Tag Archives: Осоївка

«Зірковий бал»

160302_bal1Кажуть, романтика зникає із сучасного життя, але це – неправда, її вистачає і в нашому ХХІ столітті. 24 лютого 2016 року у Краснопільському районному центрі дитячої та юнацької творчості відбувся бал. Так, саме бал, присвячений його величності вальсу.

«Зірковий бал» проводиться уже декілька років поспіль, передусім для учнів загальноосвітніх шкіл, які гарно вчаться, завойовують призові місця на районних та обласних олімпіадах з базових дисциплін, є переможцями та призерами різноманітних художніх конкурсів не тільки в області, а й на Всеукраїнському рівні, мають спортивні досягнення тощо.

Цього року покружляти у вальсі приїхали 26 пар з усього району. Все за правилами: дівчата в елегантних вечірніх сукнях, з вишуканими зачісками, їх супутники в костюмах та краватках і, звичайно ж, вальс…
Continue reading

Визначили кращих волейболістів серед юнаків навчальних закладів району

160301_volley1В спортивному залі Краснопільської ДЮСШ в смт. Краснопілля пройшли змагання з волейболу серед юнаків в залік XXIV районної спартакіади школярів 2015 – 2016 навчального року.

В змаганнях взяло участь 10 команд загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ст.: Миропільського НВК, Угроїдської ЗОШ І-ІІІ ст., Самотоївської ЗОШ І-ІІІ ст., Славгородської ЗОШ І-ІІІ ст., Осоївського НВК., Мезенівського НВК, Краснопільської гімназії, Чернеччинського НВК, Великобобрицької ЗОШ І-ІІІ ст., та Сіннівського НВК.
Continue reading

Перемагають найрозумніші

160206_M_Pertsev
«Вчитель – це не професія, а велике покликання». Цей вислів є девізом творчого вчителя початкових класів Осоївського навчально-виховного комплексу Трофімович Тетяни Миколаївни.

Ось вже 14–й рік працює вона в цьому навчальному закладі. «Кожного дня з великим задоволенням йду до школи, в свій клас, де мене зустрічають мої допитливі дітлахи», – говорить Тетяна Миколаївна. З-поміж них виділяється вихований, стриманий, уважний та розумний хлопчик – Перцев Максим, 2007 року народження, учень 3 касу. З початку навчання в стінах школи Максим зарекомендував себе як творчий, інтелектуальний, добрий і зосереджений учень. Навчається на високому рівні, бере участь у багатьох конкурсах. Серед них «Колосок», «Геліант», «Соняшник», «Кенгуру», конкурс з української мови ім. П.Яцика та інших.
Continue reading

Діти – справді Божа благодать

160205_Ghaghenko_family
У нинішні скрутні часи стало нормою мати одну дитину, й не кожна сім’я зважується на народження ще одного нащадка, не кажучи вже про троє-четверо. А ось в Осоївці є унікальна і щаслива родина Гагенків – ієрея Андрія та його дружини Тетяни, у якій виховуються у теплі і любові аж семеро діточок. Тут вірять: діти – справді Божа благодать.

Під’їхати до будинку сільського священика нам з настоятелем благочинного округу православних церков району, митрофорним протоієреєм Іоаном Дубляком «непоміченими» не вдалося – велике вікно на кухні виходить на вулицю і його облюбувало трійко поки що не знайомої мені дітвори. Рука відразу потяглася за камерою, аби сфотографувати цю чудову, на мій погляд, картину. На це пішло кілька секунд, але цього вистачило, щоб дітвору на вікні як вітром здуло – наввипередки побігли повідомляти батьків про гостей. А вже за хвилину нас на ганку зустрічав господар отець Андрій.
Continue reading

Системна робота продовжується

151105_Samotoivka1
Завершилися місцеві вибори, скінчилося змагання брендів політичних партій, блоків, виборчих штабів, позаду піар-акції, вихваляння, хто більше зробив і обіцянки зробити ще більше для людей. Попереду у районної влади великий обсяг роботи. Та, власне, вона і не припиняла її ні на мить, системно втілюючи задекларовані плани по розбудові Краснопільщини.

