Сироватка, ніби навпіл ділить територію громади на дві частини – північну і південну. Взявши початок за Покровкою, на кордоні України з Росією, 58 кілометрів тече вона до зустрічі з Пслом, більше 25 кілометрів з них – по Краснопільщині. Найбільші притоки Сироватки – Закобильна, Крива, Тонка, Грязна, Воропай, Самотой, Рублена, Бобрик. У давнину ще зо два десятки невеликих струмків з півночі і півдня підживляли річку, а сьогодні від них залишився лише слід. Continue reading
До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича
ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (X)
(закінчення)
***
Монастирі
Ряснянський монастир
(продовження)
…
Свято-Дмитрівський храм у монастирі
Головний храм Ряснянського монастиря – собор святого великомученика Дмитрія Солунського, освячений на честь цього святого 25 жовтня 1881 р. Іменем цього святого освячені храми в Рясному, Новодмитрівці, та й монастир носить ім’я Святого Дмитрія. Continue reading
До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича
ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (IX)
(продовження)
***
Монастирі
Ряснянський монастир
Ряснянський Свято-Димитрівський монастир — це ціле містечко, котре було відомим духовним і культурним центром для широкої округи і котре зникло, затерте різними соціальними і насильницькими політичними перетвореннями. Його ніяк не можна викреслити з історії нашого минулого. Отож, вважаємо за потрібне розповісти про цей монастир на згадку поколінням. Continue reading
До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича
ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (VIII)
(продовження)
…
Храм Різдва Христового у Тимофіївці
На початку XVIII ст. в селі Тимофіївка (тепер це частина села Осоївка) був збудований дерев’яний храм, але проіснував він недовго, з часом прийшов у непридатність і замість нього побудували кам’яний храм. Він мав особливо величний вигляд, бо ж спорудили його на високому місці, і спостерігати його білі сліпучі стіни можна було здалеку – з сусідніх сіл. Continue reading
До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича
ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (VII)
(продовження)
…
Свято-Дмитрівський храм у Рясному
«Село это, – пише архієпископ Філарет – одно из лучших сел благодатной Украины. Оно расположено на полугоре, с трех сторон окружено водою и прекрасными рощами; во всех дачах почва земли – чистый чернозем, самый плодородный; в каждой равнине можно найти источник чистой воды; лес большей частью строевой»[43]. Село було засноване сумським полковником Герасимом Кондратьєвим у 1670 р. і населене його підданими черкасами. Тоді ж було побудоване в Рясному перше училище. Continue reading
До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича
ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (VI)
(продовження)
…
Храм Різдва Пресвятої Богородиці в с. Осоївці
У селі Осоївці, там, де сьогодні споруджено меморіал зі стелами, на яких вписані прізвища воїнів-односельчан, полеглих на полях битв у Великій Вітчизняній війні, колись височів мальовничо обсаджений ошатними деревами й плодовим садом кам’яний храм, збудований і освячений у минулому столітті на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Згідно з християнським переказом, святі батьки Яким і Анна жили в Назареті. До глибокої старості вони не мали дітей. Тим тяжко мучилися, подовгу постилися і ревно молилися. Урешті їх молитви були почуті Богом. І ось одного разу перед ними з’явився ангел і передав звістку, що Бог пошле їм доньку, яка принесе радість усім людям. Через рік Анна народила дівчинку, якій дали ім’я Марія. У 24 роки Діва Марія народила Сина Божого Ісуса Христа. Continue reading