Серед завдань, які потребують першочергового вирішення до кінця року – це реконструкція Самотоївського СБК, будівництво котельні на твердому паливі у місцевій загальноосвітній школі, які фінансуються з фонду державного регіонального розвитку, ремонт доріг, завершення освітлення населених пунктів тощо. Вирішив на власні очі побачити, як йдуть справи на цих об’єктах, розповісти про це у районці. Continue reading

Перші враження про визволену Україну Олександр Довженко отримав на Краснопільщині

150318_Dovzhenko1
Довженко на фронті, 1943 р.

Книга “Історія Самотоївки від найдавніших часів” була вже майже зверстана до друку, як з села Комиші, що на Охтирщині, прилетіла приголомшуюча звістка. Знайомий краєзнавець з сусіднього району в особистому повідомленні на одному з форумів всесвітньої мережі аргументує, що славетний українець Олександр Довженко бував у Самотоївці. Лист справив враження вибуху бомби. Справді, – Олександр Довженко – людина з великої літери, митець, котрий, в небезпечні для життя “сталінські” часи, не лякався за свою національну свідомість, любов до України, як окремого регіменту, і раптом – має відношення до літопису нашої маленької батьківщини… Та про все по черзі.

1943-й рік. Перший секретар Комуністичної партії України Микита Сергійович Хрущов – один з керівників штабу Воронізького фронту, а Олександр Петрович Довженко, всесвітньо відомий український кінорежисер і кінодраматург, – “приписаний” до цього штабу, як військовий кореспондент. В цей час з майбутнім керівником Радянської держави його поєднують теплі, дружні стосунки; вони обговорюють всі новини та події, діляться планами на майбутнє, Довженко подорожує фронтовими шляхами в одному автомобілі з Хрущовим. 18 статей Довженка побачать світ у газетах, окрім того – він веде свої знамениті “Щоденники“, пише сценарій “України у вогні”, готується до зйомок документального фільму.
150318_Dovzhenko2
Олександр Довженко та Микита Хрущов. Фото 1943-го року.
Continue reading

ОНЛАЙН-ЗУСТРІЧ ІЗ ЗЕМЛЯКОМ НАУКОВЦЕМ

150213_F_Turchenko
Нинішні події на сході України нікого не можуть залишити байдужими, а особливо науковців. Вони прагнуть своїми працями висловити своїми точку зору на агресію Росії, висвітлити передумови виникнення збройного вторгнення на терени України. Серед них активну, цілеспрямовану позицію посідає наш земляк, доктор історичних наук, професор Запорізького національного університету Ф.Г.Турченко. Він автор багатьох статей, розвідок на теми взаємовідносин сусідніх держав. Останньою його роботою є книга «Проект «Новоросія»: 1764-2014р. Ювілей на крові».

Спільно з доктором історичних наук, професором Г.Ф.Турченко ним розглянуто 250-річний шлях взаємовідносин між Росією і Україною, розкрито історичні передумови виникнення в Російській імперії проекту «Новоросія», а також спроби його реалізувати з XVIII до початку XX століття. На конкретних фактах автори довели, що цього дотримувалися і Тимчасовий уряд в 1917 році, керівники СРСР та сучасної Росії, які, не визнаючи існування України, прагнули взяти її під своє «крило», адже усіх приваблює географічне розташування, кліматичні, природні умови, багатства нашого краю.

З метою глибшого розуміння піднятої теми днями проведено скайп-зустріч з Ф.Г Турченком. Вона проходила в онлайн-режимі за участі Запорізької обласної бібліотеки для юнацтва та Сумської обласної універсальної бібліотеки. Так, серед сумських учасників зустрічі були відомі вчені обласного центру Г.М. Іванущенко – член вченої Ради Центру досліджень визвольного руху, головний редактор інтернет-проекту «Сумський історичний портал», кандидати історичних наук Г.І.Корогод, М.А.Михайліченко, Н.М.Демиденко, Л.І. Рожкова, Ю.О.Нікітін та інші.
Continue reading

ЗДІЙСНИВ 417 БОЙОВИХ ВИЛЬОТИ

150213_I_Marchenko

Народився Іван Тимофійович Марченко 25 листопада 1917 року в с. Тимофіївка (тепер це частина с. Осоївка) в робітничій сім’ї. Скільки вірних синів вийшло з цього мальовничого старовинного села… Всіх й не перелічити. Та серед мужніх і відважних наших земляків особливо яскравою зіркою сяє ім’я Івана Марченка.

Життя його родини було тяжким, і дитинство не пестило малого Івана. Розповіді батька Тимофія Яковича й матері Варвари Григорівни про гірке минуле викликали у хлопця потяг до знань, любов до книги.

Початкову школу Іван закінчив у Тимофіївці в 1929 році, а потім з родиною переїздить у сусіднє село Угроїди, де його батько працює на цукровому заводі, а він навчається в семирічній школі, яку успішно закінчує в 1932 році. Будучи відмінником навчання, він багато читає, особливо захоплюється літературою про Можайського, його перший літак і перші польоти.

Часто, вийшовши з домівки, Іван захоплюється красою неба, його безкрайністю. Із своїми друзями він виготовляє паперових зміїв, запускає їх у повітря і милується, як вони плавно кружляють високо над селом. Поступово у хлопця визріває мрія вивчитись на льотчика.

Чи мріяв Іван про подвиги? Так. Як і всі його однолітки. Забереться було кудись в безлюдне місце, ляже горілиць і довго спостерігає політ яструба. І вже не птаха, а себе бачив хлопчик на швидкокрилому літаку.
Continue reading

«Проект «Новоросія». 1764-2014. Ювілей на крові»

150212_F_Turchenko
Нову книгу під такою назвою презентував запорізький професор історії, уродженець с. Тимофіївка Краснопільського району Федір Григорович Турченко.

Історію створення так званої “Новоросії” вчений описав у співавторстві з Галиною Турченко. Вони пояснили, з якою метою на території України створюється сепаратистський проект.

За словами історика, нав’язування міфу про приналежність окремих регіонів України до Росії триває вже 250 років. У зазначеній праці наводиться багато фактів, зокрема статистичних та картографічних даних, які характеризують особливості та особливо – спільні ризики політики російських режимів щодо нашої держави.

Передумовою цієї війни, за словами історика, стала тривала інформаційна пропаганда. У Росії вже давно виходять книги, у яких південно-східні регіони України називають не інакше, як “Новоросія”.
Continue reading

ЗА СОЛДАТСЬКИМИ СПИНАМИ НЕ ХОВАВСЯ

150206_F_Lysenko1
Народився Федір Костянтинович Лисенко 19 березня 1913 року в селянській сім’ї на Харківщині. Та трудове, самостійне життя розпочалося в с. Осоївка (нині Краснопільського району Сумської області), де працював зоотехніком. А потім війна.

Підполковник Лисенко – командир 249 стрілецького полку 16 Литовської стрілецької дивізії з 8 грудня 1943 року. Він прийняв командування, коли полк знаходився у виключно тяжких обставинах, займав оборону на болотистій місцевості, і, маючи малочисельний склад, перебої в постачанні, піддавався систематичним атакам противника.

Та й у командира 249-го СП 16-ої Литовської Дивізії підполковника Федора Лисенка йшло не все так гладко. Лисенко влітку 1943-го “залетів” у штрафбат з посади командира полку, а в Литовську Дивізію потрапив уже “після спокути кров’ю” (цей факт відбитий у двох мемуарних книгах його однополчан).

Новий командир відразу здобув у бійців і офіцерів славу героя. Нерідко особисто відбивав атаки противника, очолюючи ті чи інші підрозділи полку, надихав своєю відвагою й хоробрістю, а разом з тим за період командування полком, з перших же днів в усіх боях склалася думка, як про грамотного у військовій справі, вольового, рішучого командира.
Continue reading